- •Тема 1. Відчуття. Види та властивості відчуттів. Дослідження різних видів та властивостей відчуттів…………………………………………………………………..7
- •Тема 2. Сприймання. Види та властивості сприймання. Дослідження сприймання………………………………………………………………………………
- •Тема 3. Пам'ять. Види памяті. Обсяг пам'яті. Методи дослідження пам'яті.
- •Передмова
- •Вимоги до виконання та оформлення практичних завдань й самостійної роботи.
- •Загальні критерії оцінювання з дисципліни «практикум з загальної психології»
- •Розділ 1. Пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага.
- •Тема 1. Відчуття. Види та властивості відчуттів. Дослідження різних видів та властивостей відчуттів.
- •Модальності відчуттів.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 1.
- •Протокол дослідження 2.
- •Тема 2. Сприймання. Види та властивості сприймання. Дослідження сприймання.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 3
- •Дослід 1
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Дослід 2
- •Протокол дослідження 4
- •Тема 3. Пам'ять. Види памяті. Обсяг пам'яті. Методи дослідження пам'яті.
- •Практичні завдання Протокол дослідження 5
- •Протокол дослідження 6
- •Протокол дослідження 7
- •Протокол дослідження 8
- •Тема 4. Увага
- •Практичні завдання Протокол дослідження 9
- •Протокол дослідження 10
- •Протокол дослідження 11
- •Бланк для досліджуваного.
- •Протокол дослідження 12
- •Тема 5. Вищі пізнавальні процеси
- •Практичні зпвдання Протокол дослідження 12
- •Матеріал методики «тонучого корабля».
- •Протокол дослідження 12
- •Протокол дослідження 13
- •Протокол дослідження 13
- •Протокол дослідження 14
- •Протокол дослідження 15
- •Протокол дослідження 16
- •Протокол дослідження 17
- •Протокол дослідження 17
- •Протокол дослідження 18
- •Тема 6: Уява
- •Протокол дослідження 19
- •Тема 7. Мова
- •Протокол дослідження 19
- •1. У яких випадках доцільно використовувати метод самооцінки?
- •2. Чому в дослідженнях яскравості-чіткості уявлень зазвичай користуються шкалою порядку?
- •3. Чи виникли у вас при виконанні завдання не тільки зорові образи, а й образи інших модальностей і яких саме?
Протокол дослідження 13
Мета: дослідження наочно-образного мислення
Матеріали: методика "Піктограма". Наочно-образне мислення – це вид мислення, основою якого є моделювання і розв’язування мисленневих задач у формі уявлень. Дана методика дозволяє відноситись до найбільш поширених, причому вона дозволяє отримати досить обширні відомості, що стосуються не лише особливостей наочно-образного мислення, але і особливостей емоційного стану випробовуваних, спрямованості їх свідомості, особових властивостей. Це дозволяє використовувати методику для найрізноманітніших цілей, наприклад при арт-терапії, оцінці міжособових стосунків при встановленні ієрархічних цінностей. Методика була запропонована вітчизняним нейропсихологом А.Р.Лурією в 1936 р. Спочатку ця методика призначалася лише для клінічних випробувань, але її простота і інформативність до цих пір дозволяють розширювати сферу її вживання. Суть методики полягає в передачі якого-небудь вербального позначеного поняття через його образ. Сама назва «піктограма» позначає малюнковий лист, коли предмети, події і дії позначаються малюнками або умовними знаками. Це характерно для безграмотних людей, дітей, деяких народностей, наприклад американських індійців, деяких народностей нашої Півночі. Інколи такий спосіб комунікації визнається найефективнішим в деяких службах, наприклад УВС. Де досить скрупульозно конструюються різні типи заборонених або вирішуючих знаків. Випробовуваному не даються жодних обмежень з приводу повноти і вмісту образу, так само як і з приводу використовуваних матеріалів: кольору, розміру, часу. Все ж для зручності проведення учбового експерименту можна порекомендувати випробовуваним дотримуватися певного порядку виконання завдання у вигляді таблиці.
При обробці експериментальних даних враховують не лише показники всіх чотирьох критеріїв, але і процедурні питання (легкість виконання завдання, емоційні відношення до нього, потреба в ширшому просторі та інше). Для здобуття основних експериментальних результатів студенти обмінюються зошитами і експертним способом оцінюють піктограми. Найважливіший критерій це критерій адекватності. Інколи для оцінки досить одного малюнка, інколи необхідно отримати додаткові відомості у його автора. В разі обгрунтованості зв'язку між запропонованим поняттям і його піктограмою експерт ставить знак "+", за відсутності зв'язку знак "-". Норма характеризується високими показниками по критерію адекватності - 70 % і вище.
Через деякий час після виконання завдання зазвичай через 15-20 хвилин експерт перевіряє здатність випробовуваного відновити список вихідних понять по його власних піктограмах. Зазвичай для цього закривається список понять, і випробовуваному у випадковому порядку пропонується відновити їх. Якщо випробовуваний використовував для передачі різних понять одні і ті ж піктограми, він допускає помилки і всілякі неточності типа синонімії, скорочення складного поняття, переплутування. Як і перший критерій, другий критерій відновлюваності понять через відстрочений період в нормі досить високий, від 80 % і вище. По цьому показнику можна судити про роль пам'яті в мисленні. Деякі дослідники вважали її роль настільки важливою, що, наприклад, Блонський визначав розум навіть як пам'ять, він в мисленні орієнтувався перш за все на запом’ятовуваність ознак.
Третій критерій конкретність абстрактність також оцінюється експертом по мірі відповідності піктограми реальному об'єкту. Якщо ця відповідність максимально конкретна (наприклад, веселе свято зображається у вигляді гуляння з конкретними гостями і сервіровкою столу), то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ носить досить абстрактний характер (наприклад, те ж веселе свято зображається у вигляді ряду знаків окликів ), то піктограма оцінюється в 3 бали.
Можуть бути і змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому разі вони отримують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі підсумовуються і підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали.
Четвертий критерій стандартність оригінальність піктограм також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб'єктивним уявленням, і по-друге по мірі збігу образів в різних випробовуваних. Збіги вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми отримують нижчий бал, рівний 1. Унікальні піктограми, що не повторюються, отримують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти отримують оцінку, рівну 2 балам. Результати підсумовуються і підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали.
Як вже вказувалося раніше, по методиці "піктограми" можна отримати зведення і ширшого характеру, що зводиться не лише до оцінки наочно-образного мислення, але і, наприклад, спрямованості свідомості, міжособовим перевагам, емоційному стану випробовуваного.
