Тема. Таксономія небезпек. Ризик як оцінка небезпеки План

1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.

2. Оцінка ризику небезпеки.

3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.

4. Управління ризиком.

5. Якісний аналіз небезпек.

6. Таксономія небезпек.

1. Загальна оцінка та характеристика небезпек

Критерії комфортності й безпеки техносфери. Комфортний стан життєвого простору по показниках мікроклімату й висвітлення досягається дотриманням нормативних вимог. У якості критеріїв комфортності встановлюють значення температури повітря в приміщеннях, його вологості й рухливості.

Критеріями безпеки техносфери є обмеження, що вводяться на концентрації речовин, і потоки енергій у життєвому просторі.

Концентрації регламентують, виходячи із гранично припустимих значень концентрацій цих речовин у життєвому просторі:

Для оцінки забруднення атмосферного повітря в населених пунктах регламентовані клас небезпеки й припустимі концентрації забруднюючих речовин.

Гранично припустимі викиди (скидання) і гранично припустимі випромінювання енергії джерелами забруднення середовища проживання є критеріями екологічності джерела впливу на середовище проживання. Дотримання цих критеріїв гарантує реалізацію умов і безпека життєвого простору.

У тих випадках, коли потоки мас і/або енергій від джерела негативного впливу в середовище проживання можуть наростати стрімко й досягати надмірно високих значень (наприклад, при аваріях), у якості критерію безпеки ухвалюють припустиму ймовірність (ризик) виникнення подібної події.

Ризик – імовірність реалізації негативного впливу в зоні перебування людину.

Імовірність виникнення надзвичайних ситуацій стосовно до технічних об'єктів і технологіям оцінюють на основі статистичних даних або теоретичних досліджень.

Слід помітити, що, незважаючи на те, що потоки мас і енергій при аваріях технічних систем формуються, як правило, спонтанно, на їхню величину й імовірність виникнення можна впливати обмеженням запасів мас речовин і енергій в одному об'єкті, контролем над станом об'єкта, уведенням захисних зон, використанням запобіжних коштів і ін.

Показники негативності техносфери. У тих випадках, коли стан середовища проживання не задовольняє критеріям безпеки і комфортності, неминуче виникають негативні наслідки.

Безпека людини, суспільства, національна безпеку.

Системи безпеки по об'єктах захисту, що реально існують у цей час, розпадаються на наступні основні види:

- систему особистої й колективної безпеки людину в процесі його життєдіяльності;

- систему охорони природного середовища (біосфери);

- систему державної безпеки;

- систему глобальної безпеки.

Таким чином, прагнення людини до досягнення високої продуктивності своєї діяльності, комфорту й особистої безпеки в техносфері, що інтенсивно розвивається, супроводжується збільшенням числа завдань, розв'язуваних у системі «безпека життєдіяльності людину».

Значимість проблем у системах безпеки безупинно збільшується, оскільки росте не тільки число, але й енергетичний рівень негативних впливів. Якщо рівень впливу природніх негативних факторів практично стабільний протягом багатьох сторіч, то більшість антропогенних факторів безупинно підвищує свої енергетичні показники (ріст напруг, тисків і ін.) при вдосконалюванні й розробці нових видів техніки й технології (поява ядерної енергетики, концентрація енергоресурсів і т.п.).

Базові поняття теорії безпеки

Розв'язок завдань сучасного комплексу проблем безпеки може бути отримане на основі загальної теорії безпеки. Хоча в завершеному виді (у якій-небудь фундаментальній монографії) ця теорія ще не оформлена, її основні підходи й методи сформовані й широко використовуються для прогнозів розвитку небезпечних ситуацій, якісних і кількісних оцінок заходів і систем безпеки. Їхня розробка здійснювалася в процесі забезпечення ефективності й безпеки складних технічних систем, забезпечення військової безпеки країни, вирішення проблем керування економічними, соціальними й екологічними системами, у тому числі в глобальному масштабі.

Необхідне попереднє зауваження.

Застосовувані під час обговорення реальних проблем поняття й визначення мають строго певне значення тільки в рамках теорій, що спрощують складну дійсність абстрактні схеми, що створюють, моделі цієї дійсності для розв'язку певного класу практичних завдань. Однієї з таких схем є теорія безпеки. При переході від теоретичних міркувань до практичних завдань завжди треба мати на увазі й ураховувати умовність і наближеність застосовуваних понять.

Теорія безпеки – це система вистав і ідей, призначена для вивчення повного спектра небезпек для людини від його взаємодії з навколишнім середовищем і виявлення вичерпної системи заходів безпеки.

Об'єкти дослідження в теорії безпеки – людей і навколишнє його середовище.

Поняття людей у загальній теорії безпеки узагальнене – під ним розуміється й будь-який індивід і суспільство у всій його ієрархічній структурі. Таким же узагальненим є поняття навколишнє середовище - це всі її складові: природна, соціальна, техногенна.

Предмет дослідження в теорії безпеки - небезпеки для людини від його взаємодії з навколишнім середовищем і можливі заходи безпеки.

Об'єкти небезпеки (частіше їх називають об'єктами безпеки) і суб'єкти безпеки (здійснюючі заходи безпеки) – особистість і суспільство як багаторівнева структура.

Найважливішим у теорії безпеки служить поняття небезпека.

Небезпека - явище, здатне завдати шкоди (збиток) життєво важливим інтересам людину.

До числа життєво важливих інтересів людину (особистості й суспільства), як випливає из самого визначення, у першу чергу, ставиться, звичайно, саме життя. Далі кожна людина може назвати свої «життєво важливі» інтереси в різних комбінаціях і в різному порядку. Проте, експерти ООН на підставі статистичних і теоретичних даних віднесли до основних інтересам, життєво важливим для кожної людини:

· жизнь, здоровье;

· благосостояние;

· доступ к информации.

Поряд з поняттям небезпека використовується поняття погроза. Уважається, що:

Погроза – це небезпека на стадії переходу з можливості в дійсність.

Відсутність небезпеки, точніше «стан, при якім не загрожує небезпека кому-небудь або чому-небудь» у словниках визначене поняттям безпека. Однак досвід показує, що забезпечити повна відсутність небезпеки неможливо. У зв'язку із цим часто застосовують визначення, що вказує на безпеку як на надійну захищеність від небезпек і погроз. Таке визначення підкреслює прийнятність (і неминучість) небезпек і погроз певного рівня, при цьому як би саме собою має на увазі необхідність захисту об'єкта. Але в умовах прийнятності вже вихідних небезпек захист може й не знадобитися. Тому найбільш прийнятної виглядає наступне формулювання:

Безпека – цей стан відсутності різного роду небезпек і погроз, здатних завдати неприйнятної шкоди (збиток) життєво важливим інтересам людину.

Безпека - корінна потреба людину