9.Аристотель і його місце в філософії.

Філософія ж Арістотеля ґрунтується на природознавстві, в якому відношення ідей і речей має дещо інші особливості. Він піддав критиці платонівську концепцію ідей, що існують окремо від речей, вважаючи, що подвоєння світу на ідеї та речі не спрощує, а ускладнює проблему пізнання. На його думку, загальне, яке він назвав «формою», притаманне самим речам. Всі речі, на думку Арістотеля, становлять єдність пасивної матерії й активної форми. Саме форма є принципом активності, рухомості речей. У неживому світі формою є їх принцип побудови («кулястість» кулі), в живому — душа. Найвищою сутністю є чиста форма, або форма форм, вічний двигун (божество). Зауважимо, що уявлення про божество як вічний двигун зумовлено незнанням давніми греками принципу інерції. Для них рух кожного тіла мав початок і обов'язково кінець. А оскільки космос весь час перебуває в русі, це означає, що повинно бути постійне першоджерело руху. Арістотеля справедливо вважають батьком формальної логіки. Він визначив предмет логіки, відкрив основні її закони, створив вчення про правила умовиводів. Йому належить перша в історії філософії систематизація категорій. У людині Арістотель виділяє три різні душі — рослинну (відповідає за споживання, ріст і розмноження), тваринну (відчуття, жадання) і розумну, яка властива тільки людині. Розум людини є безсмертним, після її смерті він зливається із всесвітнім розумом. У поглядах на соціальні проблеми у його вченні домінує принцип загального. Людину він визначає як наділену розумом суспільну, полісну істоту. Досягнення щастя індивіда можливе тільки через державу, яка є втіленням доброчесного життя. Однак, якщо Платон намагався втілити проект ідеальної держави, не беручи до уваги реальних обставин, то Арістотель вважав, що держава повинна створювати умови для доброчесного життя, виходячи з реальних обставин і реальних людей. Тілесність, реальність у філософії Арістотеля бралися до уваги більше, важили більше, ніж у Платона. Боротьба Сократа, Платона й Арістотеля як прихильників принципу загального із софістами, які були носіями принципу одиничного, стала найвищою драмою давньогрецької філософії. Вона позначилась на розв'язанні ними всіх філософських проблем. У середньовічній філософії протистояння загального і одиничного постало у формі номіналізму і реалізму.

У давньогрецькій філософії вже були окреслені протистояння матеріалістичної та ідеалістичної традицій, але вони ще не оформились як протилежності (ідеальне для греків не було потойбічним) і, що головне, не вони визначали логіку розвитку цієї філософії. В класичну добу давньогрецької філософії, пов'язану з іменами Сократа, Платона й Арістотеля, логіка її розвитку визначалась протистоянням загального і одиничного як філософських принципів побудови сущого.

10. Атомістичний матеріалізм( Демокрит, Епіку, Лукрецій,Кар).

Головним досягненням філософії Демокріта вважається розвиток ним вчення Левкіппа про "Атомі" - неподільної частинки речовини, що володіє істинним буттям, не руйнується і не виникає. Він описав світ як систему атомів у порожнечі, відкидаючи нескінченну подільність матерії, постулюючи не тільки нескінченність числа атомів у Всесвіті, але і нескінченність їх форм хаотично, стикаються і внаслідок відповідності форм, розмірів, положень та порядків або зчіплюються, або розлітаються. Утворилися з'єднання тримаються разом і таким чином виробляють виникнення складних тіл. Саме ж рух - властивість, природно притаманне атомам. Тіла - це комбінації атомів. Різноманітність тел обумовлено як відмінністю складають їх атомів, так і відмінностями порядку складання, як з одних і тих же букв складаються різні слова. Атоми не можуть стикатися, оскільки все, що не має всередині себе порожнечі, є неподільним, тобто єдиним атомом. Отже, між двома атомами завжди є хоча б маленькі проміжки порожнечі, так що навіть у звичайних тілах є порожнеча. Звідси випливає також, що при зближенні атомів на дуже маленькі відстані між ними починають діяти сили відштовхування. Разом з тим, між атомами можливо і взаємне тяжіння за принципом "подібне притягується подібним".