Завдання для контролю та тренування

Визначте вид цих індуктивних умовиводів:

А) Гострий кут має вершину. Прямий кут має вершину. Тупий кут має вершину. Отже, всі кути мають вершину;

Б) Перша фігура силогізму має свої спеціальні правила. Друга фігура силогізму має свої спеціальні правила. Отже, всі фігури силогізму мають свої спеціальні правила.

В) Сонце має кулясту форму, Земля має кулясту форму, Місяць має кулясту форму. Отже, всі небесні тіла мають кулясту форму.

Література

1. Ерышев А.А. Логика: Курс лекций: [Частина книги: Глава 7. Индуктивное умозаключение] / А.А. Ерышев, Н.П. Лукашевич, Е.Ф. Сластенко. – 5-е изд., перер. и доп. – К.: МАУП, 2004. – С. 131-144. – (Бібліотека ЗНУ).

2. Жоль К.К. Логика в лицах и символах: [Частина книги: Глава 3. Популярно о непопулярном]. – М.: Восток-Запад, АСТ, 2006. – С. 119-178.

3. Коэн М., Нагель Э. Введение в логику и научный метод: [Частина книги: Книга II. Прикладная логика и научный метод. Глава ХІV. Вероятность и индукция] / Пер. с англ. П.С. Куслия. – Челябинск, Пермь: Социум, 2010. – С. 375-395.

4. Солодухин О.А. Логика: Для студентов вуза: [Частина книги: Глава 4. Рассуждение. 4.3. Индуктивные рассуждения]. – Ростов-н/Д: Феникс, 2004. – С. 115-125. – (Бібліотека ЗНУ).

Семінарське заняття № 7. Аналогія. Доведення і спростування

План

1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.

2. Поняття доведення.

3. Побудова доведення.

4. Види доведення.

5. Спростування.

 Методичні вказівки

У міркуваннях за аналогією на основі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх схожість також за іншими ознаками. Оскільки інформація висновку не містилася у засновку, для неї були лише непрямі підстави, висновок виходить не достовірним, а більш менш вірогідним. Умовивід за аналогією робиться у тих випадках, коли говорять, що у предмета В, як і у предмета А, ймовірно, є ознака Р. Наприклад, коли говорять, що цієї зими, як і минулої, ймовірно, буде холодно, або що ця дитина, мабуть, як і її старший брат, буде хворобливою. Отже, для умовиводу за аналогією потрібно два предмети, схожі за певними ознаками. Тоді на підставі цієї схожості можна припустити, що вони схожі ще за однією ознакою, що ця ознака, можливо, певним чином пов’язана з тими ознаками, за якими ці предмети схожі.

У структурі умовиводів за аналогією, таким чином, розрізняють загальні ознаки для двох предметів (А і В) і ознаку, що переноситься. Схема:

Предмет А має ознаки а, b, c, d.

Предмет В має ознаки а, b, c.

=> Ймовірно, предмет В має ознаку d (переносна ознака).

У аналогії властивостей порівнюються два предмети, а переносною ознакою є певна властивість цих предметів. Приклад. Зябра для риб – це те ж саме, що легені для ссавців.

У аналогії відношень порівнюються: 1) дві групи предметів, а переносною ознакою є яке-небудь відношення між предметами усередині цих груп; 2) відношення між предметами, а переносною ознакою є певні властивості цих відношень. Аналогія відношень часто є досить витонченою, може бути проявом творчого натхнення. Приклад: «Пам’ять це так би мовити шлунок душі, а радість і смуток – це їжа, солодка або гірка: довірені пам’яті, вони ніби переправлені у шлунок, де можуть лежати, але зберегти смак не можуть» (Августин. «Исповедь. Хрестоматия по западной философии. – М.: Астрель, 2003. – С. 389»).