1.4. Електропостачання споживачів комплексу поверхні шахти

Могутніми споживачами електроенергії на поверхні шахт є підйомні, вентиляторні та компресорні установки. Крім того, для забезпечення чіткої роботи технологічного комплексу проммайданчика шахти необхідне надійне живлення котельних, калориферних установок, пристроїв транспортування корисної копалини і породи, ремонтних електромеханічних майстерень та ін. Їх схеми електропостачання мають свої особливості.

Рис. 1.5. Схеми електропостачання шахтних підйомів

Підйомні установки отримують живлення при напрузі 6 кВ по радіальних лініях безпосередньо від ГЗП шахти. Електропостачання клітьових підйомних установок, призначених для спускання і піднімання людей здійснюється по двох живильних кабелях від різних секцій шин 6 кВ ГЗП для кожної підйомної машини (рис. 1.5, а). Скіпові та клітьові підйомні установки для транспортування матеріалів та вантажів отримують живлення по двох або одному кабелю з резервуванням перемичкою (рис 1.5, б). Керування підйомними машинами здійснюється ,частіше за все, вимикачами, встановленими в ГЗП. Іноді в приміщенні підйомів встановлюють спрощений розподільний пристрій. Двигуни підйомів напругою до 1000 В живляться аналогічно від РП низької напруги ГЗП або від найближчого ТП. Підйомні установки з шківами тертя для глибоких шахт обладнуються двигунами постійного струму, що функціонують в системі тиристорний перетворювач - двигун (ТП-Д). Вони отримують живлення від тиристорних перетворювачів через сухі трансформатори ТСЗП. Останні встановлюються на верхніх відмітках баштового копра (90…100 м) майже поруч з двигуном підйомної машини.

Вентилятори головного провітрювання за вимогами ПБ мають технологічний резерв, тобто один з них є резервним. Як привід вентилятора застосовується синхронний двигун напругою 6 кВ. При розташуванні на одному проммайданчику з ГЗП кожний двигун отримує живлення по радіальній кабельній лінії від ГЗП за схемою блок лінія - двигун (рис. 1.6, а).

При фланговому провітрюванні вентилятори значно видалені від ГЗП. У цьому випадку застосовуються схеми електропостачання з будовою власного РП 6-10 кВ або знижувальної підстанції 110…35/6 -10 кВ (рис. 1.6, б).

Компресорні станції і станції холодильних машин іноді блокуються. Як привід компресорних установок застосовують синхронні і асинхронні двигуни.

Електродвигуни компресорних установок звичайно отримують живлення по радіальних кабель-них лініях від різних секцій шин 6 кВ ГЗП або від РП напругою 0,4 (0,69)кВ. При значній кількості двигунів напругою вище за 1000 В та двигунів власних потреб напругою 0,38 кВ доцільно приймати схему з прибудованим РП 6 кВ і КТП-6/0,4 кВ.

І

Рис.1.6. Схеми електропостачання вентиляторів головного провітрювання:

а–блок “лінія-двигун”,б–з РП 6…10 кВ

нші електроприймачі напругою до 1000 В отримують живлення від трансформаторів 6/0,4 кВ, встановлених в приміщенні ГЗП або від цехових ТП, що знаходяться поблизу споживачів. Електроприймачі, розташовані поза основного проммайданчика рудника або шахти (відвали породи, очисні споруди, шурфи) живляться від підстанцій напругою 6/0,4 або 110…35/6кВ, що споруджуються для цих цілей.