3. Закони, категорії та функції науки про політику.
Політичне життя суспільства здійснюється за своїми об'єктивними законами, категоріями й принципами. Політологія вивчає закони, за якими розвивається суспільство в цілому. Закони суспільного розвитку безпосередньо пов'язані з людськими інтересами, політичним життям суспільства, функціонуванням політичних систем. Такими законами є: загально соціологічний закон історичного прогресу - розширення сфери політичного життя і підвищення її ролі в суспільстві; закон зростання ролі народних мас в історичному процесі, в розвитку демократії і самоврядування.
Головна увага в політології відводиться законам структури, функціонування політики і законам розвитку. Закони структури визначають сутність форм і методів організації політичних систем, їхню внутрішню спрямованість та взаємообумовленість. Закони функціонування політики - це закони життєдіяльності політики як особливого організму. Дія цих законів відтворює політичне життя на досягнутому ступені розвитку, включає фактор часу, характеризує явища політичної дійсності як процеси.
Закони розвитку - це закони якісних перетворень на основі зіткнення протилежних сил і тенденцій у межах певної сутності. Ці закони зумовлюють докорінні зміни в усій політичній структурі, а також виникнення якісно нових систем політичних відносин.
Політологія оперує певним понятійним апаратом, який відображає систему категорій, що виробились в процесі тривалого пізнання різноманітних політичних процесів і які розкривають окремі їх грані. До основних (загальних) категорій політології належать: політика, політична влада, політична система, політична організація, політична еліта, політичне лідерство, демократія, свобода та ін. Важливими для політології вважаються й такі категорії: політичні партії, групи тиску, групи інтересів, політична свідомість, політична культура, політичний режим та ін.
Роль політичної науки в суспільстві полягає в необхідності утвердження достовірних знань про політику, об'єктивної інформації про політичні процеси, запобіганню політичним помилкам і т.ін. Вона реалізується завдяки таким її функціям: теоретико-пізнавальної функції -присвячена вивченню суттєвих рис політичного життя, його тенденцій і закономірностей; методологічної - пов'язана з розробкою методів, способів пізнання політичних процесів; світоглядної - полягає у впливі на політичну свідомість і поведінку, політичну культуру; прикладної — пов'язана з різноманітним практичним використанням досягнень політології; інноваційної — зобов'язує політологію бути «на півкроку» попереду практики, постійно випереджати її, поповнюючи останню науковими ідеями; прогностичної - спрямованої на те, щоб передбачити наслідки відповідних політичних рішень, задумів, ідей, теорій.