5.3. Валюта й валютні курси

Валюта пов’язана із функціонуванням грошей у міжнародному обігу, з економічними відносинами громадян, фірм та урядів різних держав. Грошова одиниця кожної країни є її валютою. Розрізняють такі валюти:

• вільно конвертовані;

• частково конвертовані;

• неконвертовані (замкнені).

Вільно конвертовані валюти без обмеження обмінюють на будь-які інші іноземні валюти – грошові одиниці інших країн. До цієї групи валют належать долар США, євро ЄС, єна Японії, фунт стерлінгів Великобританії та деякі інші. Практично це валюти розвинених держав.

Частково конвертованимиє валюти держав, які вводять певні валютні обмеження, наприклад, заборону оплати імпорту деяких товарів іноземною валютою, концентрацію в руках держави іноземної валюти тощо. Валютні обмеження з боку держави можуть передбачати багато заходів. Це стосується валют менш розвинених країн та країн із перехідною економікою, наприклад, гривні України, злотого Польщі та ін.

Неконвертованими (замкнутими) є валюти країн, які не обмінюють їх на грошові одиниці інших країн. До групи неконвертованих належать валюти країн з командною економікою, у яких уряд забороняє фірмам чи громадянам валютні операції.

У міжнародних розрахунках використовують саме вільно конвертовані валюти.

Економічні зв’язки країн зумовлюють потребу обміну грошової одиниці однієї країни на грошову одиниці іншої. Пропорцію обміну валют називають валютним, або обмінним курсом. Наприклад, 1 долар США = 25,0 гривень України, 1 долар США = 100 єн, або 1 долар = 0,80 євра ЄС. Це означає, що за долар під час обміну дають 25,0 українських гривен, 130 японських єн або 0,80 євро.

Упродовж сторіч, аж до Першої світової війни, основою валютного курсу був монетний паритет – співвідношення золотого вмісту грошових одиниць, тобто монет достоїнством в одну грошову одиницю. Наприклад, золотий вміст фунтів стерлінгів Великобританії дорівнював 7, 32 г золота, а американська монета – один долар – містила 1,505 г золота. Монетний паритет фунта стерлінгів до долара дорівнював 7,32/1,505 = 4,87. Отже, валютний курс фунта стерлінгів становив 4, 87 дол., або за 1 фунт стерлінгів Великобританії давали 4,87 дол. США.

У 20-ті роки XX ст. золоті монети вилучили з обігу. Країни почали фіксувати номінальний золотий вміст грошової одиниці. Кожна грошова одиниця відповідала певній кількості золота. Співвідношення номінального золотого вмісту грошових одиниць і було основою валютного курсу. Однак із середини 70-х років номінального золотого вмісту грошових одиниць не фіксують. Це означає, що і монетний, і офіційний номінальний паритет втратили сенс, їх уже не можна обчислити.

У сучасних умовах валютні курси бувають двох видів: фіксовані та плаваючі.

Фіксовані валютні курси визначають на підставі міждержавних угод. Об’єктивною основою для визначення фіксованого курсу валюти є передусім її реальна купівельна спроможність.

Співвідношення купівельної спроможності валют ґрунтується на вартості однакового набору товарів і послуг у різних країнах (споживчий кошик).

Плаваючі валютні курси формуються на валютних ринках під впливом взаємодії попиту і пропозиції. Наприклад, курс долара упродовж одного дня міг становити 110 єн, а за кілька місяців – зрости до 140 єн, а відтак знизитися до 130 єн.

У світі переважають плаваючі валютні курси. Нинішню систему валютних курсів найправильніше було б назвати керованим плаванням валютних курсів.Курси валют більшості країн «плавають», і час від часу центральні банки країн роблять валютні інтервенції, щоб стабілізувати або змінити ці курси.

З валютою пов’язані так звані золотовалютні резерви країн. Кожна країна має ці резерви, які охоплюють: золото (золотий запас); вільно конвертовані, або резервні, валюти; СПЗ (спеціальні права запозичення – МВФ).

Від останньої чверті XX ст. золото уже не відіграє ролі грошей. Його не застосовують у міжнародних розрахунках. Проте країни не поспішають розпрощатися зі своїм золотим запасом, який і далі вважають частиною резервів. Річ у тім, що золото має високу ліквідність, тобто його легко продати на міжнародних ринках. Золотий запас країни нині оцінюють за ринковою ціною золота. Газети практично щотижня повідомляють про ціну на золото. У третьому кварталі 2000 р. ціна золота становила приблизно 370 дол. за одну тройську унцію. Найбільший золотий запас мають США – 262 млн. унцій, Німеччина- 95 млн., Франція – 82 млн., Великобританія – 19 млн. унцій. Щорічно у світі видобувають трохи менше 1000 т золота.

Щодо резервних валют, то долари США становлять приблизно 75% усіх резервів країн у валюті. На японську єну і швейцарський франк припадає 4%, а на англійський фунт стерлінгів – 1% резервів у валюті. Зростає частка євро.

СДР, або спеціальні права запозичення (СПЗ), їх ще називають «паперовим золотом», – це нові міжнародні активи, вперше випущені 1969 р. їх використовують для безготівкових міжнародних розрахунків через занесення на спеціальні рахунки країн – членів Міжнародного валютного фонду (МВФ). Європейський Союз випустив спільну грошову одиницю євро.

Сфера використання СДР (СПЗ) – взаємні розрахунки між країнами на рівні їхніх центральних банків. Незважаючи на розширення емісії СДР, їхня частка в золотовалютних резервах країн-членів МВФ не перевищує 4%.

Для підтримання курсу української валюти – гривні – та зрівноважування платіжного балансу Національний банк України створює запас резервних валют. Для активного поповнення цього запасу вітчизняна економіка має виробляти дедалі більше товарів і послуг, які б користувалися попитом в іноземних покупців, що забезпечуватиме стабілізацію курсу гривні.

Висновки

1. Головними елементами товарної форми виробництва є ціни і гроші. Усе, що виконує функції грошей, є грішми. Гроші виконують три функції: міри вартості, засобу обміну та засобу нагромадження багатства. Гроші пройшли тривалий шлях: від товарних до паперових і банківських. У сучасних умовах простежується їхня подальша еволюція. Нині є серйозна проблема захисту паперових грошей від підроблення.

2. Для визначення грошової маси (загальної кількості грошей) у національній економіці використовують грошові агрегати. Рух грошей між господарськими суб’єктами, що пов’язаний з реалізацією товарів і нетоварними платежами, називають грошовим обігом. В сучасних умовах готівка у грошовій масі в розвинених країнах не перевищує 10%; решта – банківські гроші. З цим пов’язане питання про кількість грошей в обігу. З позицій неокласичного підходу, її визначають фізичним обсягом виробленого продукту, рівнем цін та швидкістю обігу грошей. В обігу може бути будь-яка кількість паперових грошей, але надмірна їх кількість спричиняє знецінення грошей, тобто інфляцію.

3. Ціна – це кількість грошей, які покупці віддають в обмін за одиницю певного товару або послуги. Ціну товару, що виражена в грошах, називають його абсолютною ціною; ціну товару, що виражена в певній кількості іншого товару – його відносною ціною. Сукупність відносних цін в економіці називають структурою цін. Ціни бувають адміністративні й ринкові. Ринкові ціни формуються в ході взаємодії попиту і пропозиції. Ринкова ціна виконує такі головні функції в економіці: нормувальну, інформаційну, стимулювальну.

4. Спосіб організації грошового обігу, що склався історично в країні й закріплений законом, називають грошовою системою. Нині грошова система має такі головні компоненти: найменування грошової одиниці; види державних грошових знаків, що мають законну платіжну силу; регламентацію безготівкового грошового обігу; державний апарат, що регулює грошовий обіг. Історично були біметалеві та монометалеві системи грошового обігу. У 1970-хроках остаточно утвердився новий тип грошової системи, основу якої становлять паперові гроші.

5. Валюта пов’язана із функціюванням грошей у міжнародному обігу, з економічними відносинами громадян, фірм та урядів різних держав. Валюта – це грошова одиниця країни. Розрізняють валюти: вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані. Валютний курс є ціною грошової одиниці країни, вираженою в грошовій одиниці іншої країни. За золотого стандарту країни фіксували валютні курси відповідно до золотого вмісту своїх грошових одиниць. У сучасних умовах валютні курси бувають двох видів: фіксовані, плаваючі. Золотовалютні резерви країн охоплюють: золото, резервні валюти, СДР (СПЗ).