5.3.3 . Вибір перерізу проводів пл напругою 35 , 110 кВ

У ПУЕ рекомендується вибір перерізу проводу з різних металів згідно з економічною густиною струму.

В останні роки за економічноюгустиною струму переріз проводів повітряних ліній з номінальною напругою 35 кВ і більше не вибираються. У практиці проектування застосовують вибір перерізу проводів для ПЛ 35-750 кВ з економічних інтервалів струмів або потужностей .

Досить визначити перетоки активної потужності в мережах 35 і 110 кВ у нормальному режимі і вибрати переріз проводів на ділянках по табл.5.23. Потрібна додаткова інформація: матеріал опор, кількість кіл, район по ожеледі.

Далі виконується перевірка вибраного перерізу в аварійному режимі. Для цього розраховується аварійний струм İ_АВ , А , за формулою:

, ( 5.18)

де S - повна потужність, що протікає по ділянці мережі, кВ•А;

U - номінальна напруга, кВ .

Аварійний струм порівнюється з допустимим i_доп по табл.5.24. Повинна виконуватися умова:

I_доп ≥ İ_АВ . (5.19)

У разі невиконання цієї умови переріз дроту збільшують.

У табл.5.25 [31] наведені розрахункові дані ПЛ 35 і 110 кВ зі сталеалюмінієвими проводами.

5.3.4 . Розрахунок втрат потужності і енергії в електричних мережах

Одне з найважливіших завдань енергетики в даний час полягає в економії енергоресурсів. Тому велике значення має зниження втрат потужності і енергії в електричних мережах, у тому числі і в мережах сільських районів.

Втрати потужності в живильних мережах напругою 110-35 кВ, як правило, досить просто розраховуються прямим рахунком. Найбільші складності представляють розрахунки втрат потужності і енергії в розподільних мережах напругою 10-0,38 кВ. Це пояснюється кількома причинами.

По-перше, зазначені мережі сильно розгалужені і складаються з великої кількості ділянок, що саме по собі підвищує трудомісткість розрахунків. По-друге, і це головне, в більшості випадків відсутня інформація про величину навантаження на окремих ділянках ПЛ. У кращому випадку є дані про навантаження головної ділянки ПЛ 10 і 0,38 кВ. Тому при розрахунку втрат в цих лініях доводиться вдаватися до ряду штучних прийомів [32].

Один з таких прийомів полягає у використанні поняття еквівалентного опору ПЛ R_ЕК , що визначається за формулою:

 , (5.20)

де Р - сумарні втрати активної потужності в розгалуженій лінії, кВт; Іг, S_İ - відповідно струм, А , і повна потужність, кВ•А, головногї ділянки ПЛ; S_İ , R_İ - відповідно повна потужність, кВ•А, і активний опір,Ом, İ - ї ділянки ПЛ; n - число ділянок .

Навантаження на ділянках ПЛ можна вважати розподіленим пропорційно номінальним потужностям споживчих трансформаторів.

Втрати енергії в лінії за рік, кВт • год ,

ΔW = ( S_Г² • R_ЛЕ • τ_М • 10^-3) / U_Н2 , ( 5.21)

де Sг - розрахункова потужність на головній ділянці, кВ•А;

U_Н- номінальна потужність лінії, кВ; τ_М - час максимальних втрат.

Втрати енергії в трансформаторах в режимі холостого ходу (х.х.) простіше обчислити:

ΔW_ТХ = Σ ΔРј • 8760 , (5.22 )

де ΔРј - втрати х.х. кожного трансформатора, кВт; m - число трансформаторів.

Для розрахунку навантажувальних втрат енергії в трансформаторах необхідно спочатку визначити еквівалентний опір ( R_ТЕ ) трансформаторів:

R_ТЕ = ( Σ S_Нj² • R_Тj ) / ( Σ S_Нj )² , ( 5.23 )

де S_Нj - номінальна потужність трансформатора, кВ•А; R_Тj - активний опір j - го трансформатора, Ом.

R_Тj = ( ΔР_КЗ • U_Н2 • 10³ ) / ( S_Нj )² , (5.24 )

де ΔР_КЗ - паспортні дані трансформатора, кВт; U_Н - номінальна напруга трансформатора, кВ .

Тепер можна визначити навантажувальні втрати в трансформаторах, кВт•год:

ΔW = ( Σ Sj2 • R_ТЕ • τ_М • 10^-3 ) / U_Н2 . (5.25)