46 Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.

1. Марксистська філософія була створена спільно двома німецькими вченими Карлом Марксом (1818 - 1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820 - 1895) у другій половині XIX ст. і є складовою частиною більш широкого вчення - марксизму, який поряд з філософією включає в себе економіку (політекономію) та соціально-політичну проблематику (науковий комунізм). Філософія марксизму дала відповіді на багато пекучі питання свого часу. Вона отримала широке розповсюдження (вийшла за рамки Німеччини, стала інтернаціональною) у світі та завоювала велику популярність в кінці XIX - першій половині ХХ ст. У ряді країн (СРСР, соціалістичні країни Східної Європи, Азії і Африки) марксистська філософія була зведена в ранг офіційної державної ідеології і була перетворена в догму. Актуальним завданням для сьогоднішнього марксизму є звільнення від догм і пристосування до сучасної епохи, облік результатів науково-технічної революції і реальності постіндустріального суспільства.

2. Виникненню марксизму і марксистської філософії сприяли:

• попередня матеріалістична філософія (Демокріта, Епікура, англійських матеріалістів XVII ст. - Бекона, Гоббса і Локка, французьких просвітителів XVIII ст., І особливо атеїстичної-матеріалістична філософія Людвіга Фейєрбаха середини XIX ст.);

• бурхливе зростання відкриттів в науці і техніці (відкриття законів збереження матерії та енергії, еволюційна теорія Ч. Дарвіна, відкриття клітинної будови живих організмів, винахід дротяного телеграфу, паровоза, пароплава, автомобіля, фотографії, численні відкриття в сфері виробництва, механізація праці);

• крах ідеалів Великої французької революції (свобода, рівність, братерство, ідеї французького Просвітництва), їх неможливість втілення в реальному житті;

• наростання соціально-класових протиріч і конфліктів (революція 1848 - 1849 рр.., Реакція, війни, Паризька комуна 1871 р.);

3. Головними творами засновників марксизму є: "Тези про Фейєрбаха" К. Маркса; "Капітал" К. Маркса; "Економічно-філософські рукописи 1844" К. Маркса; "Маніфест Комуністичної партії" К. Маркса і Ф. Енгельса; "Святе сімейство" і "Німецька ідеологія" К. Маркса і Ф. Енгельса; "Діалектика природи" Ф. Енгельса; "Анти-Дюрінг" Ф. Енгельса; "Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину" Ф. Енгельса; "Походження сім'ї, приватної власності і держави" Ф. Енгельса.

4. Марксистська філософія матеріалістична за своїм характером і складається з двох великих розділів - діалектичного матеріалізму та історичного матеріалізму (нерідко історичний матеріалізм розглядається як частина діалектичного).

5. Філософським новаторством К. Маркса і Ф. Енгельса стало матеріалістичне розуміння історії (історичний матеріалізм). Суть історичного матеріалізму в наступному:

• на кожному етапі суспільного розвитку люди для забезпечення своєї життєдіяльності вступають в особливі, об'єктивні, не залежні від їх волі виробничі відносини (продаж власної праці, матеріальне виробництво, розподіл);

• виробничі відносини, рівень продуктивних сил утворюють економічну систему, яка є базисом для інститутів держави і суспільства, суспільних відносин;

• зазначені державні та суспільні інститути, суспільні відносини виступають як надбудова по відношенню до економічного базису;

• базис і надбудова взаємно впливають один на одного;

• в залежності від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, певного типу базису і надбудови виділяються суспільно-економічні формації - первіснообщинний лад (низький рівень виробничих сил і виробничих відносин, зачатки товариства); рабовласницьке суспільство (економіка заснована на рабстві); азіатський

• спосіб виробництва - особлива суспільно-економічна формація, економіка якої заснована на масовому, колективному, жорстко керованому державою працю вільних людей;

• зростання рівня виробничих сил призводить до зміни виробничих відносин і зміни суспільно-економічних формацій і суспільно-політичного ладу;

• рівень економіки, матеріальне виробництво, виробничі відносини визначають долю держави і суспільства, хід історії.

6. Також Марксом і Енгельсом виділяються і розробляються наступні поняття:

• засоби виробництва;

• відчуження;

• додаткова вартість;

• експлуатація людини людиною.

Засоби виробництва - унікальний товар, функція праці вищого рівня, що дозволяють виробляти новий товар. Для виробництва нового товару крім засобів виробництва необхідна сила, яка обслуговує їх, - так звана "робоча сила".