4.1 . Розрахунок електричних навантажень

В якості розрахункового навантаження приймається півгодинний (30- хвилинний ) максимум навантаження . Півгодинний максимум прийнятий для вибору всіх елементів системи електропостачання (провідників, трансформаторів, апаратури ). В основі розрахунку навантажень комунально -побутових споживачів використовується навантаження одного споживача, в якості якого виступає сім'я або квартира при родинному заселенні будинків.

Теоретичні передумови розглянутого методу базуються на імовірнісному підході до величини розрахункового максимуму навантаження. Розробці нормативних значень навантажень передували необхідні вимірювання в різних точках системи живлення житлових будинків: на водах у квартири, на сходових стояках, вводах у будинки, мережах низької напруги (живлять будинки) і мережевих трансформаторах . Результати вимірювань оброблялися методами математичної статистики і теорії ймовірностей .

Величина розрахункового навантаження в значній мірі залежить від рівня електрифікації побуту, тобто від електроозброєності або наявності відмінності-них побутових електроприймачів у квартирах мешканців. У комунальних елект-ричних мережах спостерігається тенденція підвищення рівня електрифікації побуту, збільшення числа різних електроприладів і їх одиничної потужності з одного боку. З іншого боку в побуті з'являються сучасні енерго-економічні побутові електроприймачі з системами технологічної, сеті-вої і захисної автоматики.

4.1.1 . Визначення розрахункових навантажень житлових будівель

Електроприймачі житлових будинків можна поділити на дві групи:

- Електроприймачі квартир;

- Електроприймачізагальнобудинкового призначення.

До перших належать освітлювальні й побутові електроприлади ; до других - світильники сходових кліток , технічного підвалу , горищ , вестибюлів , холів , службових та інших приміщень , ліфтові установки , вентиляційні системи , різні протипожежні пристрої , домофони і т.д.

Електричне освітлення квартир здійснюється за допомогою світильників з лампами розжарювання і люмінесцентними. До побутових належать такі електроприлади : нагрівальні , господарські , культурнопобутові , санітарно -гігієнічні, побутові кондиціонери повітря , водонагрівачі , прилади для опалення приміщень. Для освітлення сходів , вестибюлів , холів , коридорів застосовують лампи розжарювання і люмінесцентні . Останні мають великий термін служби і менш чутливі до коливань напруги.

До силових електроприймачів відносяться асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором і інші електроприймачі ліфтових установок.

Для висотних будівель застосовують ліфти зі спеціальним електроприводом , куди входить електромагнітне гальмо та апаратура керування .

Крім того, до силових електроприймачів відносять електродвигуни вентиляторів і насосів, різні електромагніти для відкривання клапанів і люків систем димовидалення будівель заввишки більше дев'яти поверхів , а також апаратуру зв'язку та сигналізації.

Розрахункова електричне навантаження квартир Р_КВ, кВт , приведена до вводужитлової будівлі , визначається за формулою:

Р_КВ = Р_КВ.пит • n , (4.1)

де Р_КВ.пит - питома розрахункова електричне навантаження електроприймачів (будівель ) , кВт / квартира , ( табл. 4.1 . ) [2] , n - число квартир.

При визначенні електричного навантаження лінії або на шинах 0,4 кВ ТП повинні враховуватися: сумарна кількість квартир ( котеджів), ліфтових установок та іншого силового електрообладнання , що живиться від ТП , і втрати потужності в живильних лініях 0,38 кВ .

Розрахункове навантаження силових електроприймачів РС , кВт , наведена до введення житлового будинку , визначається за формулою:

РС = РР.Л + РСТ.У (4.2)

Потужність ліфтових установок РР._Л , кВт , визначається за формулою:

РР._Л = КС ' Σ РNІ , (4.3)

де КС ' коефіцієнт попиту , табл.4.2 [ 2]; Ν - кількість ліфтових установок ; РΝİ - встановлена потужність електродвигуна ліфта , кВт . Потужність електродвигунів насосів водопостачання , вентиляторів та інших санітарно -технічних пристроїв РСТ.У , кВт , визначається за їх встановленої потужності з урахуванням коефіцієнта попиту КС по табл.4.3 [ 2]

РСТ.У = КС Σ РСТ.У. (4.4)

Потужність резервних електродвигунів , а також електроприймачів протипожежних пристроїв не враховується.

Розрахункова електричне навантаження житлового будинку (квартир і силових електроприймачів ) РР.Ж.Д , кВт , визначається за формулою:

РР.Ж.Б = Р_КВ + КУ • РС , (4.5)

де Р_КВ - розрахункова електричне навантаження квартир , наведена до введення житлового будинку , кВт; КУ - коефіцієнт участі в максимумі навантаження силових електроприймачів ( дорівнює 0,9 ) .

Розрахункове реактивне навантаження житлового будинку , квартири , визначається за формулою:

QР.Ж.Б = РР._КВ • ţgφКВ + КУ • РС • ţgφС , (4.6)

де ċоѕφКВ - розрахунковий коефіцієнт потужності для квартир з електричними плитами , що дорівнює 0,9 ; ċosφС - розрахунковий коефіцієнт потужності ліфтових установок , приймається за табл. 4.4 . [ 2].

Повне навантаження житлового будинку , кВ • А , дорівнює:

SР.Ж.Д = √ РР.Ж.Д2 + QР.Ж.Д2 . (4.7)

    Розрахункове навантаження ліній живлення , вводів і на шинах 0,4 кВ ТП від електроприймачів квартир підвищеної комфортності РР КВ визначається за формулою , кВт ,

РР КВ = РКВ • n • Ко , (4.8 )

де РКВ - навантаження електроприймачів квартир підвищеної комфортності , визначається з табл. 4.5 . перемноженням заявленої потужності і відповідного коефіцієнта попиту ; n - кількість квартир; Ко - коефіцієнт одночасності для квартир підвищеної комфортності , табл. 4.6 .

Питомі розрахункові електричні навантаження електроприймачів котеджів приймаються за табл. 4.7 , кВт / котедж [ 3].

Розрахункова електричне навантаження квартир і котеджів з електричним опаленням та електричним водонагрівом повинна визначатися за проектом внутрішнього електрообладнання квартири (будинку ) , котеджу залежно від параметрів встановлених приладів і режиму їх роботи (визначається теплотехнічної частиною проекту).