35. Форвард

Форвардний контракт — стандартний документ (договір, дериватив), який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін продажу під час укладення такого контракту.

Базовим активом (предметом договору) можуть бути цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти. Базовим активом може бути лише речі, що визначені родовими ознаками.

На відміну від ф'ючерсного контракту, всі умови форвардного контракту, в тому числі й ціна, погоджуються на момент його укладання. В подальшому продавець зобов'язаний передати базовий актив за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на базовий актив (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

Форвардний контракт може бути укладений поза біржею.

Форвардні контракти поділяються в залежності від базового активу на:

• ціннопаперові,

• товарні,

• грошові.

В Українському законодавстві існує неоднозначне розуміння форвардного контракту з точки зору його правової природи, а саме:

• як цивільно-правовий договір стандартної форми,

• як різновид фінансового інструменту (разом із цінними паперами).

Форвардний контракт в будь-якому випадку укладається у письмовій формі та повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Оскільки форвардний контракт є договором, то на нього поширюються також вимоги цивільного законодавства щодо договору.

Форвардний контракт укладається у письмовій формі. Вимоги щодо певних бланків, на яких повинен був би друкуватись форвардний контракт не встановлені, так само немає вимог щодо обов'язкового нотаріального чи іншого посвідчення форвардного контракту.

36. Опціон

Опціон — це цінний папір, який розглядають як результат опціонного контракту. Згідно з цим контрактом один з учасників набуває право купівлі (продажу) певної кількості цінних паперів за обумовленою ціною у певний період часу, а інший учасник за грошову премію зобов'язується, у разі необхідності, продати (купити) цінні папери за договірною ціною. Зазвичай, опціони виставляють на звичайні акції.

Опційний контракт — це договір, який зобов'язує учасника тримати пропозицію в силі протягом певного терміну.

Власник опціону має право: купити, продати його або відмовитися від контракту, втративши премію.

Стандарти опціону:

1) кількість однойменних цінних паперів, які продають, повинна бути певної величини (зазвичай лот містить 100 одиниць);

2) має бути вказана дата, до якої права можуть бути реалізовані або анульовані;

3) має бути вказана ціна виконання контракту.

Два основні типи опціонних контрактів:

1) контракт на купівлю цінних паперів;

2) контракт на продаж цінних паперів разом із цінними паперами.

Учасники ринкового опціону можуть виступати в якості: покупця опціону на купівлю, покупця опціону продавця, надписанта опціону продавця.

Коли купують опціони на продаж при можливому зниженні цін на акції, інвестор може придбати опціони з правом продажу за фіксованою ціною після закінчення певного строку.

Приклад. Купити 100 опціонів на суму 350 грн, які дають можливість продати 100 акцій компанії по 50 дол. за одну акцію протягом певного проміжку часу.

Якщо курс акцій падає, то власник опціону може продати їх акціонерові компанії, щоб знизити втрати цього акціонера.

37. Своп

Угодами своп називають угоди між двома учасниками ринку про обмін у майбутньому платежами відповідно до умов угоди. Фактично своп полягає в зміні грошового потоку з одними характеристиками на грошовий потік з іншими характеристиками.

Угоди своп укладаються на період від кількох років до десятків років з метою усунення валютного або процентного ризику, а також у цілях арбітражу. Часто в угодах своп беруть участь фінансові посередники — комерційні банки. Вони виступають гарантами виконання умов угоди, приймаючи на себе ризики несплати та валютні ризики. В цьому випадку вони стають третьою стороною угоди й отримують винагороду, яка становить визначену частку величини.

Існують різні види свопів. Стандартний своп, укладений між двома партнерами, який пе містить ніяких додаткових умов, називають простим.

Своп. укладений між двома партнерами, передбачувана сума якого рівномірно змонтується з наближенням терміну закінчення угоди, називають аліортизуючилі. Своп, передбачувана сума якого рівномірно збільшується, називається наростаючим свопом.

Своп, в якому беруть участь кілька сторін і, як правило, кілька валют, є складним, або структурованим.

Своп, який змінює тип процентної ставки активу, називають активним , а який змінює тип процентної ставки пасиву — пасивним.

Своп, укладений сьогодні, але який почнеться через певний проміжок часу, називають форвардним. Опціон на своп отримав назву свопціон. Існують також інші види свопів, проте вони трапляються не часто. Основну роль на ринку свопів відіграють процентні та валютні свопи.