2. Роль методології при дослідженні туристичної діяльності

Предметом дослідження в теорії туризму є туристична діяльність, завданнями якої є:

• вивчення туристських заходів (екскурсій і подорожей);

• прогнозування розвитку видів і форм туризму;

• моделювання характеристик нових туристських центрів;

• відновлення функцій організму в процесі туристських заходів, екскурсій і подорожей.

Методологія дослідження туристичної діяльності дозволяє обґрунтувати науковий підхід до вивчення та вирішення теоретичних і практичних питань туризму.

Методологічна оцінка туристичної діяльності допомагає визначити ймовірного конкурента на ринку послуг, економічний і технічний стан туристичного підприємства, передбачувані способи його розвитку та ведення конкурентної боротьби, стратегію і тактику діяльності фахівців.

В основі методології лежить вивчення туризму як суспільного явища, яке носить активний і творчий характер, оскільки відбувається в процесі цілеспрямованої практичної діяльності людей. У подорожах і екскурсіях діяльність людей збагачується новим досвідом в результаті знайомства з новими пам'ятками.

Вивчення туризму на практичному рівні не розкриває суті його історичного розвитку, проте постійно використовуються в повсякденному житті. Вивчення туризму на теоретичному рівні ставить своїм завданням розуміння сутності досліджуваних явищ у формі категорій, законів, наукових теорій, а також у вигляді абстракцій, що відображають глибокі суттєві взаємозв'язки матеріального і духовного світу.

Метою туристичної діяльності є підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних створювати туристичний продукт, а також отримувати прибуток від цієї діяльності.

Суб'єктами туристичної діяльності є фахівці, споживачі послуг як носії певних суспільних і виробничих відносин, а також накопичені знання і досвід в даній сфері діяльності.

3. Методика наукових досліджень в туризмі

Зміст досліджень в галузі туризму. До змісту досліджень в галузі туризму відносять: вивчення стану проблеми, постановку цілей і визначення завдань, вироблення гіпотези досліджування, підбір методів і методик експериментів, їх апробація. При цьому необхідно враховувати фактори, що впливають на експеримент, логічну й хронологічну схему дослідження, вибір контингенту та кількості випробовуваних, визначення необхідного числа вимірювань (спостережень), обробку отриманих результатів. Важливим також є забезпечення місця проведення дослідження, ізольованого від зовнішніх перешкод, і підготовка технічного оснащення дослідження, що забезпечує вирішення поставлених завдань.

Дослідження включає в себе:

• збір фактичних даних, що забезпечують достовірність висновків;

• проведення серії експериментів;

• теоретичну і кількісну обробку отриманих результатів - визначення середніх величин, заходи, розсіювання даних, коефіцієнтів кореляції, побудова графіків, таблиць, діаграм;

• якісний аналіз і синтез отриманих у ході дослідження даних;

• інтерпретацію даних та формулювання висновків.

У ході дослідницької діяльності необхідно керуватися принципом «істинність - хибність». Результатом наукової діяльності може бути опис реальності, пояснення, передбачення процесів і явищ, виражених у вигляді тексту, структурної схеми, графічної залежності, формули. Істина - це вірне, правильне відображення дійсності в думці, критерієм якого є практика.

Етапи досліджень. У зв'язку з необхідністю підвищення рівня достовірності дослідження необхідно визначити етапи дослідження: по-перше, сформулювати ту чи іншу проблему туризму з використанням наукового пізнання реальності; по-друге, визначити міру невідомого у відомому з використанням термінів наукової дисципліни.

Важливим етапом є формулювання проблеми - виявлення необхідної інформації для опису або пояснення реальності. Приступаючи до формулювання проблеми дослідження, необхідно визначити, до якого виду або явища туристичної діяльності вона відноситься.

Предметом дослідження в туризмі можуть бути: взаємозв'язки фактів туристичного бізнесу з готельними комплексами і транспортними послугами; закономірності економічного розвитку в країні і в світі, тенденції соціокультурного досвіду фахівців. У туризмі вивчаються закономірності оволодіння знаннями в навчальних установах, оволодіння вміннями та навичками на туристичному підприємстві, досліджуються закономірності формування творчого активного мислення споживачів послуг, зміни психіки в процесі туристичної діяльності.

Важливим етапом дослідження є також визначення міри невідомого у відомому, ступінь її актуальності для теорії туризму. Треба здійснити експертизу ступеня і характеру вивченості проблеми дослідження, тобто пошук значимої інформації про теоретичні джерела, а також про суміжних з туризмом науках. Дослідження повинно ґрунтуватися на вивченні стану проблеми не тільки в теорії, а й на практиці.

Види досліджень. В основі емпіричних досліджень лежать достовірні факти, збір та аналіз яких здійснюється з використанням певних методів, заснованих на спостереженні та вивченні туристичної діяльності. Емпіричні дослідження не припускають створення штучної, експериментальної ситуації для виявлення та збору необхідних фактів. Цими фактами є реальні події в туризмі, що сталися в процесі туристичної діяльності. Їх аналізують і роблять висновки про події.

Емпіричне дослідження може бути описовим і пояснювальним. При описовому дослідженні відображають факти, що стосуються маловивчених об'єктів або явищ у туризмі. Пояснювальне емпіричне дослідження включає в себе збір та аналіз фактів, пояснення причин і причинно-наслідкових залежностей між фактами, за допомогою яких невідома подія або нетиповий результат пояснюються з позицій фактів вже відомих.

Оглядово-аналітичне дослідження може носити критичний характер і називатися оглядово-критичним. У цьому випадку, крім обов'язкової оглядово-аналітичної частини, в ньому повинна бути представлена ​​докладна і аргументована критика того, що вже зроблено з проблемою, і зроблені відповідні висновки.

Оглядове дослідження може містити й власні роздуми автора з приводу того, що описується в ньому, в тому числі ідеї, що стосуються можливого вирішення поставленої проблеми.

Такими роздумами може перемежовуватися текст реферату або вони можуть бути виділені в окремий його розділ, який є перехідним між оглядово-аналітичною, оглядово-критичною і конструктивно-теоретичною частинами роботи.

Вчений може провести теоретичне дослідження, в якому крім огляду і критичного аналізу літератури є власні пропозиції, спрямовані на вирішення поставленої проблеми, що може з'явитися авторським внеском у теорію розв'язуваної проблеми, новим її баченням, оригінальною точкою зору.

До теоретичного дослідження пред'являються наступні вимоги: точність визначення використовуваних понять і логічність, несуперечність міркувань. Особливістю теоретичного знання є його узагальненість і абстрактність, що відрізняються своєю системністю. Зміна частини цього знання веде до зміни системи в цілому. До методів теоретичного дослідження відносять: сходження від абстрактного до конкретного, аналіз і синтез, структурно-системний підхід, індуктивно-дедуктивний підхід, моделювання, історико-логічний метод.

Формулювання теми дослідження – один із етапів у діяльності вченого: уточнюється тема з урахуванням конкретної наукової чи практичної потреби. Назва теми має, по можливості, коротко відображати суть вирішуваної проблеми. Двозначність і невизначеність у формулюванні теми неприпустимі. Наслідки цього будуть позначатися на всіх етапах дослідження, зокрема при формулюванні робочих гіпотез.

Цілі і завдання досліджень. На основі результатів вивчення стану проблеми визначаються мета і завдання. Дослідними називаються ті проміжні та кінцеві цілі, які повинні бути досягнуті в результаті досліджень. Проміжні цілі - це оцінка рівня ресурсного забезпечення туристичного підприємства, функціонування його на ринку послуг в момент проведення експериментальної роботи.

Задачі становлять собою послідовні етапи організації та проведення дослідження з початку і до кінця.

Завданнями дослідження, що переслідує подібну мету, можуть бути:

• конкретизація проблеми, вивчення пов'язаної з нею літератури і практики;

• уточнення гіпотез дослідження;

• вибір методів діагностики процесів;

• розробка методики формуючого експерименту;

• розробка плану і програми експерименту, його проведення, обробка та аналіз результатів експерименту;

• формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій.

Цілі і завдання формулюють визначено і чітко, інакше неможливо буде встановити ступінь їх реалізації. Завдання дослідження повинні бути адекватні основній меті дослідження, якій підпорядковані проміжні цілі. Назва теми має відповідати завданням. Ця відповідність встановлюється після ряду етапів. Спочатку дають загальну назву теми і визначають завдання, виходячи з пізнавальних і практичних потреб. Надалі назва теми впливає на поставлені завдання, а завдання - на назву теми. Поступово шляхом послідовного дослідження досягається уточнення і теми, і завдань.

Число завдань дослідження в туризмі зазвичай коливається від 3 до 6. Якщо їх менше, то вони в значній мірі зливаються з темою, в малому ступені - конкретизують її. Якщо їх більше, то може бути втрачений загальний зміст, зросте невизначеність, втратиться цілеспрямованість дослідження.