- •Тема 1.1 Термодинаміка та її метод. Основні параметри стану робочого тіла ......... 6
- •Тема 1.5 Термодинамічні процеси …………………………………………….……….. 15
- •1 Загальна частина
- •1.1 Мета і задачі дисципліни. Структурні модулі
- •1.2 Перелік рекомендованої літератури
- •2 Викладення теоретичного матеріалу
- •Розділ 1 технічна термодинаміка
- •Тема 1.1 Термодинаміка та її метод. Основні параметри стану робочого тіла
- •Тема 1.2 Поняття про термодинамічні процеси. Закони ідеального газу. Суміші ідеальних газів
- •Поняття про термодинамічну систему, термодинамічний процес. Ідеальний та реальні гази. Закони ідеального газу. Рівняння стану ідеального газу
- •Тема 1.3 Теплоємність. Визначення кількості теплоти
- •Поняття про теплоємність, її види. Ізобарна та ізохорна теплоємності. Середня та істинна теплоємності
- •Тема 1.4 Перший закон термодинаміки. Ентальпія.
- •Тема 1.5 Термодинамічні процеси
- •Перший закон термодинаміки, формулювання та аналітичний вираз. Термодинамічні процеси, види. Алгоритм дослідження
- •Тема 1.6 Другий закон термодинаміки. Ентропія. Тs– діаграма
- •Цикл Карно Тs– діаграмі
- •Тема 1.7 Реальні гази. Водяна пара
- •Водяна пара. Основні поняття і визначення. Процес пароутворення в - діаграмі. Таблиці термодинамічних властивостей води і водяної пари. Визначення термодинамічних параметрів води і водяної пари.
- •Тема 1.8 Вологе повітря
- •Вологе повітря. Абсолютна і відносна вологості повітря. Характеристики вологого повітря. Діаграма. Графічне зображення термодинамічних процесів із вологим повітрям на діаграмі та їх розрахунок
- •Тема 2.1 Теплопровідність
- •Тема 2.2 Конвекційний теплообмін
- •Основні положення конвекційного теплообміну. Види конвекції. Тепловіддача поміж стінкою і рідиною. Закон Ньютона - Ріхмана
- •Тема 2.3 Теплообмін випромінюванням
- •Природа теплового випромінювання. Основні поняття і визначення. Поглинальна, відбивна і пропускна здібності тіл
- •Тема 2.4 Теплопередача
- •Теплопередача – складний теплобмін
Розділ 1 технічна термодинаміка
Тема 1.1 Термодинаміка та її метод. Основні параметри стану робочого тіла
План
1 Технічна термодинаміка (ТТД), предмет і метод.
2 Поняття «робоче тіло».
3 Основні параметри стану робочого тіла.
1 Процеси обміну енергією мають місце в будь – яких явищах навколишнього світу. Тому термодинаміка (ТД) як наука про взаємне перетворення теплоти і роботи дає методи вивчення енергетичних явищ.
Термін ТД складається з 2 грецьких слів: „терме” - теплота і „динаміс” – робота.
ТД умовно поділяється на хімічну і технічну. Хімічна ТД вивчає процеси, в яких обмін енергією супроводжується зміною хімічного складу тіл.
Технічна термодинаміка (ТТД) – наука про властивості теплоти і закони взаєм-ного перетворення теплоти і механічної роботи. Предметом ТТД є вивчення законо-мірностей процесів перетворення енергії в різних фізичних і хімічних процесах. Є основою вивчення і вдосконалення всіх теплових двигунів, компресорних, сушильних, холодильних установок тощо. Оскільки головним елементом з точки зору перетворен-ня енергії в цих машинах є робоче тіло (наприклад, пара в паровій турбіні), то станов-лять інтерес і властивості робочих тіл.
Основою ТД як науки є 2 закони, отримані дослідним шляхом - перший і другий закони ТД. Перший закон ТД встановлює кількісну міру при переході одного виду енергії в інший і є приватним випадком загального закону фізики збереження і пере-творення енергії. Другий закон ТД встановлює напрямок теплових процесів, які протікають в природі, та умови перетворення теплоти в роботу.
Використовуючи основні закони, ТТД досліджує процеси, які протікають в теп-лових двигунах, і виявляє найбільш економічні умови їх роботи.
2 В
теплових машинах застосовується робоче
тіло - частіше
за все газ, який при взає-модії з зовнішнім
середовищем змінює свій стан. Фізичні
макроскопічні величини, які характеризують
стан робочого тіла, називаються
термодинамічними
параметрами стану (або
скорочено параметрами
стану).
Основними параметрами стану є: абсо-лютний
тиск
,
питомий
об’єм
v,
абсолютна
температура Т.
Вони визначають рівноважний
стан газу, тобто коли в будь – який
момент часу
,
v
і
Т по всій масі газу будуть мати одні й
ті ж значення.
3
Тиск
газу
є середнім результатом ударів великої
кількості часток (молекул чи ато-мів)
об стінки посудини, де знаходиться
робоче тіло. Тиск вимірюється силою, що
приходиться на одиницю поверхні тіла
і направлена до неї перпендикулярно.
Познача-ється Р, в системі СІ виміряється
паскалем (Па) - силою в один ньютон на
площі в один квадратний метр, тобто
.
Ця одиниця тиску дуже мала, і тому на практиці застосовуються інші одиниці:
(кілопаскаль);
(мегапаскаль).
Також застосовуються позасистемні одиниці вимірювання:
1) мм рт.
ст. (мм ртутного стовпчика).
;
2) мм
вод. ст. (мм водяного стовпчика)
;
3) бар.
;
4) технічна
атмосфера (ат), яка є дією кілограм –
сили (кгс) на площу в
Па;
5) фізична атмосфера (атм), яка дорівнює середньому тиску атмосферного повітря на рівні моря. Вона складає
.
Приймається як деякий стандартний тиск і називається нормальним тиском. В системі СІ нормальний тиск дорівнює:
Тиск
атмосферного повітря виміряється
барометром і називається барометрич-ним
або
атмосферним
.
Величина тиску газу, яка перевищує
атмосферний і вимі-рюється манометром,
називається манометричним
або надлишковим
.
Величина тиску газу, яка менше атмосферного
і вимірюється вакуумметром, називається
ваку-умметричним
або розрідженням
.
Надлишковий і вакууметричний тиски не є параметрами стану, бо при одному і тому ж тиску газу в посудині (абсолютному) показання манометру і вакууметру бу-дуть різними в залежності від атмосферного тиску повітря в момент вимірювання.
Параметром
стану є абсолютний
тиск газу
,
який може бути знайдений по одній з двох
формул. Розглянемо прилад, який складається
з посудини А, наповненої газом із
абсолютним тиском
,
і U
– подібної
трубки, частково заповненої рідиною
(рисунок 1.1). З лівого боку на рідину діє
абсолютний тиск газу, з правого –
атмо-сферний тиск повітря. Якщо
,
то рідина буде переміщатися в трубці
зліва направо до тих пір, поки стовпчик
рідини, який утворився, висотою
врівноважить різниця тисків
В цьому випадку прилад показує, наскільки
тиск газу в посудині А більше атмосферного,
тобто надлишковий тиск. Тому
-
абсолютний тиск газу в посудині дорівнює
сумі показань (1.1)
барометру і манометру.
Якщо
,
тоді рідина в правому коліні трубки
опуститься, а в лівому підні-меться і
займе положення, показане на рисунку
1.2. В цьому випадку прилад показує,
наскільки тиск газу в посудині А менше
атмосферного, і висота стовпчика
визначає вакууметричний тиск
.
Значить,
-
абсолютний тиск газу в посудині дорівнює
різниці показань (1.2)
барометру і вакуумметру.
Рисунок 1.1 – Вимірювання надлишкового Рисунок 1.2 – Вимірювання розрідження
тиску рідинним манометром (вакууму) рідинним
( ) вакууметром ( )
Показання
ртутних приладів тиску змінюються в
залежності від температури ртуті
внаслідок її розширення із підвищенням
температури. Тому показання баромет-ру
(манометру, вакуумметру), визначені
висотою ртутного стовпчика, приводяться
до
,
для чого використовується рівняння
,
(1.3)
де
- показання барометру, приведене до
,
мм рт. ст;
- дійсна висота
ртутного
стовпчика барометру при температурі
,
мм рт. ст;
0,000172 – коефіцієнт об’ємного розширення ртуті.
Температура є мірою теплового стану чи ступеня нагрітості тіла, наприклад га-зу. З фізики відомо, що температура газу змінюється пропорційно середній кінетичній енергії поступального руху молекул. Чим вища температура, тим більша швидкість руху молекул. Температура тіла збільшується або зменшується в залежності від того, одержує чи віддає це тіло теплоту. Тіла, які мають однакову температуру, знаходяться в тепловій рівновазі, тобто не передають теплоту одне іншому.
При нагріванні тіла розширюються, тобто збільшуються в об’ємі. Цю обставину враховують при конструюванні котлів і будові обмурівки, а при проектуванні трубо-проводів різного призначення, які можуть опинитися під дією температурних подов-жень, передбачають установку спеціальних компенсаторів.
Одиницею вимірювання температури є градус. В техніці температура вимірюєть-ся по Міжнародній стоградусній шкалі (шкалі Цельсію) і позначається , . В цій шкалі при нормальному тиску (760 мм рт. ст.) стану льоду, котрий розтає, відповідає температура , а точці кипіння чистої води – 100 .
Для
вимірювання температури використовується
також термодинамічна шкала температур
(шкала абсолютних температур, або шкала
Кельвіна). Нуль абсолютної шкали
температур відповідає значенню
.
Градус абсолютної шкали темпе-ратур
носить назву кельвіна і позначається
через
.
Між двома температурами існу-ють наступні
співвідношення
,
К (1.4)
,
(1.5)
Параметром
стану є абсолютний температура
.
Температура вимірюється тер-мометрами,
термопарами, пірометрами та іншими
приладами.
Питомим об’ємом називається об’єм 1 кг газу, він позначається v, тобто
,
(1.6)
де
- повний об’єм
газу,
;
- маса газу,
.
Щільністю
називається маса газу, яка міститься в
одиниці об’єму,
тобто
,
(1.7)
З формул (1.6) і (1.7) виходить, що питомий об’єм і щільність газу – величини взаємо зворотні і їх добуток дорівнює одиниці:
(1.8)
або
(1.9,1.10)
Слід
пам’ятати
наступні співвідношення:
і
.
