Відповідь студента до теми Тема: № 8

“Знеболювання в діяльності медичної сестри ”

Кількість навчальних годин — 4

І. Науково–методичне обґрунтування теми

При проведенні наркозу, інтенсивному спостереженні і інтенсивній терапії тяжким хворим, особливо під час вкрай напружених хвилин реанімації - самим надійним помічником лікаря – анестезіолога є медсестра – анестезист.

Як правило, їй першій доводиться вступати в боротьбу за життя хворого.

Ці обставини заставляють пред’являти до неї самі високі професійні вимоги, так як від грамотних, чітких та своєчасних дій залежить не тільки здоров’я, але і життя хворого. Знання надбані при вивченні цієї теми дозволяють середнім медичним працівникам не тільки надавати діючу допомогу лікареві – анестезіологу під час проведення наркозу, - але самостійно приймати правильні рішення при різних випадках.

Місцева анестезія є найпоширенішим методом знеболювання в хірургії. Понад 80% усіх операцій роблять під місцевим знеболюванням. А такі операції, як апендектомія, видалення гриж - у 90-95% випадків. Велике поширення місцевої анестезії зумовлене безпекою і простотою методик її проведення, відсутністю протипоказань для людей похилого та старечого віку, можливістю використання її в амбулаторних умовах та на етапах транспортування травмованих хворих.

Медсестрі у своїй професійній діяльності, при наданні першої допомоги потерпілим з травмами, при транспортуванні та для боротьби з шоком треба вміти провести місцеву анестезію.

ІІ. Навчальні цілі заняття

Ознайомитися ІІ

• з видами наркозу в залежності від шляхів уведення наркотичної речовини.

• основними речовинами для проведення наркозу;

• апаратурою для наркозу та анестезіологічним інструментарієм;

• сучасною багатокомпонентною анестезією;

• новокаїновими блокадами, їх різновидами та показаннями до їх проведення.

Засвоїти II

• клінічний перебіг наркозу та його стадії;

• види і механізм місцевої анестезії;

• показання та протипоказання для проведення місцевої анестезії;

• особливості медсестринського догляду за пацієнтами під час та після проведення загальної та місцевої анестезії;

• елементи профілактики ускладнень при проведенні анестезії;

• спинномозкову та перидуральну анестезію, можливі ускладнення та їх профілактику;

• правила роботи з газовими балонами та редукторами.

Вміти ІІІ

• підготувати наркозну апаратуру до роботи (перевірити готовність до роботи, простерилізувати);

• провести кисневу інгаляцію через маску або носові катетери під час централізованої подачі кисню;

• підготувати до роботи стіл сестри – анестезистки.

Оволодіти технікою виконання ІІІ

• надання першої допомоги при блюванні, регургітації;

• надання допомоги в разі механічної асфіксії;

• проведення місцевої анестезії шкіри хлоретилом;

• підготовки хворих до анестезії, премедикації;

• проведення місцевої анестезії за О.В.Вишневським, провідникової за Лукашевичем - Оберстом.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

а) Конспект лекції

Існує декілька теорій  механізму  виникнення наркозу.

1. Ліпідна теорія побудована на тому, що наркотичні речовини розчиняють жири і жироподібні речовини в мозковій тканині, завдяки чому проникають у клітини центральної нервової системи і гальмують її діяльність. Однак не всі наркотичні речовини та гази розчиняють жири.

2. Адсорбційна теорія, згідно якої наркотичні речовини адсорбуються на поверхні нервових клітин і змінюють їх фізико-хімічні властивості (порушуються ферментативні обмінні процеси та ін). Сила дії наркотичних речовин прямо пропорційна поверхні клітин, що адсорбували наркотик.

3. Теорія порушення окисно-відновних процесів – наркотична дія виникає внаслідок порушення окисно-відновних процесів у мозковій тканині. Тканини втрачають здатність засвоювати кисень.

4. Неврогенна теорія – наркотичний ефект пов’язаний із гальмівною дією на кору головного мозку і її підкірки. Процес гальмування розвивається рефлекторно під впливом імпульсів, що йдуть із різних рецепторів.

 5. Мембранна теорія ґрунтується на дії наркозу на субклітинному молекулярному рівні. Наркотичні речовини викликають деполяризацію клітинних мембран, погіршують проникність іонів натрію, тим самим порушують генерацію збудження і потенціал  дії.