7. Розмір за кількістю працівників:

Суб’єктами мікропідприємництва є:фізичні та юридичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

Суб’єктами малого підприємництва є:фізичні та юридичні особи -… середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Об'єднання підприємств

3алежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання .

Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за рішенням Кабінету Міністрів України або міністерств, або органів місцевого самоврядування.

Підприємства (організації, фірми) мають право на добровільних засадах об'єднувати свою науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству.

Форми добровільних господарських об'єднань:

1) Асоціації - об'єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь - якого з її учасників.

2) Корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

3) Консорціум - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети. – реалізація проекту – державні приватні фірми та окремі держави – Міжнародний консорціум супутникового зв’язку.

4) Концерни - це об'єднання підприємств, які мають тісні технологічні зв'язки, при цьому підприємства втрачають свою самостійність. Єдність власності та контролю. Об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства (фірми) різних галузей економіки;

5) Картелі - об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності. Регулювання збуту виготовленої продукції. При цьому підприємства зберігають свою самостійність.

6) Синдикати - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції

7) Трести - монополістичні об'єднання підприємств в єдиний виробничо- господарський комплекс. При цьому підприємства втрачають свою самостійність.

8) Холдінги- використовують свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств і завдяки цьому, здійснюють контроль за діяльністю таких підприємств. Об’єднувані у холдингу мають юридичну самостійність проте вирішують разом

9)Фінансові групи - об'єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства, очолюваних банками, які розпоряджаються капіталом підприємств.

Найпоширеніші в Україні: концерни, корпорації, фінансові групи.

4. Як відомо, у минулому виокремлювали землю, працю й капітал як ключові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник – підприємницький потенціал (потенційну можливість максимально ефективного використання сукупності кадрових, матеріальних і нематеріальних ресурсів)

В ГКУ надається визначення:

Підприємництво - це ініціативна, систематична, самостійна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Функції підприємницької діяльності:

1. творча — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

2. ресурсна — формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, ма­теріальних і трудових ресурсів;

3. організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Принципи здійснення підприємництва:

1. Вільний вибір діяльності

2. Залучення на добровільних засадах ресурсів для започаткування і розгортання такої діяльності

3. Самостійне формування програм діяльності, вибір постачальників і споживачів, встановлення цін, наймання працівників

4. Вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення обов'язкових платежів

5. Самостійне здійснення зовнішньо - економічної діяльності.

Моделі підприємництва:

• Класична - орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства. За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досягнення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріаль­них ресурсів.

• Інноваційна - активно використовуються переважно інноваційні рішення.

Основні організаційно - правові форми підприємницької діяльності:

- Одноосібна діяльність

- Товариства (партнерства)

- Корпорації (акціонерні товариства).

Форма підприємницької діяльності – франчайзинг – надання права на виробництво та збут продукції. Право використовувати товарний знак за матеріальну винагороду

Типи підприємницької діяльності:

1. Виробнича - є визначальною Підприємницька діяльність у сфері безпосереднього виробництва товарів має орієнтуватися на продукування й просування на ринок традиційних або інноваційних видів цих товарів.

2. Посередницька - репрезентують економічних інтересів виробників і споживачів

Однією з поширених форм посередництва є агентування, тобто форма господарювання, за якої агент (посередник) діє від імені та на користь відповідно виробника або споживача (принципала).

3. Суб'єкти підприємництва фінансового спрямування, що, з одного боку, є посередниками, а з іншого — надавачами послуг ( спеціалізовані банки та інвестиційні компанії (фонди) Спеціалізовані державні та комерційні банки акумулюють внески тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, надають кредити, стають посередниками у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами (організаціями) й окремими фізичними особами. Інвестиційні компанії та фонди здійснюють постійний кругообіг власного й позичкового капіталу у формі інвестування існуючих виробництв, нових технічних і організаційних проектів на галузевому чи регіональному рівнях.