- •Тема 7: стилістичне використання синтаксичних засобів мови
- •Література
- •1. Порядок слів у простому реченні
- •2. Узгодження підмета з присудком
- •2.1. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом
- •2.2. Узгодження присудка з однорідними підметами
- •3. Вживання однорідних членів речення
- •4. Паралельні синтаксичні конструкції
- •5. Складне речення
2.2. Узгодження присудка з однорідними підметами
При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв’язку підметів, від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.
Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, й, та, присудок може стояти як у множині, так і в однині.
При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) присудок частіше вживається у множині: / мати, і донька разом побіліли, стали прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині: Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про паювання майна.
При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) звичайно вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласником якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира; Коло півночі обгорнула їх така сонливість і втома, що похід треба було зупинити (Б. Лепкий). Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини: Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія або кілька державних кваліфікаційних комісій залежно від кількості професій, спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.
Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, підкреслює множинність предметів і роздільність дії суб’єктів: На засідання комісії запрошуються праиівник, який атестується, та його безпосередній керівник; На першому поверсі будуть велика бібліотека, чималий тол телефонного зв’язку та приймальні пункти побутового обслуговування.
Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідними членами речення і після них може виступати і в однині, і в множині, пор.: Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кидали. Заможню ж обору вічно облягали cум і гірка лайка (О. Ковінька); Дикий крик і свист тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).
Якщо однорідні підмети з’єднуються протиставним сполучником не ... а, не тільки.. .а й, не стільки... скільки, присудок ставиться в однині: Мене не кохання гризе, а непевність, розрада (М. Старицький); Не тільки всяка робота, а, здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати, скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б. Антоненко-Давидович).
Якщо однорідні члени речення з’єднані розділовими сполучниками (або, чи), узгодження присудка може бути різним. Форма однини присудка використовується у тих випадках, якщо присудки належать до однакового граматичного роду: Такі оплески навряд чи чув Маяковський або там Пантелеймон Романов у Києві (Б. Антоненко-Давидович);
Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість (В. Собко); .. Деінде забовваніють кущ глоду або груша-дичка, мовби хто причаївся, і знову неозорий простір... (А. Дрофань).
При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні...ні присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише кандидатську дисертацію, але коли її закінчить - того не знаєш професор Перетятько, ні сам Віктор Платонович (Б. Антоненко-Давидович); Ні старий гетьманський мід, ні угорське вино не смакувало так, як та чиста вода (Б. Лепкий); Ні Стелла, ні тим паче Геннадій Борисович, навіть прислухавшись, нічого не почули (В. Дарда);