- •Орієнтовні питання до іспиту з Філософії освіти
- •Філософія освіти як галузь філософії: об’єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання.
- •3. Ідея природної свободи і вільного виховання ж.-ж. Руссо.
- •5. Концепція освіти Платона.
- •6. Порівняльний аналіз моделей університетської освіти в. Гумбольдта і Дж. Ньюмена.
- •Класична ідея університету: модель університету Вільгельма фон Гумбольдта.
- •7. Освіта як система.
- •8. Освітні ідеї та ціннісні орієнтації я.А. Коменського.
- •9. Глобалізаційні процеси в освіті.
- •10. Освіта як духовне становлення людини.
- •11. Конфуцій та його роль в розвитку ідеї освіти.
- •12. Гуманізація і гуманітаризація сучасної освіти як напрями її реформування.
- •13. Освіта як сфера відтворення суспільства і масової соціалізації.
- •14. Аристотелівське осмислення ідеї освіти.
- •15. Університет як ідея єдності науки та освіти.
- •16. Освіта як суб’єкт-суб'єктна взаємодія.
- •17. Григорій Сковорода про самопізнання та спорідненість виховання з природою.
- •18. Основні суперечності сучасної освіти.
- •19. Людинотворча місія освіти.
- •20. Спартанська і афінська системи виховання
- •22. Філософські засади Національної доктрини розвитку освіти
- •23. Розвиток ідеї університету Ортегою-і-Гассетом
- •24. Зміна канонів освіченості в історії культури
- •25. Порівняльна характеристика суб’єкт-об’єктної та суб’єкт-суб’єктної парадигми освіти.
- •26. К. Ясперс про університетську освіту.
- •27. Глобалізаційні процеси та їх вплив на функціонування та розвиток освіти в Україні .
- •28. Філософські засади Національної доктрини розвитку освіти.
- •29. Освіта як складна самоорганізована система.
- •30. Освіта в добу Відродження: ідея формування всебічно розвинутої людини.
- •31. Сутність ідеї освіти та її витоки.
- •Додаток
- •32. Ідея неперервної освіти як сучасна парадигма національної освіти.
- •33. Місія сучасного університету в розвитку країни.
- •34. Філософія як світоглядна стратегія освіти. Методологічні функції освіти.
- •35. Роль Сократа в розвитку ідеї освіти.
- •36. Цінності консерватизму в освіті.
- •Додаток
- •37. Національні та загальнолюдські цінності та їх роль у сучасній освіті.
- •38. Концепція освіти в епоху Нового часу.
- •39. Ідеал освіченості в індустріальному суспільстві.
- •40. Зародження ідеї університету.
- •41) Проблеми та протиріччя сучасного розвитку університетської освіти.
- •42) Національна і глобальна освіта: відчуженість, взаємодія, інтеграція.
- •43) Освіта як соціальний інститут.
- •44) Філософсько-освітні концепції конфуціанства і даосизму.
- •45) Ліберальні цінності в освіті.
- •46) Освіта у стратегії боротьби з бідністю.
- •47. Філософія освіти та її взаємодія з іншими галузями філософії та наукового знання.
- •48. Формування освітньої парадигми інформаційного суспільства. Е. Тоффлер.
- •49. Ліберальні цінності в освіті.
- •50) Освіта і сталий людський розвиток.
- •51. Фалес, Сократ і софісти та їх роль в розвитку ідеї освіти.
- •Консервативні цінності, концепції і парадигми освіти.
- •Додаток
- •Ліберальні цінності, концепції і парадигми освіти.
- •Порівняльний аналіз моделей сучасної університетської освіти.
- •56) Ідея самопізнання в духовній спадщині Стародавнього Сходу.
- •57. Теорія людського капіталу.
- •58. Ідея освіти та її витоки
- •59. Осмислення освіти християнськими філософами. Святий Августин і Тома Аквінський.
- •60. Джон д'юї про пріоритети освіти індустріального суспільства.
12. Гуманізація і гуманітаризація сучасної освіти як напрями її реформування.
Потрібно чітко розрізняти поняття гуманізації та гуманітаризації змісту освіти. Одні вчені розглядають гуманітаризацію як складову гуманізації, інші вважають, що це є незалежні методологічні підходи до розбудови освітніх систем.
Гуманізм (від. лат. людський, людяний) є визнання цінності людини як особи, її прав на вільний розвиток і виявлення своїх задатків.
Гуманітарний (франц. гуманітаріє)—людська природа, освіченість, що має відношення до суспільного буття і свідомості людини.
Отже, гуманітаризація частково співзвучна гуманізації освіти. Найістотніше, що об'єднує обидві категорії, —це рішучий поворот до особистості учня, зосередження зусиль на всебічному розвитку, вияві здібностей і реалізації можливостей. Гуманізація освіти – відображення в освітньому процесі гуманістичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю. Гуманітарна освіта – навчально-виховний процес викладання –освоєння гуманітарних дисциплін, головними серед яких є історичні, філософські, політологічні, культурологічні, філологічні, українознавчі, психолого-педагогічні, правознавчі дисципліни.
Гуманітаризація освіти — відображення в освітньому процесі гуманістичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю. Гуманітаризація змісту освіти передбачає, насамперед, підвищення статусу і радикальний перегляд змістовного наповнення гуманітарних природничих навчальних предметів. Гуманітарна освіта — навчально-виховний процес викладання-освоєння гуманітарних дисциплін, головними серед яких є історичні, філософські, політологічні, культурологічні, філологічні, українознавчі, психолого-педагогічні, правознавчі дисципліни. Загальною метою вивчення таким чином зорієнтованих предметів гуманітарного циклу має стати формування необхідного комплексу знань з проблем розвитку людини, її взаємовідносин із соціальним і природним середовищем, їх вивчення має допомагати молодій людині пізнати етапи суспільної історії, осмислити феномен культури, сенс власного буття та існування людства. Врешті решт соціогуманітарний цикл навчальних предметів має бути націлений на формування в учнів такої соціальної картини світу, яка б сприяла їх адаптації до сучасного суспільства.
13. Освіта як сфера відтворення суспільства і масової соціалізації.
Освіта — це передусім функція соціуму, забезпечує відтворення й людський розвиток як цілісної соціальної системи та систем діяльності. Ця функція здійснюється через процеси трансляції культури та реалізації культурних норм у історичних умовах.
В сучасному постіндустріальному, суспільстві соціумом представлені людині практично необмежені можливості у одержанні освіти, у виборі тієї чи іншої типу освіченості. Він менше пов'язані з походженням, з соціальної динаміки і мобільності індивідів, він менше пов'язаний обмеженістю власних можливостей, з високої технологічності й багатоманітності методів навчання які адаптовані для широкого діапазону здібностей. Нарешті, він менше залежний рідного мови та етнічну приналежність, внаслідок глобалізації, і стандартизації освіти і інтернаціоналізації мов культури. У межі вона дуже обмежена людини варіантів освіти і освіченості обмежено тільки його орієнтацією у світі цінностей.