1. Поняття міжнародного приватного права. Природа відносин міжнародного приватного права

Міжнародне приватне право – це галузь права, що регулює міжнародні невладні відносини, ускладнені іноземним елементом.

В об’єктивному розумінні – це система норм, що регулюють міжнародні невладні відносини, ускладнені іноземним елементом.

Щодо природи МПрП існують такі погляди:

А) МПрП є частиною М публічного права;

Б) МПрП немає, а є лише внутрішнє законодавство, що стосується іноземців;

В) МПрП – це поєднання внутрішнього законодавства і М публічного права;

Г) МПрП є окремою галуззю права, оскільки має окремий предмет і власні методи регулювання відносин.

Закон України «Про міжнародне приватне право» застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

МПП іноді називають „колізійним правом”, „міжнародним колізійним правом”, „міжнародним цивільним правом”. МПП регулює відносини в неполітичній сфері

2. Співвідношення міжнародного приватного і міжнародного права

МПрП та М публічне П тісно пов’язані між собою. Відмінності:

• За змістом відносин, що підлягають регулюванню: суспільні відносини, що регулюються М публічним правом, в основному носять міждержавний характер. Відмінною особливістю цих відносин є особлива риса основного суб’єкта цих відносин (державі) – суверенітет. Суверенітет обумовлює специфіку всієї системи міждержавних відносин як владних відносин, які регулюються М публічним правом. МПП регулює не міждержавні невладні відносини (приватноправові).

• За суб’єктом відносин: основними суб’єктами М публічного права є держави, в той час як суб’єктами МПрП є фізичні та юридичні особи. Трапляється, що держава стає суб’єктом МПП, наприклад, коли держава, в особі уповноваженого органу державної влади, укладає торговельний договір з фірмою іншої країни.

• За джерелами: джерелами М публічного права є міжнародні договори, міжнародно-правові звичаї, акти міжнародних організацій та акти міжнародних конференцій. Джерелами МПрП є внутрішнє законодавство кожної держави, міжнародні договори, міжнародно-правові звичаї та судові прецеденти.

• За порядком розгляду спорів: М публічному праві спори вирішуються або на державному рівні (міждержавні спори), або в спеціалізованих органах з захисту прав людини. В МПрП, як правило, спори розглядаються в національних судах або в міжнародним комерційним арбітражем.

• МПрП на відміну від М публічного права та національно-правових систем, не являє собою відокремлену правову систему. Правові норми МПрП знаходяться або в національному праві або в М публічному праві.

3. Ознаки предмету мпп та їх характеристика

Предмет МПрП складають приватноправові відносини, ускладнені іноземним елементом.

МПрП стосується цивільно-правових відносин передусім між організаціями і громадянами (особами без громадянства) різних країн. Предметом регулювання МПП є майнові, трудові, сімейні, спадкові, делікті, господарські та інші правовідносини цивільного характеру (приватноправові відносини). Особливістю предмета МПП є наявність іноземного елементу.

За статтею 1 ЗУ „Про міжнародне приватне право” від 23 червня 2005 року приватноправові відносини — відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб’єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Іноземний елемент — ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються ЗУ „Про міжнародне приватне право” та складають предмет МПП, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

• хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

• об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

• юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

Суб’єкти – учасники правовідносин, об’єкти – те, на що спрямовані дії суб’єктів. Юридичні факти – це обставини реального життя, з якими норми МПрП повязують встановлення, зміну, припинення, призупинення, поновлення тощо міжнародних правових відносин. Юридичним фактом для МПрП може бути, наприклад, смерть громадянина України за кордоном.