Стратегії формування позиції Опозиції

Перейдемо до стратегій, якими можна формувати власну позицію в Опозиції.

По-перше, ваші власні аргументи формуються тим же чином, що й аргументи Уряду. Аргументи Опозиції відрізняються від спростування тим, що в спростуванні ваше завдання послабити позицію опонентів, а в аргументах – посилити свою власну.

По-друге, можна будувати власну гру на таких стратегіях.

Стратегія доведення неактуальності і неважливості проблеми. Для цього важливо чітко побачити, яку проблему виокремлює Уряд, адже в кожній теми потенційно є декілька проблем.

Наприклад: в темі про аборти є аспекти жіночого здоров’я, демографічного стану, поширеності цього явища.

В комплекті з попередньою стратегією ефективно працює стратегія невирішення проблеми, або альтернативних дій. У цьому випадку, варто довести, що запропонований Урядом засіб вирішення проблеми не є ефективним і, можливо, запропонувати більш ефективний. Сутність даної стратегії полягає в тому, що Опозиція намагається довести доцільність невчинення дії, яку пропонує Уряд;для цього порівнюються система, що буде утворена внаслідок вчинення дії Уряду, та існуюча на даний момент система; ви доводите, що існуюча система (статус-кво) не потребує змін, оскільки: а) проблема вирішиться сама собою; б) проблема вже вирішується, а Уряд не пропонує нічого нового.

Наприклад, для вирішення проблеми злочинності смертна кара не є найбільш ефективним засобом, адже при скоєнні злочину злочинець не думає про те, що його піймають.

Стратегія тотального руйнування. У цій стратегії ви зосереджуєте увагу на повній руйнації аргументів Уряду. Важливо зазначити, що при цьому не треба забувати про ваші власні контраргументи, адже у Британському форматі це буде суворо каратися. Як показує досвід, ця стратегія є ефективною, коли(зазвичай недосвідчені), команди зосереджуються на кількості, а не на якості аргументів.

Ще одна стратегія: “погані наслідки”. При використанні цієї стратегії ви зосереджуєте свою увагу на тому, що дія призведе до поганих наслідки для суспільства. Наприклад: у сучасному глобалізованому світі для розвинутої країни більше переваг від заборони смертної кари, ніж від її запровадження, адже така санкція автоматично призводить до виключення країни з Ради Європи.

Звичайно, можливо комбінувати ці стратегії, адже ідеальної методики не існує, як і не існує повністю прогнозованих ігор. Але варто все ж визначитися з пріоритетною стратегією для конкретної гри і використовувати її саме для розкриття ГОЛОВНИХ АСПЕКТІВ вашої позиції. Інші стратегії можуть бути використанні, але не забувайте, що кожна з них вимагає досить багато часу; а у вас його всього 7 (5) хвилин.

Контраргументація – рушійна сила дебатів, перевірка аргументів одного на стійкість.

Аналітичні промови

Після виступів перших гравців команд другої лінії (Члена Уряду та Опозиції) настає час для аналітичних промов Секретарів Уряду та Опозиції.

На цьому етапі дебатів командами вже визначено основні питання та проблеми гри, представлено та розкрито основні аргументи у підтримку та спростування резолюції. Після завершення раунду суддівська колегія , вирішує, хто переміг у цій грі. Судді в першу чергу порівнюють важливість та доведеність аргументів гравців.

У зв’язку з цим, Секретар Уряду та Опозиції виконує важливе завдання: як і в останніх спікерів кожної зі сторін, у них є можливість вплинути на те, чиї аргументи судді сприймуть більш переконливими та кому віддадуть перемогу в раунді.

Щоб виконати таке завдання, аналітики повинні дуже відповідально поставитися до того, які питання ставились та аргументи розкривалися сторонами протягом гри.