Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пос_бник Касьянова.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать
    1. Сутність педагогічної експертизи

У сучасних наукових працях поняття експертизи (від лат. expertus - досвідчений, з франц. expertise – доказ) трактується як дослідження та вирішення проблемних ситуацій компетентними фахівцями, що мають спеціальні знання з визначених питань, шляхом вибору найбільш аргументованих рішень.

Поняття «експертиза в освіті» по-різному розуміється її розробниками.

Експертиза як процес може бути охарактеризована з огляду на результати, що містять діяльність експертів (зовнішня експертиза) та педагога, керівника навчального закладу (внутрішня експертиза або самоекспертиза). Вона передбачає оцінювання результатів діяльності педагога, керівника, навчального закладу в цілому і має свій зміст, методи, засоби, форми.

Експертиза як процедура містить власне методологічне, функціональне і технологічне забезпечення, алгоритм дій суб’єктів експертизи, що здійснюють оцінювання, з орієнтацією на певну форму проведення.

Експертиза як спосіб оцінювання передбачає співвідношення власної оцінки, рефлексії професійного рівня суб’єкта оцінювання стосовно результатів зовнішньої експертизи, що сприяє підвищенню якості педагогічної і управлінської діяльності.

Експертиза як метод оцінювання, в якому суб’єктивні оцінки і уявлення експерта мають вирішальне значення.

Експертиза як метод дослідження дозволяє здійснити перевірку та оцінку, спрогнозувати, змоделювати ситуацію або процес.

Експертиза як результат передбачає оцінювання і внесення суджень, що надаються у вигляді висновків експертів з розширеною відповіддю на основні питання, які вирішувались у ході експертизи.

Експертиза як механізм управління здійснюється за рахунок оформлення уявлення про минулу, теперішню та майбутню освітню діяльність, її відмінності та значущість.

Як показує досвід, в освітній практиці експертизу ототожнюють з інспектуванням, моніторингом, діагностикою, аудитом, контролем, що суттєво знижує її ефективність. Всі перелічені процедури мають суттєві відмінності, що відображені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Порівняльні характеристики оцінних та дослідницьких процедур в освіті

Експертиза

Моніторинг

Діагностика

Аудит

Інспектування

Контроль

1

2

3

4

5

6

7

Сутність

Особливий спосіб вивчення дійсності, який дозволяє побачити і зрозуміти те, чого неможна просто виміряти або обчислити; який здійснюється компетентними та незалежними спеціалістами (експертами) і в якому саме суб’єктивній думці та відповідальному рішенню експертів надається вирішальне значення

Інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об’єкта), яка постійно поповнюється, що вказує на безперервність відстеження.

Система технологій, засобів, процедур, методик і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об’єктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у зв’язку із заходами, що передбачаються або здійснюються

Незалежна оцінка якості продукту та (або) результатів діяльності відповідальних осіб; систематичний документований процес отримання свідчень аудиту (аудиторських доказів), об’єктивного їх оцінювання з метою встановлення ступеня виконання критеріїв перевірки

Забезпечення функціонування закладів освіти у суворій відповідності із державними нормативними вимогами, отже передбачає оцінювання педагогів, закладів освіти з точки зору зовнішнього зразка на основі загальноприйнятої норми

Інформація про стан об’єкта, яку використовують для попередження негативних результатів. Контроль може мати, як безперервний, так і дискретний характер. Ефективність контролю залежить від його систематичності та своєчасності.

Призначення

Підтримка розвитку об’єкта

Попередити збої в ефективному функціонуванні об’єкта. Підтримка функціонування об’єкта

Встановлення взаємозв’язку між певним станом системи та множиною ознак, що їй відповідають

Документована діяльність з визначення діяльності об’єкта відповідно до апріорно заданої критеріальної моделі

Забезпечення функціонування закладів освіти у суворій відповідності до державних нормативних вимог

Отримання зворотного зв’язку про стан об’єкта з метою прийняття управлінського рішення

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

6

7

Цілі

Визначити сутність ситуації (аналіз ситуації) у межах цілей і завдань, що визначені пед. колективом; сформулювати проблеми; визначити можливі шляхи вирішення проблем; визначити умови, засоби і способи їх вирішення; визначити шляхи реалізації визначеного задуму та необхідні для цього ресурси: визначити можливі наслідки реалізації задуму

Систематичне збирання інформації для визначення перспектив розвитку різних аспектів і процесів в освіті

Визначення причин (діагнозу) позитивного або негативного результату

Виявлення протиріч між тим, що відбувається реально в практиці управлінської та педагогічної діяльності, і тим, як це усвідомлюється, бачиться працівниками освіти

Визначення відповідності або невідповідності шкільної дійсності встановленим нормам та вимогам, на підґрунті чого робляться певні висновки

Перевірка відповідності досягнутих результатів діяльності і /або ходу її здійснення до попередньо встановлених контрольних параметрів

Завдання

Коригування та прогнозування розвитку об’єкта.

Постійне відстеження та коригування процесу відповідно до бажаного результату

Визначення певного стану системи

Виявлення реального стану практики відповідно до уявлень працівників освіти

Діагностика та надання інформації про стан об’єкта.

Визначення відповідності перебігу та результатів освітньої діяльності попередньо встановленим контрольним параметрам

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

6

7

функції

Діагностична, оцінна, прогностична, захисна

Інформаційна, аналітична,

прогностична

Діагностична,

оцінна

Оцінна

Оцінна

Діагностична, оцінна

об’єкти

Діяльність як процес, що розгортається від мети до результату; поведінка людей; проектування і програмування як процеси мислення; проекти і програми як продукти мислення і діяльності; сама діяльність експертування; тексти

Діяльність суб’єктів педагогічного процесу

Функціонування педагогічних об’єктів, перебіг педагогічних процесів, їх ефективність

Результати педагогічної, управлінської, навчальної діяльності; дотримання законодавчих норм

Діяльність навчальних закладів

Перебіг та результати діяльності суб’єктів педагогічного процесу

зміст

Розгляд, дослідження явищ, об’єктів, предметів, результатів, оцінювання альтернативних рішень, прогнозування розвитку систем освіти

Самостійна функція управління, що реалізує зворотний зв’язок, який включає контроль, оцінювання існуючого стану об’єкта та прийняття на цій основі рішення.

Отримання інформації про стан об’єкта, встановлення діагнозу

Незалежна оцінка якості продукту та результату діяльності

Оцінювання відповідно до встановленої норми

Самостійна функція управління, яка забезпечує зворотний зв’язок, що передбачає перевірку та оцінку існуючого стану об’єкта з бажаним та прийняття на цій основі рішення

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

6

7

учасники

Компетентні незалежні фахівці - експерти

Проводиться із залученням підлеглих, що впливає на їх рефлексивну сферу і викликає рефлексивний розвиток.

Педагоги

Незалежні компетентні фахівці

Спеціалісти управлінь освіти

Проводиться одноосібно керівником. Іноді залучаються підлеглі (самоконтроль). Вплив на рефлексивну сферу підлеглих не передбачається.

застосування

Ситуація (явище, процес) не може бути однозначно визначена з точки зору відомих знань і норм – є об’єкт або ситуація, але немає відомих норм, або є багато норм, точок зору, позицій, що дозволяють по – різному трактувати сутність ситуації або об’єкт

Застосовується при відстеженні розвитку об’єкта, що пов’язано із порушенням рівноваги та реєстрацією змін, які засвідчують появу нового зрівноваженого стану об’єкта.

Визначення причин позитивного або негативного результату

Здійснюється за ініціативою педагогічного колективу для об’єктивного аналізу різних напрямків діяльності навчального закладу та накреслення можливих управлінських рішень

Періодичне оцінювання з точки зору зовнішнього зразка на основі загальноприйнятої норми

Застосовується при відстеженні об’єкта у зрівноваженому стані.

Інструментарій

Компетентність і досвід фахівців

Кваліметричні моделі, норми-зразки, стандарти

Стандартні методики

Стандарти

Нормативи, стандарти

Стандарти

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

6

7

технології

Технологія індивідуальної та колективної експертної оцінки

Включає розробку апарату та технології вимірювання існуючого стану об’єкта.

Передбачає створення еталону, який забезпечує реалізацію, перевірку та перегляд цілей управління.

Стандартні технології діагностування

Технології вираження оцінних суджень аудиторів

Технології інспектування

Має апарат та технологію вимірювання існуючого стану об’єкта. Передбачає наявність еталону, який забезпечує реалізацію цілей управління.

методи

Соціологічні, математичні

Спостереження

Методи психолого-педагогічного дослідження

Методи оцінювання

Шкалування, порівняння з еталоном

Методи контрольно-аналітичної діяльності

результати

Нове розуміння ситуації, проблеми її учасників; визначення способів вирішення проблеми; розуміння можливих напрямків розвитку та здійснення необхідних для цього дій; визначення ризиків та «вузьких місць», сильних та слабких сторін визначених дій; розуміння напрямків удосконалення діяльності

Спрямування діяльності на досягнення заданих параметрів розвитку

Визначення діагнозу (причин) певного функціонування педагогічних об’єктів або перебігу педагогічних процесів

Оперативне і професійне визначення шляхів подальшого розвитку навчального закладу

Встановлення відповідності діяльності навчального закладу державним нормативним вимогам

Забезпечення досягнення мети організації на підставі отриманої інформації у вигляді зворотного зв’язку

У психолого-педагогічній літературі існує декілька поглядів на сутність педагогічної експертизи.

Значна частина спеціалістів з експертної проблематики розглядають педагогічну експертизу як стандартну процедуру і наполягають на стандартизації засобів експертизи, необхідності оснащення кожного експерта апробованими діагностичними, оцінними та іншими методиками, що практично повністю формалізує індивідуальну роботу експерта і тим самим забезпечує відтворюваність результатів експертизи незалежно від того, хто є експертом.

Інша група науковців визначає педагогічну експертизу як складову частину прийняття ефективних управлінських рішень. Розглядаючи експертизу у такому контексті, необхідно визнати, що всі розумові операції прийняття рішень можна розділити на дві групи. Перша – стандартні, рутинні ситуації, які вимагають рутинних рішень. Для них існують алгоритми, еталони і зразки, норми. Це обумовлює використання стандартних експертних методик. Другу групу утворюють нестандартні ситуації, для яких не існує еталонів, норм. У таких ситуаціях експерт діє інтуїтивно-особистісним шляхом, відповідно до своїх психологічних, психофізичних, психофізіологічних властивостей, власної системи гіпотез в інтелектуальному просторі, а також до індивідуальних аксіоматик різних класів переваг і згортання оціночних шкал у багатомірних просторах.

Існує і третій підхід до проблеми педагогічної експертизи, який не зводиться до використання стандартних оціночно-діагностичних методик, а ні до пріоритету інтуїтивно-особистісного шляху. Третій підхід передбачає особливу технологію загальної організації мислення експерта, що заснована на ідеях теорії системної миследіяльності (Г. Щедровицький та ін.). У професійно-педагогічному аспекті цей підхід представлений відповідною методикою формування експертного мислення [47].

Педагогічна експертиза – це складна аналітико-синтетична діяльність, що спрямована на дослідження педагогічних об’єктів, явищ, процесів, проблем, результатів педагогічної дійсності, формування обґрунтованої оцінки та прогнозування подальшого розвитку системи освіти [25].

Особливості педагогічної експертизи виступають у таких трьох значеннях, як:

  • система дослідження педагогічних явищ, процесів, проблем, результатів педагогічної діяльності, а також прогнозування розвитку освіти, експертне оцінювання альтернативних рішень і визначення найкращих варіантів організації освітнього процесу з метою поліпшення якості й відновлення змісту освіти, надання консультативної допомоги педагогам і колективам освітніх закладів;

  • комплекс науково-дослідних процедур, спрямованих на одержання від експертів інформації, її аналіз і узагальнення з метою прийняття компетентних рішень у галузі управління закладами освіти;

  • показник професійної компетентності педагогічного колективу (експертиза якості роботи закладу освіти) [25].

До особливостей педагогічної експертизи відносять її суспільний, правовий та інтелектуальний (творчий) характер діяльності.

У понятті «педагогічна експертиза» звернемо увагу на прикметник педагогічна, яка характеризує такі особливості даної експертизи:

  • експертиза здійснюється для педагогічно значимих цілей, тобто вона орієнтується на те, щоб на основі аналізу й інтерпретації результатів одержати нову інформацію про те, як поліпшити якість освіти, навчання, виховання і розвитку особистості учня;

  • вона надає принципово нову змістову інформацію про педагогічну діяльність самого вчителя;

  • здійснюється за допомогою методів, що органічно вписуються в логіку педагогічної діяльності;

  • за допомогою експертизи посилюються контрольно-оцінні функції діяльності вчителя та керівника;

  • навіть деякі традиційно застосовувані методи і засоби навчання і виховання можуть бути трансформовані в методи і засоби педагогічної експертизи.

У науковій літературі відсутній єдиний підхід щодо визначення її видів, змісту, а також розуміння її ролі і місця в системі освіти.

На основі аналізу теоретичних розробок і стану практики здійснення педагогічної експертизи можна виокремити дві моделі експертизи діяльності навчальних закладів: розвиваючу і діагностичну, а за структурою і змістом – внутрішню експертизу (самоекспертиза); зовнішню – дослідження діяльності закладу освіти, навчально-виховного процесу незалежними експертами.

Основне призначення внутрішньої експертизи полягає у виокремленні утруднень та проблем, а також у визначені шляхів їх вирішення у діяльності навчального закладу і/або в реалізації програми розвитку школи. За результатами внутрішньої експертизи визначається необхідність у зовнішній експертизі, призначення якої – допомогти у вирішенні виявлених проблем та аналізі проміжних результатів діяльності колективу, прогнозуванні подальшого розвитку.

Отже, педагогічна експертиза має свої особливі сутнісні характеристики: особливий спосіб вивчення дійсності, який дозволяє дослідити і оцінити те, що не можна виміряти або обчислити; вона здійснюється незалежними компетентними фахівцями; передбачає визначення перспектив розвитку; проводиться з ініціативи керівництва і педагогічного колективу, забезпечує суб’єкт-суб’єктну взаємодію експертів і педагогічного колективу навчального закладу.