МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
НА ТЕМУ «ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ, ВЕДЕННЯ ПЛЕМІННОГО ОБЛІКУ В ЗВІРІВНИЦТВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ БОНІТУВАННЯ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ»
З ДИСЦИПЛІНИ “ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ І КРОЛІВ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОКР: МАГІСТР
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 8.11010101
„ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА” (ЗА ВИДАМИ)
Дніпропетровськ, 2014
М етодичні вказівки на тему «Заходи, що проводяться при виникненні заразних хвороб, ведення племінного обліку в звірівництві та особливості бонітування хутрових звірів» з дисципліни “Інфекційні хвороби хутрових звірів і кролів” для студентів ОКР: «Магістр», спеціальність: 8.11010101 „Ветеринарна медицина” (за видами). – Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет. – Дніпропетровськ, 2014. – 18 С.
Укладачі:
д.вет.н, професор Ткаченко О.А.,
к.вет.н., доцент Алексєєва Н.В.
к.вет.н., доцент Зажарський В.В.
Рецензент: зав. кафедри нормальної і патологічної анатомії с.г. тварин, д.вет.н., професор Гаврилін П.М.
Методичні вказівки складені відповідно типової програми навчальної дисципліни для підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» Спеціальність 6.110101 «Ветеринарна медицина» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України затверджено Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 6 квітня 2010 р. та освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) підготовки магістрів за спеціальністю 8.11010101 „Ветеринарна медицина”.
Методичні вказівки схвалено на засіданні кафедри епізоотології та інфекційних хвороб тварин протокол № 9 від 4 квітня 2014 року, розглянуто та схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАЕУ протокол № 5 від 17 квітня 2014 року.
ЗМІСТ
№ п/п |
НАЗВА РОЗДІЛІВ |
Стор. |
І. |
ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ |
4 |
1.1. |
ДЕЗІНФЕКЦІЯ |
4 |
1.2. |
ДЕЗІНСЕКЦІЯ |
7 |
1.3. |
ДЕРАТИЗАЦІЯ |
7 |
ІІ. |
ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК |
9 |
ІІІ. |
НУМЕРАЦІЯ І МІЧЕННЯ У ЗВІРІВНИЦТВІ ТА КРОЛІВНИЦТВІ |
10 |
ІV. |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ БОНІТУВАННІ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ |
11 |
V. |
ОСНОВНІ ОЗНАКИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ КОМПЛЕКСНОГО КЛАСУ ЗВІРІВ РІЗНИХ ВИДІВ, ПОРІД І ТИПІВ |
13 |
VI. |
ВИМОГИ ПРИ БОНІТУВАННІ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ РІЗНИХ ВИДІВ |
15 |
|
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
18 |
І. Заходи, що проводяться при виникненні заразних хвороб
Про всі випадки інфекційних хвороб та загибелі звірів працівники ферм зобов'язані негайно повідомити ветеринарного лікаря господарства, що дозволить своєчасно встановити діагноз та організувати відповідні заходи у разі появи інфекційних, інвазійних та інших хвороб.
При підозрі на заразну хворобу лікар ветеринарної медицини повинен поставити до відома керівників господарства, районну службу ветеринарної медицини і відправити патологічний матеріал у лабораторію для уточнення діагнозу. Усіх хворих і підозрілих у захворюванні звірів виділяють в ізолятор, інших щодня піддають клінічному огляду. Вивільнені клітки дезінфікують. Забороняють переміщення тварин, зважування, таврування і т.п.
Після підтвердження діагнозу на заразну хворобу лабораторними дослідженнями або комісією фахівців ветеринарної медицини у звірогосподарстві (звірофермі) запроваджують карантин або обмеження і проводять заходи відповідно до діючих інструкцій і рекомендаціями. Обслуговуючий персонал забезпечують додатковим спецодягом та взуттям.
1.1. Дезінфекція.
Загальні принципи дезінфекції. Дезінфекція - комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб людини і тварин у навколишньому середовищі.
Як відомо, ліквідація тієї чи іншої інфекційної хвороби залежить від швидкості та ефективності впливу на усі ланки епізоотичного ланцюга: джерело збудника, шляхи передачі збудника інфекції, сприйнятливих тварин. Жодну заразну хворобу не можна вважати остаточно ліквідованою, якщо у зовнішньому середовищі не знищено збудник.
Патогенні мікроорганізми в зовнішньому середовищі нерідко зберігають вірулентність протягом певного часу. Залежно від характеру середовища тривалість їх життєздатності різна. Фекалії, сеча, харчові відходи, трупи звірів, вологий грунт - все це служить органічним середовищем, що містить в достатку різні поживні речовини і може забезпечити протягом якогось проміжку часу життєздатність і навіть розмноження мікробів.
Враховуючи труднощі боротьби з патогенними мікробами в зовнішньому середовищі, необхідно в першу чергу знищити збудник безпосередньо після його виділення з хворого організму, не допускаючи подальшого розмноження і поширення за межі первинного вогнища.
При дезінфекції об'єктів насамперед слід проводити їх механічне очищення, так як органічні речовини перешкоджають глибокому проникненню дезінфікуючих речовин і захищають мікроорганізми від їх впливу. Значення механічного очищення, особливо з використанням гарячої води, надзвичайно велике: після виконання цього прийому кількість мікроорганізмів на об'єкті зменшується більш ніж на 80 %.
Після механічного очищення будиночки, вигули, харчові дощечки, поїлки, піддони, приміщення і харчопереробні машини кормокухні миють гарячою водою, краще з додаванням 0,5‑5 % карбонату натрію (кальцинована сода) або 0,5 % гідроксиду натрію.
Механічне очищення в звірівництві підрозділяють на поточне і генеральне. Поточне роблять по мірі забруднення об'єктів, причому влітку частіше, ніж узимку. В особливій чистоті слід утримувати гнізда, будиночки, клітини, харчові дощечки, поїлки, не допускаючи накопичення в них залишків корму і фекалій. Генеральне очищення проводять 2 рази на рік: перед тим як самиці народжують і перед відсадженням цуценят.
Приміщення кормокухні, харчопереробні агрегати миють 2 рази на добу після приготування харчів (за одноразового годування – 1 раз). Дезінфекцію обладнання та ємностей проводять 1 раз на тиждень.
Дезінфекцію прийнято поділяти на профілактичну, поточну і заключну.
Профілактичну дезінфекцію в звірогосподарствах проводять 1 раз на рік після генерального механічного очищення. Якщо у господарстві не реєстрували випадки заразних хвороб звірів, а механічне очищення і миття будиночків, поїлок проводили із застосуванням дезінфікуючих засобів (гідроксид натрію, карбонат натрію, лізол), то профілактичну дезінфекцію можна проводити 1 раз на два-три роки.
Поточну дезінфекцію проводять під час захворювання звірів, заключну - після його ліквідації. При плануванні кратності поточної дезінфекції виходять з наявності вільних звіромісць на фермі або із запасу транспортних кліток в які можна на кілька годин висадити звірів.
Якщо захворювання звірів ліквідовано до появи ліньки, то після її завершення необхідно провести повторну заключну дезінфекцію.
Існують фізичні і хімічні засоби дезінфекції.
Фізичні засоби дезінфекції. Великий вплив на життєздатність патогенних мікроорганізмів надає сонячне світло, висушування і висока температура середовища.
Фіолетові і ультрафіолетові промені сонця діють на мікроорганізми бактерицидно. Теплові ж промені сонця, висушуючи органічну середу, в якій мешкають мікроби, погіршують умови їх існування аж до пригнічення або втрати ними життєздатності. Тому на території звіроферми не слід садити дерева і чагарники, затінюючі клітини звірів. Траву періодично викошують. З наступом теплої погоди ретельно очищають будиночки і клітки.
У звірівництві для дезінфекції використовують вогнемет, паяльні лампи, трупоспалюючу піч, водяну пару, киплячу воду, пароформалінові камери і біотермічне нагрівання.
Вогнеметами дезінфікують будиночки, клітки, кормові дощечки взимку, навесні або глибокої осені. Щоб уникнути нещасних випадків і пожеж вогнемети заправляють тільки гасом. В останні роки набули поширення газові вогнемети. Дерев'яні частини звірогосподарчих споруд обпалюють до їх потемніння (не до обвуглювання), металеві - швидким вогнем. Однак на проведення робіт необхідно отримати дозвіл пожежної служби. Також використовують гарячий пар, який повністю видаляє жирові нашарування по всій клітці, налиплі волосся і навіть іржу.
Кип'ятінням стерилізують спецодяг, шприці, голки, хірургічні інструменти.
Пароформалінові камери ефективні для дезінфекції будиночків, спецодягу та інвентарю. Вітчизняна промисловість випускає стаціонарні та пересувні камери. Для звірогосподарств більш зручна пересувна камера. Оскільки типова пересувна камера має порівняно невеликий обсяг, то її краще зробити безпосередньо в господарстві з підручного матеріалу або переобладнати для цього старий рефрижераторний автомобільний кузов. Камера повинна бути герметичною, стіни з високою теплоізоляцією. У камері встановлюють електричний обігрівач, розрахований на температуру 60 °С. У кутку камери кріплять електричну плитку з металевою кюветою, до якої підводять трубу невеликого діаметра (2,54‑3,8 см), протилежний кінець закріплюють на зовнішній стінці камери. Через цю трубу в кювету наливають формалін із розрахунку на 1 м3 ємності камери витрачають 75‑250 г чистого формаліну. Тривалість дії починаючи з моменту закипання формаліну 40 хв ‑ 2,5 год.
За робочий день можна дезінфікувати в пристосованій від рефрижератора камері мінімум 24 будиночка для лисиць і песців або близько 300 норкових. Після дезінфекції для нейтралізації формаліну в кювету наливають 25 %-вий розчин нашатирного спирту в обсязі, що дорівнює половині обсягу формаліну. Дезінфекція будиночків у пароформаліновій камері особливо ефективна при дерматомікозах звірів.
Халати, сачки, рукавиці розвішують на гачках; мітли, граблі та інший інвентар ставлять вздовж стін камери.
Біологічне знежирення гною показано лише при інфікуванні його вегетативними формами мікробів. В інших випадках гній дезінфікують хімічними засобами (хлорне вапно, хлорамін, сірчано-карболова суміш).
В автоклаві за високої температури і тиску стерилізують (дезінфікують) лікувальні розчини, живильні середовища, спецодяг і рукавиці для відлову звірів.
Хімічні засоби дезінфекції. У звірогосподарствах застосовують водні розчини дезінфікуючих речовин.
У звірогосподарствах використовують дезінфікуючий засіб «Пурга-Д», він дозволяє поєднувати мийку та дезінфекцію в одному процесі, що скорочує трудовитрати, час і вартість обробки. Препарат використовують у 0,5 ‑ 2%-вої концентрації. Він добре і швидко розчинний у воді, без запаху, не викликає псування гумових, пластмасових і інших деталей обладнання, простий у застосуванні, екологічно безпечний. З хорошими результатами в тваринництві використовують препарати надоцтової кислоти (дезоксон 1), що мають високу бактерицидну і спороцидну активністю, а також унідез і аскозоль. З фунгістатічних препаратів активний Глак.