3. Сутність, принципи та форми кредиту

Гроші повинні постійно знаходитися в обігу, задовольняючи потреби народного господарства, бо лише рух забезпечує їх зростання, робить їх капіталом. Та в реальному житті досить часто виникає ситуація, коли у одного економічного суб’єкта виникають тимчасово вільні грошові засоби, а у іншого – навпаки – потреба в них. Це протиріччя вирішується за допомогою кредиту.

Кредит – це система взаємовідносин між економічними суб’єктами з приводу акумуляції тимчасово вільних грошових засобів і надання їх у борг за умови повернення і платності у формі позичкового відсотку.

Формою реалізації кредиту є позика. Тому кредит ще називають рухом позичкового капіталу. Джерелами кредиту можуть бути тимчасово вільні грошові засоби підприємств, держави і населення. Так до основних джерел кредиту можна віднести:

• кошти амортизаційного фонду, які накопичуються у підприємств внаслідок поступового зношення основного капіталу і можуть бути кредитним засобом до моменту використання їх для ремонту або оновлення техніки;

• частина грошової виручки, яка є тимчасово вільною внаслідок неспівпадіння терміну реалізації товарів з терміном закупівлі сировини і матеріалів для подальшого виробництва чи виплати заробітної плати робітникам;

• грошові засоби, які накопичуються для потреб розширеного відтворення;

• кошти корпорацій, а саме – частина прибутку, яка залишається у розпорядженні самої корпорації після її розподілу, тобто нерозподілений прибуток корпорації, а також дивіденди, які сплачуються, як правило, після закінчення року;

• кошти держави, наприклад, кошти від володіння державною власністю, позитивне сальдо державного бюджету, кошти цільових фондів та резервів тощо;

• грошові доходи і заощадження населення.

Функціонування кредиту базується на певних принципах. Основні з них:

обов’язковість повернення кредиту, бо ж тимчасове кредитування можливе лише за умови тимчасового вивільнення грошових засобів;

строковість, що означає обов’язковість повернення коштів позичальником у строк, зазначений кредитною угодою;

платність, яка передбачає економічну вигоду власнику тимчасово вільних коштів. Платою за право тимчасового використання коштів є позичковий відсоток.

Кредит виконує важливі функції в ринковій економіці. Перерозподільча функція кредиту проявляється в тому, що саме завдяки кредиту здійснюється перелив капіталу поміж підприємствами, галузями і регіонами. Кредит виконує роль прискорювача. По-перше він прискорює процеси концентрації централізації капіталу з метою більш швидкої реалізації інвестиційних проектів і тим самим отримання прибутку. По-друге, прискорює швидкість обігу грошей і скорочує витрати обігу, зокрема завдяки кредитним грошам та безготівковим розрахункам. Кредит виконує також регулюючу функцію. Держава завдяки диференціюванню відсоткових ставок, наданню гарантій та пільг стимулює розвиток підприємств і організацій.

Кредит може здійснюватись в різних формах. Це залежить від способу кредитування, строку, характеру та інших критеріїв.

За способом кредитування розрізняють натуральний і грошовий кредити. Об’єктами натурального кредиту можуть бути будь-які матеріальні цінності (інвестиційні або споживчі блага). Об’єктами грошового кредиту – грошові платіжні засоби, боргові зобов’язання.

За терміном погашення кредит поділяється на онкольний, який підлягає погашенню за першою вимогою банку; короткостроковий (до 1 року); середньостроковий (від 2 до 5 років); довгостроковий (понад 5 років).

За характером надання кредит може бути міжнародним, державним, банківським, комерційним, споживчим, іпотечним.

Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин як в товарній, так і в грошовій (валютній) формі.

Державний кредит зумовлений наданням державою грошових позик фізичним та юридичним особам.

Банківський кредит – найпоширеніша форма кредиту – кредит, який надається кредитно-фінансовими установами господарюючим суб’єктам у вигляді грошових позик.

Комерційний кредит – кредит, який надається одними господарюючими суб’єктами іншим у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу.

Споживчий кредит надається банками приватним особам для придбання предметів довгострокового споживання або у вигляді банківської позики.

Іпотечний кредит – це кредит, який надається у вигляді іпотеки, тобто грошової позики спеціальних банків під заставу нерухомості (землі, будівель тощо).

У сучасній економіці в останні роки розповсюдились такі форми кредиту, як лізинг, факторинг, фарфейтинг, траст.

Лізинг – форма оренди з передачею в користування машин, обладнання і інших матеріальних засобів з наступною поступовою виплатою їх вартості.

Факторинг – це перекуплення або перепродаж чужої заборгованості , а також комерційні операції за дорученням.

Фарфейтинг – це довгостроковий факторинг, пов’язаний з продажем банку боргів, стягнення яких настане через 1–5 років.

Траст – це операції по управлінню капіталом клієнтів.

Сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування, а також кредитно-фінансових установ, які акумулюють і надають економічним суб’єктам грошові засоби у вигляді кредитів на умовах платності, строковості та повернення представляють собою кредитну систему.