Оглавление

1. Багатоманіття визначень поняття „філософія”. 4

2.Філософські проблеми як вічні та фундаментальні. 5

3. Філософия в системі культури. Аксіологічний вимір. 8

4. Предмет і проблеми філософії. 9

5. Структура й дисциплінарна будова філософського знання. 10

6. Основні функції філософії. 13

7. Сутність, функції та структура світогляду. 15

8. Співвідношення філософії та світогляду 16

9. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини. 17

10. Світовий філософський процес та проблеми його періодизації 18

11. Культурно-історичні передумови та причини виникнення філософії. 19

12. Історичні типи і традиції філософування 20

13. Характерні риси філософії Стародавньої Греції. 21

14. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки. 22

15.Уявлення про сутність і первоначала світу в античній натурфілософії. 23

16. Античний атомізм (Демокріт, Епікур). 24

17. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти та Сократ). 26

18. Загальна характеристика філософії Платона. 27

19. Загальна характеристика філософії Арістотеля. 29

20. Філософія елліністичного періоду (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). 30

21. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії. 31

22. Поняття патристики. Філософія Августіна Аврелія. 33

23. Поняття схоластики. Філософія Хоми Аквінського. 35

24. Проблема універсалій: номіналізм і реалізм. 36

25. Гуманізм і новий ідеал людини епохи відродження. 37

26. Натурфілософія епохи Відродження. 38

28.Традиція емпіризму в новоєвропейській філософії (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк). 40

29. Традиція раціоналізму в новоєвропейській філософії (Р.Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбніц). 42

30. Проблема субстанції в філософії Нового часу 43

31. Проблема людини в філософії епохи Просвітництва. 44

32. Французьке просвітництво: смисл теорії природного права та суспільного договору. 45

33. Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії. 46

34. Теорія пізнання і етика І. Канта. 48

35.Оосновні ідеї філософії Г.Фіхте. 49

36. Основні філософські ідеї Ф.Шеллінга. 50

37. Система абсолютного ідеалізму і діалектичний метод Г.В.Ф.Гегеля. 51

38. Антропологічний характер філософії Л.Фойєрбаха. 52

39. Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні. 53

40. Філософські погляди Г.Сковороди. 56

41. «Філософія серця» П. Юркевича. 57

42. Філософські погляди І.Франка. 58

43. Філософія «української ідеї» (М.Драгоманов, М.Грушевський, Д.Донцов, Д.Чижевський). 60

44. Становлення некласичної філософії: раціоналізм та ірраціоналізм. 63

45. Основні тенденції розвитку західноєвропейської філософії середини ХІХ поч. ХХ ст. 64

46 Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми. 65

47 Філософія життя" та її різновиди. 67

48. Загальна характеристика позитивізму. 68

49.Основні ідеї феноменології. 69

50.Екзистенціальна філософія і її різновиди. 70

51. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко). 71

52. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм). 73

53. Філософські концепції модерну та постмодерну. 74

54. Онтологія як філософська дисципліна. 76

55. Філософський смисл проблеми буття. 79

56. Співвідношення категорій „буття”, „субстанція”, „матерія”. 80

57. Рух, простір і час, як категоріальні визначення буття 82

58. Проблема єдності світу 84

59. Проблема виникнення свідомості. 85

60. Філософський зміст проблеми свідомості. 86

61. Взаємозв’язок свідомості, самосвідомості, мови. 87

62. Мова як предмет філософського осмислення. 88

63. Суспільна та індивідуальна свідомість. 89

64. Свідоме та несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях З.Фрейда та К.Юнга. 90

65. Філософська антропологія як розділ філософського знання. 91

66. Соціальні виміри людини: індивід, особа, особистість. 93

67. Формування і історичний розвиток проблематики філософії людини. 94

68. Основні концепції походження людини. 96

69. Основні філософські концепції сутності людини. 98

70. Проблема свободи. 99

71. Проблема сенсу життя,смерті і безсмертя людини. 101

72. Уявлення про знання і пізнання. 103

73. Теорія пізнання її предмет і метод. 104

74. Об’єкт, суб’єкт і предмет пізнання 106

75. Форми чуттєвого і раціонального пізнання 108

76. Концепція істини в філософії та проблема її критеріїв. 110

77. Поняття про науку. Проблема виникнення науки 112

78. Наука як соціокультурний та цивілізаційний феномен 114

79.Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки. 115

80. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання 117

81. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання. 118

82. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів. 119

83. Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки. 120

84. Особливості філософського осмислення суспільства. 121

85. Суспільний ідеал і соціальна дійсність. 123

86. Суспільство як система, що розвивається. 125

87. Суспільний прогрес, його історичні типи та проблеми критеріїв. 126

88. Соціальна філософія в системі філософського знання 128

89. Єдність і багатоманітність історичного процесу. 130

90. Особливості сучасної динаміки соціальних систем. 132

91. Багатовимірність поняття культури. 133

92. Філософія культури: предмет та проблематика. 134

93. Співвідношення понять культури та цивілізації. 135

94. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. 136

95. Проблема кризи культури: історія та сучасність. 137