22. Поняття патристики. Філософія Августіна Аврелія.

Головна особливiсть

cередньовiчної християнської фiлософiї її спiввiдноснiсть з проблемами релiгiї. Вона

розвивалась з урахуванням християнських догм. Тодi пiд фiлософiєю розумiли те, що зараз

називають наукою. Провiдна роль в областi науки i культури належала церквi. Фiлософiя

вважалась служницею теологiї, тобто як така галузь знання, що веде до бiльш широкого

богословського знання. Фiлософами були представники церкви. Сакралiзацiя фiлософiї —

подiбне наближення фiлософiї до релiгiї.

Етапи: патристика i схоластика. Патристика (1-8 ст.) вiд слова Патер (батько церкви).

Представники: Василiй Великий, Августин Блаженний, Григорiй Нiльский, Тертулiан. Вони

розробляли всi фiлософськi проблеми тiльки в зв’язку з християнськими догмами. То був час,

коли виникло християнство, й ще iснувала скептична язичницька антична фiлософiя, що

критикувала християнськi догмати. Вона вважалася ворогом вiри. Тому Батьки церкви взяли

на озброєння зброю своїх ворогiв. Поєднання вiри й розуму дало таку фiлософiю.

Найважливiшi проблеми патристики:

1. Тринiтарна: проблема сутностi Бога, його троїчностi.

2. Вiдносини вiри й античної фiлосфiї.

3. Розумiння iсторiї як руху до певної кiнцевої мети Граду Божього.

4. Розгляд свободи вибору людини, як вибору мiж спасiнням душi, або її загубленням.

5. Походження зла в свiтi.

Патристика розвивалась пiд переважним впливом iдей Платона. Вважалось, що фiлософiя

досягає iстинного через вивчення Бiблiї. Фiлон Александрiйский: Бiблiя має два сенси

буквальний (екзотеричний) i таємний (езотеричний); останнiй можна зрозумiти через алегорiї.

Апологетика: захист положень християнства вiд критики античної фiлософiї. Апологети:

Юстинiан, Клiмент Александрiйский. Останнiй виснув iдею про гармонiю розуму й вiри;

розум пiдкоряється вiрi. Орiєн Александрiйский розвив вчення про Бога, його iпостасi,

висунув iдею створення свiту з нiчого. Тертулiан стверджував, що в християнськiй вiрi вже є

готовi iстини. Але починаючи з 2 ст. в християнствi виникають єресi (манiхейство, арiанство,

гностiцизм). Вони казали, що свiт лежить у злi, бо божество, яке створило цей свiт зле. Iснує

потойбiчний свiт, до якого зможуть ввiйти лише тi, хто має гносiс певне особливе знання.

Аврелiй Августiн (Блаженний) (4-5ст.) головний представник патристики. Філософія

Августина виникає як симбіоз християнських і давніх доктрин. Зі старих античних

філософських доктрин основним джерелом для нього був платонізм, який він знав,

переважно, з праць неоплатоників. Ідеалізм Платона у метафізиці, абсолютизм в теорії

пізнання, визнання різниці духовних принципів у структурі світу (добра і погана душа,

існування окремих душ), акцент на ірраціональні фактори духовного життя — все це

вплинуло на формування його власних поглядів.

Вчення Августина стало визначальним духовним фактором середньовічного мислення,

вплинуло на всю християнську Західну Європу. Ніхто з авторів періоду патристики не досяг

тої глибини мислення, яка характеризувала Августина. Він і його послідовники у релігійній

філософії вважали пізнання бога і божественної любові єдиною метою, єдиною повною сенсу

цінністю людського духу. Разом з цим він відводив суттєво меншу роль мистецтву, культурі і

природничим наукам.

Вiн прагнув логiчно обґрунтувати iснування Бога. Ввiв у фiлософiю принцип креацiонiзму

(вiд слова творiння): Бог створив свiт з нiчого. Але вiн схилявся до фаталiзму, тобто

заперечував свободу волi людини, кажучи, що все в життi людини з самого народження

заплановано. Вiн створив концепцiю лiнiйного розвитку людської iсторiї. Є початок:

створення людини, є смисл: перемога християнства, є кiнець: Страшний Суд. Основнi iдеї

патристики:

1. Теоцентризм: джерело всього — Бог.

2. Креацiонiзм.

3. Персоналiзм: людина —образ i подоба Бога.

4. Провiденцiалiзм: всiм править Бог.

5. Сотерiологiзм (вiд слова Спаситель): людське життя треба скерувати на спасiння душi.

6. Ревеляцiонiзм (вiд слова Откровення): iстина досягається лише через досягнення смислу Бiблiї, пророцтва святих.

Християнській основі своєї філософії Августин надавав великого значення. Він здійснив те,

що було лише окреслене у його попередників: зробив бога центром філософського мислення,

його світогляд був геоцентричним. З принципу, що бог є первинним, випливає і його

положення про перевагу душі над тілом, волі й почуттів над розумом. Ця першість має як

метафізичний, так і гносеологічний і етичний характер. Вся філософія Августина

зосередилась на бозі як єдиному, досконалому, абсолютному бутті, а світ має значення як

творіння Бога. Без Бога не можна нічого здійснити чи пізнати. Все у своїй природі не може

відбутись без участі надприродніх сил. В цьому світогляд Августина дуже чітко протистояв

натуралізму.

Патристика: постановка основних проблем фiлософiї. Далi йде розробка цих проблем (8-13 ст.) та розвинута схоластика (13-14 ст.).