5.1 Сутність, значення, структура власного капіталу суб’єкта малого підприємництва і характеристика його елементів

Наявність власного капіталу є основою фінансової самостійності та незалежності підприємства, забезпечує стабільність його розвитку.

Під власним капіталом підприємства розуміють загальну вартість засобів, які внесені власниками або залишені ними на підприємстві з прибутку після сплати податків. Такі засоби належать підприємству на правах власності, використовуються для формування його активів і необхідні для здійснення підприємством діяльності.

Власний капітал неоднорідний, його класифікація наведена ​​на рис. 5.1.

Власний капітал

За фактом реєстрації

За джерелами функціонування

Вкладений капітал (інвестований або сплачений)

Накопичений капітал (нерозподілений прибуток)

Реєстрований капітал (на підставі статутних документів): зареєстрований

Нереєстрований капітал: додатковий, резервний капітал; нерозподілений прибуток

Рис. 5.1 - Структура власного капіталу

У складі власного капіталу розрізняють внески засновників (учасників) та їх додаткові вкладення.

Внески являють собою частку засновника (учасника) у статутному капіталі і виконують такі функції:

- забезпечують діяльність створюваного підприємства початковим капіталом;

- визначають порядок розподілу прибутку, а також майна при ліквідації підприємства або виході з підприємства одного із засновників;

- забезпечують можливість прийняття узгоджених управлінських рішень, оскільки значимість думки кожного засновника залежить від його внеску в статутний капітал.

Додаткові вкладення здійснюються з метою розвитку підприємства, його вдосконалення, освоєння нових напрямків діяльності. Причому їх сума не береться до уваги при розподілі майна підприємства, якщо при їх внесенні не були обумовлені інші умови. Це має особливе значення у разі банкрутства підприємства та інших надзвичайних подій.

Складові власного капіталу відображають суму, яку засновники передали в розпорядження підприємства у вигляді внесків або залишили у вигляді нерозподіленого прибутку. У складі власного капіталу суб’єктів малого підприємництва виділяють:

• зареєстрований (пайовий) капітал;

• капітал в дооцінках;

• додатковий капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток (непокриті збитки);

• вилучений капітал;

• неоплачений капітал.

Власний капітал є одним з найважливіших показників і характеризує забезпеченість підприємства засобами для здійснення діяльності, його кредитоспроможність та платоспроможність.

Власний капітал забезпечує:

- самостійність, оскільки його розмір визначає ступінь незалежності від інших підприємств;

- відповідальність і захист прав кредиторів, адже саме його розмір є мірилом відносин відповідальності, а також захистом кредиторів від втрати свого капіталу;

- фінансування ризиків, оскільки використовується для фінансування ризикованих заходів, на що не погоджуються кредитори;

- компенсацію понесених збитків, які можуть списуватися за рахунок власного капіталу.

Одним з основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є зареєстрований капітал.

Зареєстрований (пайовий) капітал - зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу, іншого зареєстрованого капіталу, а також пайовий капітал у сумі, яка формується відповідно до законодавства.

Зареєстрований (пайовий) капітал можна визначити як суму грошових внесків або вартість відповідних видів майна, які власник надає в повне господарське володіння, користування і розпорядження створюваному суб'єкту підприємницької діяльності.

Зареєстрований (пайовий) капітал суб’єкта малого підприємництва може бути сформований за рахунок грошових коштів, основних та оборотних засобів, цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів), деривативів тощо. Сума зареєстрованого капіталу підлягає обов’язковій реєстрації в державному реєстрі суб’єктів господарювання.

Всі активи, які вносяться учасниками (інвесторами) до зареєстрованого (пайового) капіталу підприємства, переходять у власність цього підприємства. Тому, якщо вноситься майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації (нерухомість, автомобілі тощо), необхідно буде внести відповідні зміни про державну реєстрацію такого майна (зареєструвати зміну власника).

Оцінка вкладів проводиться учасниками самостійно, за винятком випадків, коли у складі учасників є державні підприємства або підприємства з державною часткою в їх майні, а також у разі приватизації (коли на базі державного або комунального підприємства створюється господарське товариство). Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку нерухомого майна» в таких випадках оцінку проводить незалежний оцінювач.

Відповідно до Господарського кодексу України у суб’єктів малого підприємництва мінімальний розмір зареєстрованого (пайового) капіталу має бути для:

• товариства з обмеженою відповідальністю – 1 мінімальна заробітна плата;

• акціонерного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Зареєстрований капітал може змінюватися за різними причинами. Збільшення зареєстрованого капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відбувається за рахунок: поповнення власних оборотних засобів за рахунок прибутку і внесків працівників; дооцінки основних засобів, запасів; безоплатного надходження грошових коштів, основних засобів; оприбуткування виявлених при інвентаризації об’єктів; при внесенні додаткових коштів учасниками або збільшення учасників товариства.

Зареєстрований (пайовий) капітал товариства з обмеженою відповідальністю зменшується при безоплатні й передачі товарно - матеріальних цінностей, основних засобів, при їх уцінці та ліквідації; при списанні об’єктів основних засобів за результатами інвентаризації; при виході учасника зі складу товариства; за рахунок покриття збитків товариства за рахунок внесків засновників.

Збільшення зареєстрованого капіталу акціонерного товариства відбувається за рахунок додаткової емісії акцій, збільшення номінальної вартості акцій або обмін раніше випущених облігацій на акції.

Зареєстрований капітал акціонерного товариства зменшується при зниженні номінальної вартості акцій, при анулюванні частини акцій.

Формування додаткового капіталу відбувається в процесі діяльності підприємства.

До складу додаткового капіталу входять:

- емісійний дохід - сума, на яку вартість продажу акцій власної емісії перевищує їхню номінальну вартість;

- вартість безкоштовно отриманих необоротних активів;

- сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал;

- накопичені курсові різниці, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу;

- інші складові додаткового капіталу.

Формування додаткового капіталу може здійснюватися шляхом вкладення додаткових коштів (отримання емісійного доходу - різниці між вартістю реалізації та номінальною вартістю розміщених акцій, інших вкладень засновників, учасників), а також проведення дооцінки активів підприємства, безкоштовного отримання необоротних активів від інших фізичних або юридичних осіб та ін.

Зменшення додаткового капіталу може відбуватися в результаті анулювання акцій, викуплених за ціною вище номінальної вартості, уцінки раніше дооцінених активів, спрямування частини додаткового капіталу на поповнення зареєстрованого, резервного капіталу і в інших випадках.

Капітал у дооцінках являє собою суму дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів.

Важливою складовою власного капіталу суб’єкта малого підприємництва є резервний капітал. Резервний капітал є сумою відрахувань від чистого прибутку і створюється відповідно до законодавства та установчих документів підприємства в розмірі не менше 25 відсотків суми статутного капіталу і його поповнення за рахунок нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 5 відсотків чистого прибутку.

Резервний капітал формують на покриття непередбачених витрат, збитків підприємства, погашення боргів кредиторам, виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі відсутності прибутку.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є нерозподілений прибуток (непокриті збитки). Порядок його використання визначає власник (власники) підприємства або уповноважені ним (ними) орган згідно зі статутом підприємства.

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства. У момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

Основні напрями використання чистого прибутку:

- виплата дивідендів;

- виробничо-технологічний розвиток підприємства;

- соціальний розвиток;

- матеріальне заохочення;

- інші витрати.

Чистий прибуток, отриманий товариством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, направляється на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства. Сума прибутку, що залишилася, спрямовується на формування резервного капіталу. За рішенням зборів засновників (акціонерів) прибуток може бути спрямований на збільшення зареєстрованого капіталу.

Вилучений капітал - це фактична вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у його акціонерів.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості засновників (учасників) за внесками до зареєстрованого капіталу.