- •О. М. Касьянова педагогічна експертиза діяльності навчального закладу
- •Розділ і наукові основи педагогічної експертизи
- •Генезис експертизи в освіті
- •Сутність педагогічної експертизи
- •Порівняльні характеристики оцінних та дослідницьких процедур в освіті
- •1.3 Функції та принципи педагогічної експертизи
- •Розділ 2 особливості здійснення експертної діяльності в сфері освіти
- •2.1. Добір та оцінювання експертів, комплектування й організація роботи експертних груп
- •2.2. Алгоритм здійснення педагогічно експертизи
- •Форми та методи педагогічної експертизи
- •Розділ 3 зміст та інструментарій педагогічної експертизи
- •. Експертиза навчально-пізнавальної діяльності учнів (вихованців днз)
- •Матриця до складання картки експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів _________класу__________навчальний заклад)
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з математики учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 8-го класу хзш № _____________
- •Карта експертизи навально-пізнавальної діяльності учнів з алгебри у 8 класі хзш _____________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів 8-го класу з історії України хзш ______________
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___з розділу «Мовленнєве спілкування» днз №_______
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___ з розділу «Цікава математика» днз №_______
- •3.2. Експертиза професійно-педагогічної діяльності вчителів (вихователів днз)
- •3.3. Експертиза управлінської діяльності
- •Технологічна карта експертизи управлінської діяльності керівників закладів освіти
- •3.4. Експертиза навчального процесу
- •3.5. Експертиза виховної роботи
- •3.6. Експертиза інноваційної діяльності
- •3.7. Експертиза діяльності навчального закладу
- •Список літератури
3.5. Експертиза виховної роботи
Важливим предметом вивчення педагогічної експертизи є виховна робота. Проаналізувати та оцінити її можливо при використанні трикомпонентної за своїм змістом системи оцінок: перший компонент (показник) – ступінь участі (включеності) учня в діяльність (поведінська активність); другий компонент (показник) – характер ставлення до діяльності (емоційно-чуттєва активність); третій компонент (показник) – ступінь значущості, усвідомленості діяльності (рефлексивна активність).
Прогнозування виховної роботи може бути пов’язане як із її дослідженням у навчальному закладі, так і з дослідженням проблем, що назрівають у суспільному вихованні: розвиток соціальних та асоціальних тенденцій, явищ і процесів та їх екстраполяція в майбутнє.
Таблиця 3.12
Карта експертизи виховної роботи у ЗНЗ
Компоненти виховного процесу |
Параметри для оцінювання |
Рівні сформованості |
1 |
2 |
3 |
1. Відношення до навчання |
1.1. Рівень засвоєння навчального матеріалу 1.2. Рівень мотивації до навчання 1.3. Пізнавальна самостійність учнів 1.4. Цінності щодо навчання, відповідальність за навчання |
Високий. Спостерігається позитивна динаміка навчальних досягнень, провідний мотив – пізнавальний інтерес, спостерігається відповідальне ставлення до навчання Достатній – учні навчаються на рівні власних можливостей, серед мотивів виявляється зовнішній примус, уникання неприємностей, соціальна спрямованість видів діяльності
|
Продовження табл. 3.12
1 |
2 |
3 |
|
|
Середній – учні в основному опановують навчальний матеріал, провідний мотив – пристосування до обставин, цінності мають аморфний, нестійкий характер Низький – учні не виявляють зацікавленість навчанням, більшість учнів навчається лише за умови контролю, зовнішніми стимулами, відсутність настанов, уподобань, інтересів. |
2. Інтелектуальні здібності |
2.1. Самостійність мислення. 2.2. Швидкість та міцність засвоєння навчального матеріалу. 2.3. Швидкість орієнтування при вирішування нестандартних задач. 2.4. Уміння відрізняти головне. 2.5. Високий рівень аналітико-синтетичної діяльності. 2.6. Критичність мислення. |
Високий – спостерігається допитливість та глибина розуму дітей, його гнучкість та рухливість, логічність у викладанні матеріалу, спроможність доводити і відстоювати власну думку, діти швидко орієнтуються при виконанні нетипових задач. Достатній – діти виконують завдання, але навчаються на рівні власних можливостей, не завжди можуть розв’язувати завдання підвищеної складності, серед мотивів навчання привалює уникнення неприємностей. Середній – коефіцієнт інтелекту учнів знаходиться у межах норми, учні опановують новий матеріал, але для його опанування їм треба докласти неабияких зусиль, мотивація до навчання відсутня, творчий потенціал не розвинений. Низький – коефіцієнт інтелекту учнів знаходиться нижче норми, в учнів не сформовані навички до аналітичної діяльності, коло інтересів учнів дуже обмежене. |
Продовження табл. 3.12
1 |
2 |
3 |
3. Масові виховні заходи |
3.1 Ступінь відповідності соціальних прагнень учнів їх реальному місцю в колективі. 3.2 Культура міжособистісних стосунків. 3.3 Адекватна самооцінка. 3.4. Рівень самокерування. |
Високий – масові виховні заходи повністю підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, охоплюють всі ланки виховної роботи: моральне виховання, патріотичне виховання, культурно-естетичне виховання, фізичне виховання та формування здорового способу життя. Достатній – виховні заходи підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, охоплюють всі ланки виховної роботи: моральне виховання, патріотичне виховання, культурно-естетичне виховання, фізичне виховання та формування здорового способу життя. Середній – масові виховні заходи не завжди підпорядковані інтересам та потребам учнів школи, не мають системного характеру, не викликають у школярів позитивної мотивації. Низький – масові виховні заходи проводяться на елементарному рівні, не мають позитивної мотивації для роботи, не системні, на підпорядковані одній виховної мети. |
4. Класні години |
4.1 Поведінка на уроках. 4.2. Поведінка на перерві. 4.3. Поведінка у позаурочний час. 4.4. Виконання шкільного розпорядку. 4.5 Поведінка в сім’ї. 4.6. Поведінка на вулиці |
Високий – дотримування шкільного розпорядку, уважність на уроках, старанність у виконанні завдань вчителів, розумне ставлення до успіхів та невдач у навчанні, бережливе ставлення до шкільного майна, дисциплінована поведінка при будь-яких обставинах.
|
Продовження табл. 3.12
1 |
2 |
3 |
|
. |
Достатній – дотримування шкільного розпорядку, виконання завдань вчителів, дисциплінована поведінка на уроках та вдома. Середній – виконання правил поведінки проходить під тиском, примусом, завдяки постійному контролю. При відсутності контролю проявляється порушення загальнолюдських норм та правил поведінки. Низький – відсутнє розуміння правил поведінки, постійне протиріччя з оточуючими. |
5.Учнівське самоврядування |
5.1. Здатність формулювати і відстоювати власну точку зору, погляди. 5.2. Розуміння важливості громадянської позиції. 5.3. Усвідомлення своїх прав та обов’язків, норм поведінки, етичних і моральних норм. 5.4. Рівень інтересу до подій суспільно політичного життя країни, регіону, міста. |
Високий – учні знають свої права, обов’язки, усвідомлюють своє коріння, свідомо обирають майбутню професію Достатній – учні виконують свої обов’язки, серед мотивів виявляється зовнішній примус, соціальна спрямованість видів діяльності Середній – учні виконують свої обов’язки тільки за умови особистої зацікавленості, провідний мотив – пристосування до обставин, цінності мають аморфний, нестійкий характер Низький – учні не виявляють зацікавленість, більшість учнів виконують колективні справи лише за умови контролю, відсутність настанов, уподобань, інтересів |
6. Спілкування у школі |
6.1. Рівень розвитку спілкування у школі між усіма ланками навчально-виховного процесу. 6.2. Рівень спілкування між учнями в школі (психологічний клімат у класах, у школі в цілому). |
Високий – спілкування відбувається між усіма ланками навчально-виховного процесу, у шкільному колективі та класах здоровий психологічний клімат, на уроках сприятливий клімат |
Продовження табл. 3.12
1 |
2 |
3 |
|
6.3. Рівень спілкування між учителями та дітьми (психологічний клімат на уроці). 6.4. Рівень спілкування між учителями та батьками. |
між учнями та вчителями, вчителями та батьками. Достатній – спілкування відбувається між усіма ланками навчально-виховного процесу, у школі в цілому сприятливий психологічний клімат. Середній – спілкування може не охоплювати всі ланки навчально-виховного процесу, можуть відбуватися конфлікти між дітьми та вчителями, вчителями та батьками, учні не завжди задоволені психологічним кліматом, що створився у школі. Низький – у школі відсутнє співробітництво та тісне спілкування між учнями та учителями, між вчителями та батьками. Психологічний клімат у школі дуже поганий. |
|
7.1. Рівень культури в спілкуванні. 7.2. Доброзичливість у відносинах між членами сім’ї. 7.3. Взаємоповага між членами родини. 7.4. Володіння навичками самообслуговування, господарчо-побутової, економічної діяльності . 7.5. Активна участь у заходах з проблем шлюбу, родини. |
Високий – дотримання етичних, правових, фізіологічних, гігієнічних аспектів статевих взаємин; наявність чітких уявлень про різні аспекти подружнього життя Достатній – чіткість уявлень про сутність родини, функціях батьків (соціальні функції сім’ї, фізіолого- гігієнічних основах сімейного життя, труднощах становлення сім’ї); Середній – прояв турботи, милосердя і терпимості у ставленні до рідних і близьких; виконання постійних господарсько-побутових функцій у сім’ї; Низький – турбота, милосердя, терпимість до членів родини майже не виявляється |
