Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пос_бник Касьянова.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

3.5. Експертиза виховної роботи

Важливим предметом вивчення педагогічної експертизи є виховна робота. Проаналізувати та оцінити її можливо при використанні трикомпонентної за своїм змістом системи оцінок: перший компонент (показник) – ступінь участі (включеності) учня в діяльність (поведінська активність); другий компонент (показник) – характер ставлення до діяльності (емоційно-чуттєва активність); третій компонент (показник) – ступінь значущості, усвідомленості діяльності (рефлексивна активність).

Прогнозування виховної роботи може бути пов’язане як із її дослідженням у навчальному закладі, так і з дослідженням проблем, що назрівають у суспільному вихованні: розвиток соціальних та асоціальних тенденцій, явищ і процесів та їх екстраполяція в майбутнє.

Таблиця 3.12

Карта експертизи виховної роботи у ЗНЗ

Компоненти виховного процесу

Параметри для оцінювання

Рівні сформованості

1

2

3

1. Відношення до навчання

1.1. Рівень засвоєння навчального матеріалу

1.2. Рівень мотивації до навчання

1.3. Пізнавальна самостійність учнів

1.4. Цінності щодо навчання, відповідальність за навчання

Високий. Спостерігається позитивна динаміка навчальних досягнень, провідний мотив – пізнавальний інтерес, спостерігається відповідальне ставлення до навчання

Достатній – учні навчаються на рівні власних можливостей, серед мотивів виявляється зовнішній примус, уникання неприємностей, соціальна спрямованість видів діяльності

Продовження табл. 3.12

1

2

3

Середній – учні в основному опановують навчальний матеріал, провідний мотив – пристосування до обставин, цінності мають аморфний, нестійкий характер

Низький – учні не виявляють зацікавленість навчанням, більшість учнів навчається лише за умови контролю, зовнішніми стимулами, відсутність настанов, уподобань, інтересів.

2. Інтелектуальні здібності

2.1. Самостійність мислення.

2.2. Швидкість та міцність засвоєння навчального матеріалу.

2.3. Швидкість орієнтування при вирішування нестандартних задач.

2.4. Уміння відрізняти головне.

2.5. Високий рівень аналітико-синтетичної діяльності.

2.6. Критичність мислення.

Високий – спостерігається допитливість та глибина розуму дітей, його гнучкість та рухливість, логічність у викладанні матеріалу, спроможність доводити і відстоювати власну думку, діти швидко орієнтуються при виконанні нетипових задач.

Достатній – діти виконують завдання, але навчаються на рівні власних можливостей, не завжди можуть розв’язувати завдання підвищеної складності, серед мотивів навчання привалює уникнення неприємностей.

Середній – коефіцієнт інтелекту учнів знаходиться у межах норми, учні опановують новий матеріал, але для його опанування їм треба докласти неабияких зусиль, мотивація до навчання відсутня, творчий потенціал не розвинений.

Низький – коефіцієнт інтелекту учнів знаходиться нижче норми, в учнів не сформовані навички до аналітичної діяльності, коло інтересів учнів дуже обмежене.

Продовження табл. 3.12

1

2

3

3. Масові виховні заходи

3.1 Ступінь відповідності соціальних прагнень учнів їх реальному місцю в колективі.

3.2 Культура міжособистісних стосунків.

3.3 Адекватна самооцінка.

3.4. Рівень самокерування.

Високий – масові виховні заходи повністю підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, охоплюють всі ланки виховної роботи: моральне виховання, патріотичне виховання, культурно-естетичне виховання, фізичне виховання та формування здорового способу життя.

Достатній – виховні заходи підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, охоплюють всі ланки виховної роботи: моральне виховання, патріотичне виховання, культурно-естетичне виховання, фізичне виховання та формування здорового способу життя.

Середній – масові виховні заходи не завжди підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, не мають системного характеру, не викликають у школярів позитивної мотивації.

Низький – масові виховні заходи проводяться на елементарному рівні, не мають позитивної мотивації для роботи, не

системні, на підпорядковані одній виховної мети.

4. Класні години

4.1 Поведінка на уроках.

4.2. Поведінка на перерві.

4.3. Поведінка у позаурочний час.

4.4. Виконання шкільного розпорядку.

4.5 Поведінка в сім’ї.

4.6. Поведінка на вулиці

Високий – дотримування шкільного розпорядку, уважність на уроках, старанність у виконанні завдань вчителів, розумне ставлення до успіхів та невдач у навчанні, бережливе ставлення до шкільного майна, дисциплінована поведінка при будь-яких обставинах.

Продовження табл. 3.12

1

2

3

.

Достатній – дотримування шкільного розпорядку, виконання завдань вчителів, дисциплінована поведінка на уроках та вдома.

Середній – виконання правил поведінки проходить під тиском, примусом, завдяки постійному контролю. При відсутності контролю проявляється порушення загальнолюдських норм та правил поведінки.

Низький – відсутнє розуміння правил поведінки, постійне протиріччя з оточуючими.

5.Учнівське самоврядування

5.1. Здатність формулювати і відстоювати власну точку зору, погляди.

5.2. Розуміння важливості громадянської позиції.

5.3. Усвідомлення своїх прав та обов’язків, норм поведінки, етичних і моральних норм.

5.4. Рівень інтересу до подій суспільно політичного життя країни, регіону, міста.

Високий учні знають свої права, обов’язки, усвідомлюють своє коріння, свідомо обирають майбутню професію

Достатній учні виконують свої обов’язки, серед мотивів виявляється зовнішній примус, соціальна спрямованість видів діяльності

Середнійучні виконують свої обов’язки тільки за умови особистої зацікавленості, провідний мотив – пристосування до обставин, цінності мають аморфний, нестійкий характер

Низький – учні не виявляють зацікавленість, більшість учнів виконують колективні справи лише за умови контролю, відсутність настанов, уподобань, інтересів

6. Спілкування у школі

6.1. Рівень розвитку спілкування у школі між усіма ланками навчально-виховного процесу.

6.2. Рівень спілкування між учнями в школі (психологічний клімат у класах, у школі в цілому).

Високий – спілкування відбувається між усіма ланками навчально-виховного процесу, у шкільному колективі та класах здоровий психологічний клімат, на уроках сприятливий клімат

Продовження табл. 3.12

1

2

3

6.3. Рівень спілкування між учителями та дітьми (психологічний клімат на уроці).

6.4. Рівень спілкування між учителями та батьками.

між учнями та вчителями, вчителями та батьками.

Достатній – спілкування відбувається між усіма ланками навчально-виховного процесу, у школі в цілому сприятливий психологічний клімат.

Середній – спілкування може не охоплювати всі ланки навчально-виховного процесу, можуть відбуватися конфлікти між дітьми та вчителями, вчителями та батьками, учні не завжди задоволені психологічним кліматом, що створився у школі.

Низький – у школі відсутнє співробітництво та тісне спілкування між учнями та учителями, між вчителями та батьками. Психологічний клімат у школі дуже поганий.

  1. Спілкування у родині

7.1. Рівень культури в спілкуванні.

7.2. Доброзичливість у відносинах між членами сім’ї.

7.3. Взаємоповага між членами родини.

7.4. Володіння навичками самообслуговування, господарчо-побутової, економічної діяльності .

7.5. Активна участь у заходах з проблем шлюбу, родини.

Високий – дотримання етичних, правових, фізіологічних, гігієнічних аспектів статевих взаємин; наявність чітких уявлень про різні аспекти подружнього життя

Достатній – чіткість уявлень про сутність родини, функціях батьків (соціальні функції сім’ї, фізіолого-

гігієнічних основах сімейного життя, труднощах становлення сім’ї);

Середній – прояв турботи, милосердя і терпимості у ставленні до рідних і близьких; виконання постійних господарсько-побутових функцій у сім’ї;

Низький – турбота, милосердя, терпимість до членів родини майже не виявляється