Дослід 1

Мета експерименту: визначити обсяг зорового сприймання залежно від ступеня осмисленості пред'являється матеріалу.

Матеріали: класичний метод повного відтворення. Об'єктами служать набори беззмістовних поєднань літер (по 8 букв у наборі) і осмислені фрази (по три слова в кожній фразі). Всього в досліді 40 пред'явлень, по 20 для кожного типу об'єктів, спочатку пред'являються букви, потім фрази.

Завдання досліджуваному: письмово відтворити все, що йому було пред'явлено.

Процедура дослідження. На екрані монітору досліджуваному висвічується сигнал «УВАГА!» і через 2 с пред'являється тест-об'єкт на час експозиції 200 мс. Досліджуваний письмово відтворює побачене. Відповіді досліджуваного вносяться до протоколу.

Дата………………………..

Досліджуваний………..………………………………

Час досліду…………………………….

Експериментатор………………………………………………………

Обробка та аналіз результатів:

1. Визначити середнє число правильно відтворених літер для обох наборів тест-об'єктів (М1 і М2).

2. Проаналізувати характер помилок, допущених досліджуваним (наприклад, змішання букв, близьких по зображенню або по звучанню).

3. Порівняти величину обсягу сприймання при пред'явленні осмисленого і беззмістовного матеріалу.

Дослід 2

Мета експерименту: порівняти результати вимірювання об'єму зорового сприймання за методикою повного і часткового звіту.

Матеріали: в якості тест-об'єктів використовуються беззмістовні набори букв; у кожній пробі пред'являються 8 букв, розташованих у два горизонтальних ряди по 4 букви в кожному; всього в досліді 40 проб.

Процедура експерименту. Досвід складається з двох частин, по 20 проб в кожній. Перша частина проводиться за методикою повного звіту. На екрані монітору досліджуваному висвічується сигнал «УВАГА!» і через 2 с пред'являється тест-об'єкт на час експозиції 50 мс. Завдання досліджуваного ˗ відтворити пред'явлені букви аналогічно процедурі першого досвіду.

Друга частина досліду проводиться за методикою часткового звіту. Одночасно з експозицією тест-об'єкта (час експозиції 50 мс) досліджуваному пред'являється звуковий тон ˗ інструкція до відтворення. Тон високої частоти вказує на необхідність відтворення верхнього рядка матриці, тон низької частоти ˗ нижнього рядка. Перед початком другої частини досліду досліджуваний знайомиться з тонами-інструкціями. Під час досліду звукові інструкції даються у випадковому порядку. Кількість тонів високої і низької частоти однаково і в сумі дорівнюють 20. Завдання випробуваного полягає в тому, щоб відтворити один рядок матриці у відповідності зі звуковою інструкцією. Результати відтворення експериментатор вносить до протоколу.

Обробка та аналіз результатів

1. Визначити середнє число правильно відтворених літер окремо в першій і другій частинах досліду (M1 і М2).

2. Визначити фактичний обсяг сприймання у другій частині досвіду (M3):

M3 = М2х×2.

3. Порівняти показники обсягу сприймання, отримані за методикою повного і часткового звіту, і визначити обсяг матеріалу, брати в короткочасній пам'яті досліджуваного при повному звіті.

Контрольні питання

1. Що розуміють під обсягом сприймання?

2. У чому суть класичного методу вимірювання обсягу сприймання?

3. У чому суть методу після стимулюючої інструкції Дж. Сперлінга?