Еталони правильних відповідей
„Ушкодження та захворювання живота”
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь студента до теми Тема: № 2
“Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів черевної порожнини”
Кількість навчальних годин - 4
І. Науково–методичне обґрунтування теми
Хірургічні захворювання шлунка і кишківника та пошкодження черевної стінки займають біля 50% всієї хірургічної патології. А гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини найбільш грізні захворювання, 20% із них дають таке ускладнення, як перитоніт. Травми черевної стінки можуть призвести до внутрішніх кровотеч. Все це накладає велику відповідальність не лише на лікарів, але й на медсестер, які часто першими бачать пацієнта після травми або в початковому періоді захворювання.
II. Навчальні цілі заняття.
Ознайомитися ІІ
з видами пошкоджень живота та органів;
з основними захворюваннями живота;
з різницею у тактиці медичної сестри при наданні невідкладної допомоги хворим з гострими та хронічними захворюваннями живота.
Засвоїти II
клініку основних видів травм живота та органів живота;
клініку гострих та хронічних хірургічних захворювань живота;
тактику медичної сестри при догляді за хворими з травмами та захворюваннями живота та при наданні невідкладної допомоги.
Вміти ІІІ
визначати проблеми пацієнта з пошкодженнями черевної стінки і захворюваннями шлунка та кишківника ;
заповнити лист сестринської оцінки стану такого пацієнта ;
спланувати обсяг сестринських втручань при проблемах пацієнта ;
підготувати хворих до планової та ургентної операції;
доглядати за пацієнтами з пошкодженнями черевної стінки і захворюваннями шлунка та кишківника ;
Оволодіти технікою виконання ІІІ
долікарняної допомоги при непроникаючому та проникаючому пораненні з випадінням петлі кишківника;
- підготовки до роботи ректороманоскопа;
надання невідкладної допомоги при шлунково - кишковій кровотечі;
демонструвати перевірку симптому Щоткіна - Блюмберга;
накладання міхура з льодом;
допомоги при блювоті;
догляд за порожниною рота при блювоті.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки
а) Конспект лекції
Рак шлунка
Рак шлунка – злоякiсна пухлина, яка розвивається з епiтелiальної тканини слизової шлунка. Серед пухлин органiв травлення ця патологiя займає перше мiсце i є другою, найбiльш частою, причиною смертi вiд злоякiсних новоутворiв у багатьох країнах свiту.
Етiологiя i патогенез
Етiологiя раку шлунка невiдома.
Сприяючими факторами для виникнення цього захворювання є насамперед неправильне харчування.. Вважають, що "харчовий фактор" може бути: а) канцерогеном; б) розчинником канцерогенiв; в) перетворюватися в канцероген у процесi травлення; г) сприяти дiї канцерогенiв; д) недостатньо нейтралiзувати канцерогени; ж)поліпоз слизової оболонки шлунка До передракових захворювань шлунка вiдносять: а) хронiчний метапластичний дисрегенераторний гастрит, зумовлений helicobacter pylori; б) вiйчастi полiпи шлунка та хронiчнi виразки; в) vit-В12-дефiцитну (пернiцiозну) анемiю; г) резекований шлунок iз приводу виразки. Метастазування здiйснюється здебiльшого лiмфогенним, гематогенним та iмплантацiйним шляхами.
Лiмфогенне метастазування: регiонарнi лiмфовузли, вiддаленi лiмфовузли, лiвий надключичний лiмфовузол (Вiрховський), лiмфовузол аксилярної дiлянки (Iрландський); у пупок (сестри Джозеф).
Гематогенне метастазування: печiнка, легенi, кiстки, головний мозок.
Перитонеальне метастазування: очеревина, яйники (метастаз Крукенберга), Дугласiв простiр (метастаз Шнiцлера).
Симптоматика
i
клiнiчний
перебiг
Синдром малих ознак:
1. погіршання загального стану; втрата працездатності, апатія, депресія, 2. втрата апетиту; 3. відмова від м’ясної і рибної їжі;прогресивне схуднення, 4. пониження кислотності шлункового соку; 5. поява молочної кислоти в шлунковому соці.
Клінічні симптоми в залежності від локалізації раку.
Так, при локалiзацiї пухлини в кардiальному вiддiлi пацiєнт скаржиться, на появу симптомiв дисфагiї, з'являється неприємне вiдчуття за грудиною i вiдчуття непроходження твердої їжi по стравоходу. Через деякий час (як правило, досить швидко, протягом кiлькох тижнiв, iнодi навiть днiв) тверда їжа не проходить зовсiм (доводиться запивати водою чи iншою рiдиною). Цей перiод може тривати 1-3 мiсяцi. Хворi найчастiше звертаються до лiкаря саме в цей перiод. До цього часу з'являються й iншi симптоми: регургiтацiя, бiль за грудиною, втрата маси тiла, iнодi навiть виснаження, сiре забарвлення обличчя, шкiра суха, швидко наростає загальне нездужання. Iнодi пацiєнти звертаються до лiкаря тодi, коли вже з великим зусиллям проходить лише рiдка їжа або настав повний стеноз. При локалiзацiї пухлини в антральному вiддiлi шлунка першi скарги - це поява вiдчуття тяжкостi, розпирання в епiгастрiї пiсля прийому їжi (навiть у невеликiй кiлькостi), "вiдчуття насиченостi" (пiсля прийому склянки води), вiдрижки (спочатку просто повiтрям, а потiм iз запахом). Протягом дня вiдчуття тяжкостi наростає, хворий змушений викликати блювоту. Зранку може спостерiгатися блювота слизом iз домiшками "кавової гущi" (так звана "ракова" вода). Хворi худнуть (втрачають масу тiла), наростає слабiсть, анемiя. Пухлини, локалiзованi в тiлi шлунка, проявляються або больовим синдромом, або синдромом "малих ознак" (А.I.Савицький, 1947. У частини хворих рак шлунка проявляється лише метастатичним пошкодженням iнших органiв або ускладненнями. Видiляють бiльше двадцяти так званих "атипових" форм, якi характеризуються "безпричинною" анемiєю, асцитом, жовтяницею, лихоманкою, набряками, гормональними порушеннями, змiнами вуглеводного обмiну, кишковою симптоматикою. При оглядi хворих iз раком шлунка спостерiгають блiдiсть шкiрних покривiв (при анемiї), у задавнених випадках - "жаб'ячий" живiт (ознака асциту). Пальпаторно визначають болючiсть в епiгастральнiй дiлянцi, в деяких випадках вдається пропальпувати саму пухлину.
При аускультацiї хворих iз пiлоростенозом на грунтi пухлини можна визначити "шум плеску". Лабораторнi данi: гiпохромна анемiя, нейтрофiльний лейкоцитоз, збiльшена ШОЕ; при дослiдженнi шлункової секрецiї: гiпо- й анациднiсть та ахлоргiдрiя. Езофагогастродуоденоскопiя дає можливiсть дiагностувати пухлину навiть меншу 5 мм та провести прицiльну бiопсiю з гiстологiчним дослiдженням взятого матерiалу. Рентгеноскопiя i рентгенографiя шлунка. Основнi ознаки: дефект наповнення, локальна вiдсутнiсть перистальтики, "злоякiсний" рельєф слизової оболонки . Ультразвукове дослiдження: наявнiсть метастазiв у печiнку, пiдшлункову залозу. Комп'ютерна томографiя дозволяє оцiнити основнi параметри пухлини, проростання в сусiднi органи та наявнiсть метастазiв. Лапароскопiю доцiльно застосовувати, в основному, для вирiшення питання про операбельнiсть пухлини (дiагностика метастатичного ураження органiв черевної порожнини).
Наявнiсть раку шлунка є показанням до хiрургiчного лiкування.