2 Методика «Виключення зайвого»

Мета: дослідити здатність до узагальнення та абстрагування, уміння виділяти істотні ознаки предметів та явищ, пред'явлених у конкретних поняттях.

Матеріал та обладнання: бланк з текстом.

1. Стіл, стілець, ліжко, підлога, шафа.

2. Молоко, вершки, сало, сметана, сир.

3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, тапочки.

4. Молот, кліщі, пила, цвях, сокира.

5. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.

7. Автобус, фура, людина, корабель, велосипед.

8. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

9. Сантиметр, метр, кілограм, кілометр, міліметр.

10.Токар, учитель, лікар, книга, космонавт.

11.Глибокий, веселий, світлий, низький, мілкий.

12.Будинок, мрія, автомобіль, корова, дерево.

13. Скоро, швидко, поступово, по­квапливо, поспішно.

14. Неуспіх, хвилювання, поразка, провал, крах.

15. Ненавидіти, презирати, обурювати, злити, розуміти.

16. Успіх, неуспіх, удача, прибуток, спокій.

17. Смілий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

18. Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.

19. Грабіж, крадіжка, землетрус, підпалення, напад.

20. Олівець, кулькова ручка, рейсфедер, фломастер , чорнило.

Хід виконання роботи. Респондентам пропонується у кожному ряді з 5 слів об'єднати 4 слова в одну групу за смисловим навантаженням та дати їй назву, а одне слово кожного ряду, що до цієї групи не належить, слід ви­ключити. Якщо респондент справляється з першими 3 – 4 завданнями, а далі помиляється, або ж він правильно вирішує завдання, однак не може його пояснити, підібрати назву групі предметів, то можна зробити ви­сновок про його інтелектуальну недостатність.

Якщо досліджуваний пояснює причину об'єднання предметів в одну групу не за їх родовими чи категоріальними ознаками, а за си­туаційними категоріями (тобто створює ситуацію, у якій яким-небудь чином беруть участь усі предмети), то це буде свідчити про показник конкретного мислення, невміння будувати узагальнення за їх істотни­ми ознаками.

3 Методика «Складні аналогії»

Мета: виявити ступінь розуміння складних логічних відношень та виділити абстрактні взаємозв'язки понять.

Матеріал та обладнання: 19 пар слів.

1-й варіант:

1. переляк - втеча А Б В Г Д Е

2. фізика - наука А Б В Г Д Е

3. правильно - вірно А Б В Г Д Е

4. грядка - город А Б В Г Д Е

5. пара - два А Б В Г Д Е

6. слово - речення А Б В Г Д Е

7. бадьорий - в'ялий А Б В Г Д Е

8. країна - місто А Б В Г Д Е

9. похвала - покарання А Б В Г Д Е

10. помста - підпал А Б В Г Д Е

11. десять - число А Б В Г Д Е

12. плакати - вити А Б В Г Д Е

13. розділ - роман А Б В Г Д Е

14. спокій - рух А Б В Г Д Е

15. хоробрість - геройство А Б В Г Д Е

16. прохолода - мороз А Б В Г Д Е

17. брехня- недовіра А Б В Г Д Е

18. спів - мистецтво А Б В Г Д Е

19. тумбочка - шафа А Б В Г Д Е

Хід проведення роботи:

Респондентам пред'являються 19 пар слів – логічних задач. Мета їх – з'ясувати, який із 6 типів логічних зв'язків є у кожній парі слів. Для допомоги респондентам надається також «шифр» – таблиця, у якій наводяться зразки типів асоціативних зв'яз­ків у їх літерному позначенні: А Б В Г Д Е.

Досліджуваний повинен з'ясувати відношення між словами у па­рі, далі знайти аналог, тобто вибрати у таблиці 30 «шифру» пару слів із таким же логічним зв'язком, і відмітити в ряді літер (А Б В Г Д Е) ту літеру, яка відповідає знайденому аналогу із «шифру». Час обмежено – 3 хв.

Таблиця Е.3 – Шифр

А	Вівця – стадо
Б	Малина –ягідка
В	Море – океан
Г	Світло – темрява
Д	Отруєння – смерть
Є	Ворог – неприятель

Обробка та аналіз результатів:

Для обробки та аналізу результатів використовується ключ (табл. Е.4).

Таблиця Е.4 – Ключ

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
Шифр	Д	Б	Е	А	Е	А	Г	В	Г	Д	Б	Е	А	Г	Е	В	Д	Б	В

У разі успішного виконання респондентом усіх завдань, логічного пояснення усіх співставлень, робиться висновок про його розуміння абстракцій та складних логічних зв'язків. Норма правильних відпо­відей – 5 і більше за три хвилини.