Протокол дослідження 13

Мета: дослідження понятійного мислення шляхом послідовності вибору ознак при вирішенні завдань.

Матеріали: методика Виготського-Сахарова.

Номер вибору	Обрана фігура	Гіпотеза про обрану ознаку	Час вибору, с
1-й крок 2-й крок 3-й крок	Великий червоний куб Маленький червоний трикутник (відповідь не вірна) середнього розміру зелений куб(відповідь не вірна)	Ознака кольору-червоний Ознака форми – куб Ознака розміру, тільки великі фігури
Загальна кількість кроків	Кількість помилок	Кількість та характер ознак	Загальний час правильного рішення

Ознаки можуть бути повними та неповними, частковими, адекватними або неадекватними, звичними або незвичайними, усвідомлюваними та підсвідомими. Сам процес розвитку мислення складається у постійній зміні, корекції та усвідомленні ознак, складових перцептивного образу. Методика «Подвійної стимуляції» була запропонована для вивчення співвідношення ознак двох рівнів: сенсорно-перцептивних, які засновано на сенсорних властивостях об’єктів та вербальних, які засновані на абстрактних символічних ознаках. У цілому по цій методиці добре простежуються, наприклад, за допомогою методу спостереження, основні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування.

Матеріали: для проведення дослідження необхідно підготувати набір, який складається з 21 стереометричної фігурки, що відрізняються між собою за кольором, формою, величиною. Фігурам, приналежним за сукупністю цим ознакам до якого – небудь одного класу, присвоюють однакові умовні назви, які самі по собі нічого не означають. Наприклад, на самих великих фігурах роблять написи на одній з граней «лаг», на самих маленьких – «цев», на середніх – «гур». Це звісний ще по дослідженням вюрцбурзьких психологів прийом вивчення мислення за допомогою «штучних понять», що забезпечує всіх випробовуваних рівними умовами. У наш час цим прийомом охоче користуються грузинські психологи у плані вивчення впливу установок на розумову діяльність. Для реєстрації часу рішення завдань використовують ручний секундомір, для реєстрації експериментальних даних підготовлюють протокол.

Порядок роботи. Студенти працюють у парах: експериментатор та випробуваний. Експериментатор безладно розташовує перед випробуваним на столі усі фігурки набору з перевернутими написами та пропонує йому узяти першу будь-яку фігуру, перевернути її та прочитати позначення.

Інструкція для випробуваного: «Ваше завдання складається в тому, щоб підібрати з найменшою кількістю помилок 5 фігурок з такими ж назвами». Експериментатор слідкує за правильністю завдання, фіксує час рішення. Крім цього він звертає увагу на афективно-особистісні особливості випробуваних, що проявляються у їх реакціях на неуспіх, а також на специфічні для цього випробуваного помилки, які він допустив у пошуках потрібної ознаки.