Відповідь студента до теми Тема: № 4 «Синдром порушення кровообігу. Змертвіння, виразки, нориці»

Кількість навчальних годин - 3

І. Науково–методичне обґрунтування теми

Поняття некрозу є дуже актуальним для сучасної хірургії і пов’язане з порушенням кровообігу та різних ушкоджуючи факторів. Такі порушення можуть виникати як в молодих так і в похилих людей. Діагностика та догляд за такими хворими досить важкий, а іноді вимагає швидких і правильних дій для спасіння хворого. Тому сучасна медсестра повинна знати клінічні прояви некрозів, методи профілактики та лікування.

ІІ. Навчальні цілі заняття

Ознайомитися ІІ

• з особливостями клінічного протікання різних видів змертвінь;

• з чинниками місцевого некрозу тканин.

Засвоїти II

• клініку та діагностику сухої та вологої гангрени;

• поняття про тромбоз і емболію;

• види змертвінь;

• тактику медичної сестри при флеботромбозі.

Вміти ІІІ

• визначати проблеми пацієнта з сухою та вологою гангреною, пролежнями, виразками, норицями;

• заповнити лист сестринської оцінки стану пацієнта з сухою та вологою гангреною, пролежнями, виразками, норицями; ;

• спланувати обсяг сестринських втручань при проблемах пацієнта з сухою та вологою гангреною, пролежнями, виразками, норицями;;

• правильно провести сестринські втручання при флеботромбозі та емболії;

• доглядати за пацієнтами з сухою та вологою гангреною, пролежнями, виразками, норицями;.

Оволодіти технікою виконання ІІІ

• надання невідкладної допомоги при гострому тромбозі та емболії;

• профілактики пролежнів;

• догляду за хворими із змертвіннями;

• накладання цинк – желатинової пов’язки.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

а) Конспект лекції

Поняття про некроз та фактори, які спричиняють некроз.

Некроз – це змертвіння тканин, частини або всього органа живого організму.

Причини, що призводять до некрозів:

Зовнішні фактори:

1. Гостра травма, при якій значно ушкоджуються тканини (здавлення розтрощення).

2. Опіки і відмороження, ураження електричним струмом, блискавкою.

3. Іонізуюче опромінення.

4. Защемлення кишки в грижевих воротах.

5. Дія хімічних факторів (кислоти, луги, фосфор, солі тяжких металів).

6. Дія мікроорганізмів, які спричинюють змертвіння власними токсинами (стрето- та стафілококи, синьо гнійна паличка, спірохети, сибірка).

Внутрішні фактори:

• Закупорка просвіту кровеносних судини емболом, або внаслідок звуження просвіту судини при облітеруючому. ендартеріїті, атеросклерозі.

• Порушення інервації тканин внаслідок захворювання або ушкодження периферичної або центральної нервової системи.

• Алергійні некрози.

Клінічні ознаки сухої та вологої гангрени.

Гангрена – це вид некрозу, зумовлений первинним порушенням кровообігу. Може бути сухою і вологою.

Суха гангрена розвивається в тканинах, багатих на білки, які містять мало рідини. В зв’язку з відсутністю інфікування та повільному прогресуванні тканини ущільнюються, висушуються (муміфікуються), шкіра стає коричнево-чорного кольору. На межі між здоровими і мертвими тканинами утворюється демаркаційна лінія ( грануляційна тканина). Загальний стан хворих змінюється незначно. Частіше розвивається у людей похилого віку при атеросклеротичних ураженнях артерій нижніх кінцівок.

Волога гангрена розвивається в тканинах, не багатих на білки, які містять багато рідини; при швидкому закритті просвіту або пораненні кровоносної судини, при розладі венозного кровообігу і приєднанні гнійної або гнильної інфекції.

Процес розвивається швидко, тканини не встигають висихати. відбувається гнильний розпад, розвивається тяжка інтоксикація організму. Тканини розплавляються з утворенням вираженого набряку, стають проникними для мікроорганізмів, під дією яких некротичний процес швидко поширюється на здорові тканини. Демаркаційна лінія не утворюється. Шкіра набуває темно-синього забарвлення, вкривається пухирами з геморагічним вмістом (фліктенами). Поступово вони лопаються, оголюючи змертвілі тканини, мязи, сухожилки.різко виражені явища інтоксикації. Волога гангрена може виникати і в внутрішніх органах (легені, нирки.).

Місцеве лікування гангрени

• Видалення зертвілих тканин ( нефректомія, некротомія) або органа.

• Відновлення нормального кровопостачання тканин з допомогою своєчасної хірургічної обробки, зшивання судин, видалення емболів та тромбів.

• Вологу гангрену намагаються перевести в суху.

• На рани – спиртові пов’язки.

• Некротичні ділянки змазують спиртовим розчином йоду.

• Рану лікують відкритим способом.

• При появі демаркаційноі лінії – ампутація.

Загальне лікування гангрени.

• Дезінтоксикаційна терапія:

• Глюкоза, кровозамінні рідини,

• переливання крові, сольові розчини та інш.

• Симптоматичне лікування: серцеві, наркотики та інш.

• Боротьба з інфекцією: антибіотики, сульфаніламіди.