Типи партійних систем

Сис-тема	Ознаки	Переваги	Недоліки	Приклади
Однопартійна	Одна легальна партія, що має домінуюче значення у державі Зрощення партійного апа-рату з державним Авторитарний або тоталітарний політичний режим	Шляхом жорсткої ди-сципліни здатна мо-білізувати виробничі та людські ресурси в критичні для держави часи	Висока людська ціна перемог Потенційна нестабільність і крах системи внаслідок перенапру-ження і виснаження усіх ресурсів	Італія, Німеччина 30-х років, СРСР 60 – 80-х років; Куба, Північна Ко-рея, Ірак, Лівія, Кенія
Гегемоністська	Одна провідна партія, інші – партії-сателіти Зрощення партійного апа-рату з державним Авторитарний або тоталітарний політичний режим	Схожі до однопартій-ної	Схожі до однопартій-ної, більш “м’які”	Країни Східної Єв-ропи 40-80-х років; Китай, В’єтнам
Домінування	Декілька партій, тривала (понад 20 років) та безперервна перемога однієї з партій у конкурентній боротьбі на виборах Формування складу уряду лише домінуючою партією Демократичний політичний режим	Стабільність однопа-ртійного уряду завдя-ки відсутності у ньому внутрішніх конфліктів	Надмірна бюрократиза-ція і потенційно висока корумпованість управ-лінських структур	Швеція (19321976), Японія (1955 -1995)
Двопартійна	Декілька партій, серед них дві значно потужніші за ін-ші Формування складу уряду однією з двох партій, що перемогла на виборах Впливова опозиція з боку партії, що програла вибори Демократичний політичний режим	Стабільність однопа-ртійного уряду завдя-ки відсутності у ньому внутрішніх конфліктів	Надмірна концентрація сил на міжпартійному протистоянні Консерватизм виборчого процесу	США, Великобри-танія, Австралія, Нова Зеландія
Обмеженого плюралізму	Багато партій, серед них потужних (представлених у парламенті) – декілька, а в уряді – ще менше Позасистемна опозиція від-сутня Демократичний політичний режим	Орієнтація партій на участь в уряді, відсу-тність гострих ідео-логічних суперечнос-тей	Ймовірна нестабі-льність урядових коаліцій	ФРН, Франція, Литва, Болгарія, Австрія, Чехія
Поляризованого плюралізму	Багато партій, серед яких потужними є крайні праві і крайні ліві Формування уряду партіями центру Гостре ідеологічне протистояння між центром і право-лівою опозицією Демократичний політичний режим	У разі сили політичного центру – стабільний уряд з одночасним представницт-вом у парламенті полярних ідеологій	У разі слабкості полі-тичного центру – мож-ливість приходу до влади крайніх сил	Італія, Латвія, Росія (1993-1995)
Атомізована	Багато партій, або їхня ві-дсутність, кількість партій значення не має – всі вони невпливові Уряд формується або на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції Авторитарний або демок-ратичний політичний ре-жим	Можливість тимчасового зосередження уваги на загально-національних проблемах	Потенційна нестабіль-ність усієї політичної системи	Польща, Грузія по-чатку 90-х років, Уругвай, Парагвай, Гаїті, Казахстан, Узбекистан, Турк-менистан, Таджи-кистан

Запитання і завдання

1. У чому головна відмінність однопартійних і багатопартійних систем?

2. У чому полягає різниця між груповим та індивідуальним змаганням у межах політичної системи?

3. У чому суть концепції політичного ринку?

4. Дайте характеристику однопартійній системі. У чому полягає її суперечливість?

5. Які існують типи однопартійності?

6. Які відмінності між однопартійністю фашистського і комуністичного типу?

7. У чому полягає особливість африканської однопартійності? До якого типу однопартійності її зачисляють?

8. Які визначальні ознаки авторитарної однопартійності? Чим вона відрізняється від тоталітарної?

9. У чому різниця між тоталітарною та догматичною однопартійністю?

10. Чому гегемоністську партійну систему зачисляють до однопартійних систем? Які виділяють її різновиди?

11. Які визначальні фактори появи двопартійної системи?

12. Якими є переваги та недоліки двопартійної системи?

13. У чому полягає різниця між американською та британською двопартійністю?

14. Які існують різновиди двопартійної системи?

15. Якими є основні ознаки багатопартійної системи? У чому полягають її переваги та недоліки?

16. Тип партійної системи і політична стабільність.

17. Які способи утворення багатопартійних систем виокремлює М. Дюверже?

18. У чому полягає суть явища “лівизму”?

19. Виборчі та партійні системи.

20. Які існують типології багатопартійних систем?

21. Якими є недоліки системи поляризованого плюралізму? Які головні тенденції їх розвитку?

22. Яка засаднича різниця між системами поляризованого і поміркованого плюралізму?

23. Які є різновиди системи поміркованого плюралізму?

24. Для якого типу політичних систем характерна атомізована (мультипартійна) система?

25. Якими є засадничі ознаки системи домінуючої партії? Що таке явище переддомінації?

Реферати та повідомлення

1. М. Дюверже про комуністичний та фашистський тип однопартійності.

2. Дайте порівняльну характеристику американського та британського типу двопартійних систем.

3. Розвиток багатопартійності в сучасному світі.

4. Формування реальної багатопартійності в країнах Центрально-Східної Європи.

Література

Абрамов Ю. К. Американская партийная модель (основные характеристики) // США, экономика, политика, идеология, 1992, №2.

Антонова Л. А. О новых тенденциях в республиканской партии // США экономика, политика, идеология, 1990, № 7.

Буржуазные партии и политическая борьба в странах Востока / Отв. ред. В. Ли.- М., 1987.

Городецкая И. Е. Великобритания: избиратели, выборы, партии. 1945-1970.- М., 1974.

Дюверже М. Количество партий // Политические партии.- М., 2000.

Ильинский И. П. Партийная система ФРГ.- М., 1983.

Кермонн Ж. Л. Западные политические режимы.- Париж, 1986.

Ковлер А. И. Франция: партии и избиратели.- М., 1984.

Матвеев В. М. Великобритания: итоги политики консерваторов // У политической карты мира, 1986, № 2.

Орлов А. Г. Политическая система стран Латинской Америки.- М., 1982

Островская Е. П. Нидерланды: большие проблемы малой страны // У политической карты мира, 1986, № 3.

Политическая система Великобритании.- М., 1984.

Политические партии США в новейшее время / Под ред. Н. В. Сивачева.- М., 1982.

Политические системы буржуазных государств: Реф. сб.- М., 1980.

Политические системы современности (Очерки) / АН СССР, Ин-т гос-ва и права.- М., 1978.

Рыжиков В. А. Британские лейбористы сегодня: теория и практика.- М., 1984.

Рябов С. Багатопартійність // Політика і час, 1991, № 8.

Современная Африка: Итоги и перспективы развития: Эволюция политических структур.- М., 1990.

Стародубский Б. А. Понятие и виды партийной системы в буржуазных странах // Правоведение, 1969, № 4.

Типология политических партий и партийных систем (обзор) // Политические системы буржуазных государств. Реф. сб.- М., 1980.

Токвіль А. Про демократію в Америці.- К., 1999.

Уоллерстайн М. Избирательные системы: партии и политическая стабильность // Полис, 1992, № 5-6.

Чернега В. Н. Буржуазные партии в политической системе Франции. Третья-Пятая Республики.- М.,1987.

Шведа Ю. Аренд Лійпхарт про партії та партійні системи // Студії політологічного центру “Генеза”, 1995, № 5.

Шведа Ю. Аренд Лійпхарт про протиріччя та конфлікти партійних систем // Українські варіанти, 1998, № 2.

Шведа Ю. Методологічні застереження Дж. Сарторі щодо аналізу партійних систем // Нова політика, 1998, № 5.

Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже // Нова політика, 1996, № 4-5.

Шмачкова Т. В. Из основ политологии Запада: Характер режимов, гражданское общество и партийные системы при демократии // Полис, 1991, № 2.

Энтин Л. М. Партийные системы и их роль в политических структурах стран Тропической Африки // Партии в политической системе.- М., 1983.

Энтин Л. М. Политические системы развивающихся стран: Государство и политические партии в странах Азии и Африки.- М., 1978.

Список літератури

Навчально-методична література

Арон Р. Этапы развития социологической мысли.- М., 1993.

Бакунин М. А. Философия. Социология. Политика.- М., 1989.

Бекназар-Юзбашев Т. Б. Партии в буржуазных политико-правовых учениях.- М., 1988.

Бекон Ф. Соч.: В 2-х т.- М., 1972.

Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997.

Білоус А. Політичні об’єднання України.- К., 1993.

Бодуен Ж. Вступ до політології.- К., 1995.

Бурлацкий Ф., Галкин А. Социология. Политология. Международные отношения.- М., 1974.

Василюк М. А., Клюев А. В. Политический плюрализм.- СПб, 1992.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения.- М., 1990.

Вступ до політології / За заг. ред. Й. В. Скиби.- К., 1998.

Вятр Е. Социология политических отношений.- М., 1979.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові.- К., 1993.

Гаджиев К. С. Политическая наука.- М., 1996.

Гегель Г. Политические произведения.- М., 1990.

Гегель Г. Философия права / Ред. и состав. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц.- М.,1990.

Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине.- М., 1914.

Даниленко В. Н. Политические партии и буржуазное государство.- М., 1984.

Джилас М. Лицо тоталитаризма.- М., 1992.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000.

Евдокимов В. Б. Партии в политической системе буржуазного общества.- Свердловск, 1990.

Еллинек Г. Общее учение о государстве.- СПб., 1908.

Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.).- К., 1993.