- •О. М. Касьянова педагогічна експертиза діяльності навчального закладу
- •Розділ і наукові основи педагогічної експертизи
- •Генезис експертизи в освіті
- •Сутність педагогічної експертизи
- •Порівняльні характеристики оцінних та дослідницьких процедур в освіті
- •1.3 Функції та принципи педагогічної експертизи
- •Розділ 2 особливості здійснення експертної діяльності в сфері освіти
- •2.1. Добір та оцінювання експертів, комплектування й організація роботи експертних груп
- •2.2. Алгоритм здійснення педагогічно експертизи
- •Форми та методи педагогічної експертизи
- •Розділ 3 зміст та інструментарій педагогічної експертизи
- •. Експертиза навчально-пізнавальної діяльності учнів (вихованців днз)
- •Матриця до складання картки експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів _________класу__________навчальний заклад)
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з математики учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 8-го класу хзш № _____________
- •Карта експертизи навально-пізнавальної діяльності учнів з алгебри у 8 класі хзш _____________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів 8-го класу з історії України хзш ______________
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___з розділу «Мовленнєве спілкування» днз №_______
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___ з розділу «Цікава математика» днз №_______
- •3.2. Експертиза професійно-педагогічної діяльності вчителів (вихователів днз)
- •3.3. Експертиза управлінської діяльності
- •Технологічна карта експертизи управлінської діяльності керівників закладів освіти
- •3.4. Експертиза навчального процесу
- •3.5. Експертиза виховної роботи
- •3.6. Експертиза інноваційної діяльності
- •3.7. Експертиза діяльності навчального закладу
- •Список літератури
Сутність педагогічної експертизи
У сучасних наукових працях поняття експертизи (від лат. expertus - досвідчений, з франц. expertise – доказ) трактується як дослідження та вирішення проблемних ситуацій компетентними фахівцями, що мають спеціальні знання з визначених питань, шляхом вибору найбільш аргументованих рішень.
Поняття «експертиза в освіті» по-різному розуміється її розробниками.
Експертиза як процес може бути охарактеризована з огляду на результати, що містять діяльність експертів (зовнішня експертиза) та педагога, керівника навчального закладу (внутрішня експертиза або самоекспертиза). Вона передбачає оцінювання результатів діяльності педагога, керівника, навчального закладу в цілому і має свій зміст, методи, засоби, форми.
Експертиза як процедура містить власне методологічне, функціональне і технологічне забезпечення, алгоритм дій суб’єктів експертизи, що здійснюють оцінювання, з орієнтацією на певну форму проведення.
Експертиза як спосіб оцінювання передбачає співвідношення власної оцінки, рефлексії професійного рівня суб’єкта оцінювання стосовно результатів зовнішньої експертизи, що сприяє підвищенню якості педагогічної і управлінської діяльності.
Експертиза як метод оцінювання, в якому суб’єктивні оцінки і уявлення експерта мають вирішальне значення.
Експертиза як метод дослідження дозволяє здійснити перевірку та оцінку, спрогнозувати, змоделювати ситуацію або процес.
Експертиза як результат передбачає оцінювання і внесення суджень, що надаються у вигляді висновків експертів з розширеною відповіддю на основні питання, які вирішувались у ході експертизи.
Експертиза як механізм управління здійснюється за рахунок оформлення уявлення про минулу, теперішню та майбутню освітню діяльність, її відмінності та значущість.
Як показує досвід, в освітній практиці експертизу ототожнюють з інспектуванням, моніторингом, діагностикою, аудитом, контролем, що суттєво знижує її ефективність. Всі перелічені процедури мають суттєві відмінності, що відображені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Порівняльні характеристики оцінних та дослідницьких процедур в освіті
|
Експертиза |
Моніторинг |
Діагностика |
Аудит |
Інспектування |
Контроль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сутність |
Особливий спосіб вивчення дійсності, який дозволяє побачити і зрозуміти те, чого неможна просто виміряти або обчислити; який здійснюється компетентними та незалежними спеціалістами (експертами) і в якому саме суб’єктивній думці та відповідальному рішенню експертів надається вирішальне значення |
Інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об’єкта), яка постійно поповнюється, що вказує на безперервність відстеження. |
Система технологій, засобів, процедур, методик і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об’єктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у зв’язку із заходами, що передбачаються або здійснюються |
Незалежна оцінка якості продукту та (або) результатів діяльності відповідальних осіб; систематичний документований процес отримання свідчень аудиту (аудиторських доказів), об’єктивного їх оцінювання з метою встановлення ступеня виконання критеріїв перевірки |
Забезпечення функціонування закладів освіти у суворій відповідності із державними нормативними вимогами, отже передбачає оцінювання педагогів, закладів освіти з точки зору зовнішнього зразка на основі загальноприйнятої норми |
Інформація про стан об’єкта, яку використовують для попередження негативних результатів. Контроль може мати, як безперервний, так і дискретний характер. Ефективність контролю залежить від його систематичності та своєчасності. |
Призначення |
Підтримка розвитку об’єкта |
Попередити збої в ефективному функціонуванні об’єкта. Підтримка функціонування об’єкта |
Встановлення взаємозв’язку між певним станом системи та множиною ознак, що їй відповідають |
Документована діяльність з визначення діяльності об’єкта відповідно до апріорно заданої критеріальної моделі |
Забезпечення функціонування закладів освіти у суворій відповідності до державних нормативних вимог |
Отримання зворотного зв’язку про стан об’єкта з метою прийняття управлінського рішення
|
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Цілі |
Визначити сутність ситуації (аналіз ситуації) у межах цілей і завдань, що визначені пед. колективом; сформулювати проблеми; визначити можливі шляхи вирішення проблем; визначити умови, засоби і способи їх вирішення; визначити шляхи реалізації визначеного задуму та необхідні для цього ресурси: визначити можливі наслідки реалізації задуму |
Систематичне збирання інформації для визначення перспектив розвитку різних аспектів і процесів в освіті |
Визначення причин (діагнозу) позитивного або негативного результату |
Виявлення протиріч між тим, що відбувається реально в практиці управлінської та педагогічної діяльності, і тим, як це усвідомлюється, бачиться працівниками освіти |
Визначення відповідності або невідповідності шкільної дійсності встановленим нормам та вимогам, на підґрунті чого робляться певні висновки |
Перевірка відповідності досягнутих результатів діяльності і /або ходу її здійснення до попередньо встановлених контрольних параметрів |
Завдання |
Коригування та прогнозування розвитку об’єкта. |
Постійне відстеження та коригування процесу відповідно до бажаного результату |
Визначення певного стану системи |
Виявлення реального стану практики відповідно до уявлень працівників освіти |
Діагностика та надання інформації про стан об’єкта. |
Визначення відповідності перебігу та результатів освітньої діяльності попередньо встановленим контрольним параметрам |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
функції |
Діагностична, оцінна, прогностична, захисна |
Інформаційна, аналітична, прогностична |
Діагностична, оцінна |
Оцінна |
Оцінна |
Діагностична, оцінна |
об’єкти |
Діяльність як процес, що розгортається від мети до результату; поведінка людей; проектування і програмування як процеси мислення; проекти і програми як продукти мислення і діяльності; сама діяльність експертування; тексти |
Діяльність суб’єктів педагогічного процесу |
Функціонування педагогічних об’єктів, перебіг педагогічних процесів, їх ефективність |
Результати педагогічної, управлінської, навчальної діяльності; дотримання законодавчих норм |
Діяльність навчальних закладів |
Перебіг та результати діяльності суб’єктів педагогічного процесу |
зміст |
Розгляд, дослідження явищ, об’єктів, предметів, результатів, оцінювання альтернативних рішень, прогнозування розвитку систем освіти |
Самостійна функція управління, що реалізує зворотний зв’язок, який включає контроль, оцінювання існуючого стану об’єкта та прийняття на цій основі рішення. |
Отримання інформації про стан об’єкта, встановлення діагнозу |
Незалежна оцінка якості продукту та результату діяльності |
Оцінювання відповідно до встановленої норми |
Самостійна функція управління, яка забезпечує зворотний зв’язок, що передбачає перевірку та оцінку існуючого стану об’єкта з бажаним та прийняття на цій основі рішення |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
учасники |
Компетентні незалежні фахівці - експерти |
Проводиться із залученням підлеглих, що впливає на їх рефлексивну сферу і викликає рефлексивний розвиток. |
Педагоги |
Незалежні компетентні фахівці |
Спеціалісти управлінь освіти |
Проводиться одноосібно керівником. Іноді залучаються підлеглі (самоконтроль). Вплив на рефлексивну сферу підлеглих не передбачається. |
застосування |
Ситуація (явище, процес) не може бути однозначно визначена з точки зору відомих знань і норм – є об’єкт або ситуація, але немає відомих норм, або є багато норм, точок зору, позицій, що дозволяють по – різному трактувати сутність ситуації або об’єкт |
Застосовується при відстеженні розвитку об’єкта, що пов’язано із порушенням рівноваги та реєстрацією змін, які засвідчують появу нового зрівноваженого стану об’єкта. |
Визначення причин позитивного або негативного результату |
Здійснюється за ініціативою педагогічного колективу для об’єктивного аналізу різних напрямків діяльності навчального закладу та накреслення можливих управлінських рішень |
Періодичне оцінювання з точки зору зовнішнього зразка на основі загальноприйнятої норми |
Застосовується при відстеженні об’єкта у зрівноваженому стані. |
Інструментарій |
Компетентність і досвід фахівців |
Кваліметричні моделі, норми-зразки, стандарти |
Стандартні методики |
Стандарти |
Нормативи, стандарти |
Стандарти |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
технології |
Технологія індивідуальної та колективної експертної оцінки |
Включає розробку апарату та технології вимірювання існуючого стану об’єкта. Передбачає створення еталону, який забезпечує реалізацію, перевірку та перегляд цілей управління. |
Стандартні технології діагностування |
Технології вираження оцінних суджень аудиторів |
Технології інспектування |
Має апарат та технологію вимірювання існуючого стану об’єкта. Передбачає наявність еталону, який забезпечує реалізацію цілей управління. |
методи |
Соціологічні, математичні |
Спостереження |
Методи психолого-педагогічного дослідження |
Методи оцінювання |
Шкалування, порівняння з еталоном |
Методи контрольно-аналітичної діяльності |
результати |
Нове розуміння ситуації, проблеми її учасників; визначення способів вирішення проблеми; розуміння можливих напрямків розвитку та здійснення необхідних для цього дій; визначення ризиків та «вузьких місць», сильних та слабких сторін визначених дій; розуміння напрямків удосконалення діяльності |
Спрямування діяльності на досягнення заданих параметрів розвитку |
Визначення діагнозу (причин) певного функціонування педагогічних об’єктів або перебігу педагогічних процесів |
Оперативне і професійне визначення шляхів подальшого розвитку навчального закладу |
Встановлення відповідності діяльності навчального закладу державним нормативним вимогам |
Забезпечення досягнення мети організації на підставі отриманої інформації у вигляді зворотного зв’язку |
У психолого-педагогічній літературі існує декілька поглядів на сутність педагогічної експертизи.
Значна частина спеціалістів з експертної проблематики розглядають педагогічну експертизу як стандартну процедуру і наполягають на стандартизації засобів експертизи, необхідності оснащення кожного експерта апробованими діагностичними, оцінними та іншими методиками, що практично повністю формалізує індивідуальну роботу експерта і тим самим забезпечує відтворюваність результатів експертизи незалежно від того, хто є експертом.
Інша група науковців визначає педагогічну експертизу як складову частину прийняття ефективних управлінських рішень. Розглядаючи експертизу у такому контексті, необхідно визнати, що всі розумові операції прийняття рішень можна розділити на дві групи. Перша – стандартні, рутинні ситуації, які вимагають рутинних рішень. Для них існують алгоритми, еталони і зразки, норми. Це обумовлює використання стандартних експертних методик. Другу групу утворюють нестандартні ситуації, для яких не існує еталонів, норм. У таких ситуаціях експерт діє інтуїтивно-особистісним шляхом, відповідно до своїх психологічних, психофізичних, психофізіологічних властивостей, власної системи гіпотез в інтелектуальному просторі, а також до індивідуальних аксіоматик різних класів переваг і згортання оціночних шкал у багатомірних просторах.
Існує і третій підхід до проблеми педагогічної експертизи, який не зводиться до використання стандартних оціночно-діагностичних методик, а ні до пріоритету інтуїтивно-особистісного шляху. Третій підхід передбачає особливу технологію загальної організації мислення експерта, що заснована на ідеях теорії системної миследіяльності (Г. Щедровицький та ін.). У професійно-педагогічному аспекті цей підхід представлений відповідною методикою формування експертного мислення [47].
Педагогічна експертиза – це складна аналітико-синтетична діяльність, що спрямована на дослідження педагогічних об’єктів, явищ, процесів, проблем, результатів педагогічної дійсності, формування обґрунтованої оцінки та прогнозування подальшого розвитку системи освіти [25].
Особливості педагогічної експертизи виступають у таких трьох значеннях, як:
система дослідження педагогічних явищ, процесів, проблем, результатів педагогічної діяльності, а також прогнозування розвитку освіти, експертне оцінювання альтернативних рішень і визначення найкращих варіантів організації освітнього процесу з метою поліпшення якості й відновлення змісту освіти, надання консультативної допомоги педагогам і колективам освітніх закладів;
комплекс науково-дослідних процедур, спрямованих на одержання від експертів інформації, її аналіз і узагальнення з метою прийняття компетентних рішень у галузі управління закладами освіти;
показник професійної компетентності педагогічного колективу (експертиза якості роботи закладу освіти) [25].
До особливостей педагогічної експертизи відносять її суспільний, правовий та інтелектуальний (творчий) характер діяльності.
У понятті «педагогічна експертиза» звернемо увагу на прикметник педагогічна, яка характеризує такі особливості даної експертизи:
експертиза здійснюється для педагогічно значимих цілей, тобто вона орієнтується на те, щоб на основі аналізу й інтерпретації результатів одержати нову інформацію про те, як поліпшити якість освіти, навчання, виховання і розвитку особистості учня;
вона надає принципово нову змістову інформацію про педагогічну діяльність самого вчителя;
здійснюється за допомогою методів, що органічно вписуються в логіку педагогічної діяльності;
за допомогою експертизи посилюються контрольно-оцінні функції діяльності вчителя та керівника;
навіть деякі традиційно застосовувані методи і засоби навчання і виховання можуть бути трансформовані в методи і засоби педагогічної експертизи.
У науковій літературі відсутній єдиний підхід щодо визначення її видів, змісту, а також розуміння її ролі і місця в системі освіти.
На основі аналізу теоретичних розробок і стану практики здійснення педагогічної експертизи можна виокремити дві моделі експертизи діяльності навчальних закладів: розвиваючу і діагностичну, а за структурою і змістом – внутрішню експертизу (самоекспертиза); зовнішню – дослідження діяльності закладу освіти, навчально-виховного процесу незалежними експертами.
Основне призначення внутрішньої експертизи полягає у виокремленні утруднень та проблем, а також у визначені шляхів їх вирішення у діяльності навчального закладу і/або в реалізації програми розвитку школи. За результатами внутрішньої експертизи визначається необхідність у зовнішній експертизі, призначення якої – допомогти у вирішенні виявлених проблем та аналізі проміжних результатів діяльності колективу, прогнозуванні подальшого розвитку.
Отже, педагогічна експертиза має свої особливі сутнісні характеристики: особливий спосіб вивчення дійсності, який дозволяє дослідити і оцінити те, що не можна виміряти або обчислити; вона здійснюється незалежними компетентними фахівцями; передбачає визначення перспектив розвитку; проводиться з ініціативи керівництва і педагогічного колективу, забезпечує суб’єкт-суб’єктну взаємодію експертів і педагогічного колективу навчального закладу.
