Тема 13. Новаторська теорія „Педагогіка співробітництва”

Психолого-педагогічні основи педагогіки співробітництва. Гуманізація навчального спілкування. Організація навчального співробітництва.

Семінарські заняття: Педагоги – новатори – організатори навчального співробітництва.

Знати: шляхи і засоби організації навчального співробітництва, психолого-педагогічні умови педагогіки співробітництва, умови забезпечення гуманізації навчально-виховного процесу.

Уміти: Залучати дітей до навчального полілогу; підбирати навчальні завдання на основі вільного вибору; моделювати власну педагогічну діяльність на основі партнерських взаємовідносин.

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектувати роботу Ш.О. Амонашвілі „Психологічні основи педагогіки співробітництва”.

2. Познайомитися з досвідом роботи педагогів – новаторів.

3. Познайомитися з досвідом роботи вчителів – переможців і лауреатів конкурсу „Вчитель - року”.

4. Запропонуйте варіанти навчального діалогу (тема уроку за вибором студента).

Педагогіка співробітництва.

На подолання недоліків традиційного навчання спрямована педагогіка співробітництва –«напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, мета якого демократизація і гуманізація педагогічного процесу» (Гончаренко С.У.Український педагогічний словник).

Педагогіка співробітництва набуває популярності в сучасній європейській освіті, яка своєю головною метою вважає надання особистості потужної життєвої мотивації, формування її потенціалу як системи творчих здібностей і передумов їх реалізації, виховання її впевненою у своїх правах і свідомою в обов’язках, надання її автономності як запоруки її само актуалізації.

На думку Ш.О.Амонашвілі, сутність педагогічного процесу полягає у співробітництві педагога з дитиною. Для таких педагогів характерні доброзичливе ставлення до суб’єкта учіння, прагнення адекватно оцінити їхні можливості, збагнути мотиви поведінки, стимулювати творчість, особистісне зростання і гідність, а також здатність підтримувати соціально сприятливий морально-психологічний клімат у навчальній групі.

В основі педагогіки співробітництва лежать положення висунуті американським педагогом Дж.Дьюї:

1. Замість тиску на дитину зверху акцент слід робити на вільному вираженні особистості.

2. Вільна життєдіяльність і широке самоуправління дітей замість авторитаризму вчителя.

3. Поряд із метою школи –підготовкою до майбутнього дорослого життя стільки ж важливе і сьогоднішнє життя учнів.

4. Замість жорсткої, регламентованої зверху програми навчання в школі учні мають право вибирати форми і шляхи навчання по групах, індивідуальні програми своєї роботи.

5. Замість повідомлення вчителем готових істин – проблемні ситуації, відкриття, проектування, дискусії, ігри. Більше творчості, менше репродукції.

6. Часті перевірки знань з оцінкою створюють стресові ситуації, формують відразу до школи. Менше оцінок, інколи тестування, часта похвала за будь-який прогрес, зведення покарань до мінімуму.

7. Необхідні різноманітні опори для памяті і мислення.

8. Більше, іноді вирішальне значення мають добрі, гуманні, відносини співробітництва учителів і учнів.