- •Тема 1. Відчуття. Види та властивості відчуттів. Дослідження різних видів та властивостей відчуттів…………………………………………………………………..7
- •Тема 2. Сприймання. Види та властивості сприймання. Дослідження сприймання………………………………………………………………………………
- •Тема 3. Пам'ять. Види памяті. Обсяг пам'яті. Методи дослідження пам'яті.
- •Передмова
- •Вимоги до виконання та оформлення практичних завдань й самостійної роботи.
- •Загальні критерії оцінювання з дисципліни «практикум з загальної психології»
- •Розділ 1. Пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага.
- •Тема 1. Відчуття. Види та властивості відчуттів. Дослідження різних видів та властивостей відчуттів.
- •Модальності відчуттів.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 1.
- •Протокол дослідження 2.
- •Тема 2. Сприймання. Види та властивості сприймання. Дослідження сприймання.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 3
- •Дослід 1
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Дослід 2
- •Протокол дослідження 4
- •Тема 3. Пам'ять. Види памяті. Обсяг пам'яті. Методи дослідження пам'яті.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 5
- •Протокол дослідження 6
- •Протокол дослідження 7
- •Протокол дослідження 8
- •Тема 4. Увага
- •Практичні завдання Протокол дослідження 9
- •Протокол дослідження 10
- •Протокол дослідження 11
- •Бланк для досліджуваного.
- •Протокол дослідження 12
- •Тема 5. Вищі пізнавальні процеси
- •Практичні зпвдання Протокол дослідження 12
- •Матеріал методики «тонучого корабля».
- •Протокол дослідження 12
- •Протокол дослідження 13
- •Протокол дослідження 13
- •Протокол дослідження 14
- •Протокол дослідження 15
- •Протокол дослідження 16
- •Протокол дослідження 17
- •Протокол дослідження 17
- •Протокол дослідження 18
- •Тема 6: Уява
- •Протокол дослідження 19
- •Тема 7. Мова
- •Протокол дослідження 19
- •1. У яких випадках доцільно використовувати метод самооцінки?
- •2. Чому в дослідженнях яскравості-чіткості уявлень зазвичай користуються шкалою порядку?
- •3. Чи виникли у вас при виконанні завдання не тільки зорові образи, а й образи інших модальностей і яких саме?
Протокол дослідження 13
Мета: дослідження понятійного мислення шляхом послідовності вибору ознак при вирішенні завдань.
Матеріали: методика Виготського-Сахарова.
Номер вибору |
Обрана фігура |
Гіпотеза про обрану ознаку |
Час вибору, с |
1-й крок 2-й крок 3-й крок |
Великий червоний куб Маленький червоний трикутник (відповідь не вірна) середнього розміру зелений куб(відповідь не вірна) |
Ознака кольору-червоний Ознака форми – куб Ознака розміру, тільки великі фігури |
|
Загальна кількість кроків |
Кількість помилок |
Кількість та характер ознак |
Загальний час правильного рішення |
Ознаки можуть бути повними та неповними, частковими, адекватними або неадекватними, звичними або незвичайними, усвідомлюваними та підсвідомими. Сам процес розвитку мислення складається у постійній зміні, корекції та усвідомленні ознак, складових перцептивного образу. Методика «Подвійної стимуляції» була запропонована для вивчення співвідношення ознак двох рівнів: сенсорно-перцептивних, які засновано на сенсорних властивостях об’єктів та вербальних, які засновані на абстрактних символічних ознаках. У цілому по цій методиці добре простежуються, наприклад, за допомогою методу спостереження, основні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування.
Матеріали: для проведення дослідження необхідно підготувати набір, який складається з 21 стереометричної фігурки, що відрізняються між собою за кольором, формою, величиною. Фігурам, приналежним за сукупністю цим ознакам до якого – небудь одного класу, присвоюють однакові умовні назви, які самі по собі нічого не означають. Наприклад, на самих великих фігурах роблять написи на одній з граней «лаг», на самих маленьких – «цев», на середніх – «гур». Це звісний ще по дослідженням вюрцбурзьких психологів прийом вивчення мислення за допомогою «штучних понять», що забезпечує всіх випробовуваних рівними умовами. У наш час цим прийомом охоче користуються грузинські психологи у плані вивчення впливу установок на розумову діяльність. Для реєстрації часу рішення завдань використовують ручний секундомір, для реєстрації експериментальних даних підготовлюють протокол.
Порядок роботи. Студенти працюють у парах: експериментатор та випробуваний. Експериментатор безладно розташовує перед випробуваним на столі усі фігурки набору з перевернутими написами та пропонує йому узяти першу будь-яку фігуру, перевернути її та прочитати позначення.
Інструкція для випробуваного: «Ваше завдання складається в тому, щоб підібрати з найменшою кількістю помилок 5 фігурок з такими ж назвами». Експериментатор слідкує за правильністю завдання, фіксує час рішення. Крім цього він звертає увагу на афективно-особистісні особливості випробуваних, що проявляються у їх реакціях на неуспіх, а також на специфічні для цього випробуваного помилки, які він допустив у пошуках потрібної ознаки.
