- •Тема 7: стилістичне використання синтаксичних засобів мови
- •Література
- •1. Порядок слів у простому реченні
- •2. Узгодження підмета з присудком
- •2.1. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом
- •2.2. Узгодження присудка з однорідними підметами
- •3. Вживання однорідних членів речення
- •4. Паралельні синтаксичні конструкції
- •5. Складне речення
2. Узгодження підмета з присудком
2.1. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом
Кількісно-іменниковий зворот - це сполучення слова, що має кількісне значення, з іменником або займенником у формі родового відмінка. Головним компонентом у звороті можуть виступати кількісні числівники (два проекти, сім тижнів, двісті гривень), збірні числівники (двоє працівників, п'ятеро екскурсантів), дробові числівники (півтора аркуша, дві третини присутніх), неозначено-кількісні числівники (кілька пропозицій, декілька зауважень, багато проблем, чимало ідей), а також іменники із значенням визначеної або невизначеної кількості (більшість присутніх, сотня олівців, дюжина книжок, сила грошей, решта працівників).
При підметах, виражених числівником або кількісно-іменниковим зворотом, присудок може стояти в однині та множині.
1. Присудок уживається в однині:
якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру, наприклад: Вісім ділиться на два і чотири;
якщо підмет - складний числівник - закінчується на один: Сорок один праиівник підприємства отримав премію з нагоди професійного свята;
якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник (десяток, сотня, решта, сила, сила-силенна): Решта квитків на денну виставу вмить щезли з каси (В. Голота); Як колись сказав Шекспір, а слідом за ним повторимо вже, може, сотня драматургів - "ніхто нічого не знає", а путі господні несповідимі, це єдине, що точно відомо (В. Собко); І тепер сила вудіїв сидить по березі, а я дома (М. Кропивницький);
якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору і под.: Минуло кілька місяиів, і в газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини - аероплани й відважних людей-авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах (Б. Антоненко-Давидович); Виповнилося чверть віку літературному об'єднанню "Вись”, що діє при редакції газети "Червона зірка" Новомиргородського району на Кіровоградщині (з газ.);
якщо підмет, виражений іменником з компонентом пів-, наприклад: півгодини, півміста (у минулому часі присудок ставиться у формі середнього роду): Ви зовсім забули, що тут щодня буває півсотні й більше людей (В. Підмогильний); Висить, як меч, півмісяия над нами Серед зірок навмисне золотих (Г. Чубач); Півліта минуло, неначе піввіку, Ранкової сойки розпачливий спів (А. Перерва), але: Цього року навчатимуть українських учнів півмільйона вчителів (з газ.).
2. Присудок ставиться у множині:
якщо при підметі стоїть означення у формі множини: Стояли всі троє примовклі й довго дивилися у той бік (О. Гончар); Зрештою, при моїх заняттях та захопленнях ці три місяиі промайнули як один день... (В. Шевчук); Сиділи на балконі й відпочивали - всі четверо (Н. Романович-Ткаченко); Кращі п’ять робіт були відзначені преміями.
3. У багатьох випадках при підметах - кількісно-іменникових зворотах можливе використання присудка в однині і в множині: Більшість дворової челяді подалася геть - на вільний хліб, до землі або й до міста (Ю. Хорунжий); Більшість оперних співаків у Галичині на переломі XIX і XX століть вийшли із школи Висоцького (В. Врублевська). Розглянемо основні правила вживання таких конструкцій:
при кількісно-іменникових зворотах, другий компонент яких називає істот, множина присудка вказує на активну або роздільну дію, однина - на пасивну або спільну дію: Знову кілька осіб відійшло (Н. Кобринська); Я був у санаторії, де одночасно лікувалося п’ять тисяч робітників (О. Ковінька); До студентських лав вступають 2,5 тисячі осіб; Багато їхніх студентів роз’їдуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам’яної Могили на річці Молочній ... (О. Гончар);
якщо другий компонент у кількісно-іменниковому звороті називає неістот, форма однини вказує на загальну сукупність предметів, форма множини - на окремі предмети: Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам’яті (С. Васильченко); Кілька автомашин з курсантами на околиці роз’їхалися в різні боки (М. Олійник).
при позначенні приблизної кількості літературною нормою допускається варіантність форм, але частіше використовується форма однини: Підлеглого митові більше не знайшлося нічого, та знайшлося з десяток українських книжок галицького видання (В. Леонтович); У тому заході брало участь близько сорока чоловік; Минає так щось з півгодини (М. Коцюбинський); 3 півдесятка сусідів товпилися біля Карпа, давали йому останні поради і настанови (Г. Тютюнник).
