Протокол дослідження 14

Мета: надати оцінку понятійному мисленню

Матеріали: методика «Порівняння понять».

Понятійне мислення відноситься до пізнього виду. Для того, щоб використовувати як знаряддя мислення понять, потрібно пройти досить довгий період усвідомленого та адекватного володіння ними. Зазвичай понятійне мислення зв’язують з дорослою людиною, для якої цей вид є не тільки основним і найзручнішим, але й підкоряючим собі, буквально пронизує всі останні види, особливо наочно-дієве та наочно-образне. Поняття визначається як одиниця мислення, відображає загальні та найбільш суттєві ознаки предметів та явищ дійсності й виражається у словесній формі. В онтогенезі дитина під впливом оточуючих його дорослих також може користуватися поняттями, але у нього вони скоріше використовуються у приблизному неусвідомлюваному виді, за що й отримали навіть назву «псевдопонять». Втім, й доросла людина, особливо користується вербальними знаками іншого, не рідною мовою, досить часто йде на цей шлях, результатом якого є численні помилки комунікації.

Порівнюючи поняття між собою, випробуваний проводе обстеження загального поля семантичних ознак та відбирає найбільш стійкі, найбільш характерні. В деяких випадках інструкцію змінюють з ціллю визначення творчих можливостей випробуваного, та йому пропонують пару понять зі свідомо різних семантичних сфер: запропонуємо, знайти загальне визначення для таких пар понять, як «ложка» та «човен». У запропонованій методиці, складеної з 22 пар порівнюваних понять, випробуваний сам повинен встановити наявність загального семантичного поля й отдиференціювати «однопольові» пари від непорівнянних, які відповідають різним семантичним полям. Якщо випробуваний не бачить відмінностей між однорідністю – різнорідністю понять й знаходить загальні ознаки у різних парах, йому можна приписати не тільки гарну фантазію й схильність до уяви, але й схильність до резонерських демагогічних міркувань, які можуть проявитися і в ряді інших методик.

Порядок проведення досліду. Випробувані отримують бланк з 22 парами порівнювальних понять, де 15 пар відносяться до одного семантичного поля визначень, а 7 – до різних. Інструкція для випробуваних складається у тому, щоб вказати загальні суттєві ознаки для порівняльних пар понять. Зверніть увагу, що в інструкції не вимагається обов’язково знайти загальні ознаки. Бажано реєструвати і час виконування експерименту, з тим щоб виявити індивідуальні та групові тимчасові особливості. Після проведення експерименту у групі разом з експериментатором обговорюються виділені ознаки й вказується на необхідність більш простого і раціонально вирішення задач. Випробуваним, що не дифференцирующим характер семантичних полів, вказується на необхідність більш очевидного та раціонального шляху. Правильні відповіді по 15 однополевим парам оцінюють у балах, результати підсумовують. Норма відповідає показникам від 10 до 15 балів. Більш низькі результати свідчать про недосконале вміння виділяти й узагальнювати ознаки понять.

Приклад матеріалу методики «Порівняння понять»

Вкажіть загальні суттєві ознаки для наступних пар понять:

1. Ранок-вечір

2. Корова-кінь

3. Льотчик-танкіст

4. Річка-пташка

5. Дощ-сніг

6. Маленька дівчинка-велика лялька

7. Омана-помилка

8. Вовк-місяць

9. Черевик-олівець

10. Золото-срібло

11. Молоко-вода

12. Сани-віз

13. Окуляри-гроші

14. Озеро-річка

15. Потяг-літак

16. Стакан-півень

17. Ось-оса

18. Яблуко-вишня

19. Лижі-ковзани

20. Червоний-зелений

21. Ворона-горобець

22. Вітер-сіль

Список правильно виділених означень для «однополевих» пар понять:

1. Частина (час) доби.

2. Домашні (сільськогосподарські) тварини.

3. Військова професія (управління військовою технікою).

4. Атмосферні опади.

5. Зовнішнє походження, аналогія, розмір, гра.

6. Причинно-слідчі спотворення дійсності.

7. Коштовні метали.

8. Рідина для пиття.

9. Сільський транспорт (гужовий транспорт).

10. Природні водоймища.

11. Транспорт.

12. Плоди фруктових дерев (фрукти-ягоди).

13. Спортивний зимовий інвентар, зимові види спорту.

14. Колір.

15. Птиці.

Сім пар понять відносяться до семантично різних полів і ознаки між ними можна віднести до слабких, випадкових чисто зовнішнім (наприклад, у слові «ось» стільки ж букв, скільки у слові «оса», або « черевик» та «олівець» позначають предмети побуту). Як вже вказували раніше, подібні ознаки можуть вказувати на резонерський демагогічний характер мислення.