Тестові завдання

1. Головними зовнішніми факторами фінансової кризи на підприємстві є:

1) низький рівень маркетингу;

2) недоліки у виробничій сфері;

3) зменшення купівельної спроможності населення;

4) дефіцит у фінансових ресурсах;

5) низька якість менеджменту на підприємстві.

2. Санація підприємства – це:

1) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

2) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

3) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

4) реструктуризація підприємства-боржника;

5) пошук фінансових джерел погашення зобов’язань підприємства.

3. До внутрішніх чинників фінансової кризи на підприємстві належить:

1) нестабільність на валютному ринку;

2) втрата іноземних партнерів;

3) недосконала система маркетингових досліджень;

4) збитковість постачальників;

5) низький рівень платоспроможності населення.

4. До зовнішніх чинників фінансової кризи на підприємстві належить:

1) низький рівень знань працівників;

2) прорахунки у роботі з постачальниками чи покупцями;

3) цінова політика держави;

4) збитковість окремих підрозділів підприємства;

5) відсутність довгострокових програм розвитку.

5. Криза ліквідності на підприємстві є наслідком таких причин:

1) наявності сумнівної дебіторської заборгованості;

2) перевищення частки невиробничих основних засобів над часткою виробничих;

3) низької ділової активності підприємства;

4) наявності інвестиційних проектів з тривалим терміном окупності;

5) всіх вищеперелічених.

6. Криза фінансової стабільності підприємства може виникати у разі:

1) прорахунків з постачальниками;

2) наявності інвестиційних проектів з довгим терміном окупності;

3) недосконалих маркетингових досліджень;

4) збільшення розміру непокритого збитку;

5) низького рівня платоспроможності населення.

7. Фінансування санації власниками підприємства може здійснюватись у формі:

1) внесків до статутного капіталу;

2) позики;

3) цільових безповоротних внесків;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

8. До заяви про порушення справи про банкрутство підприємства, яка подається самим боржником, додається:

1) статут боржника;

2) звіт про фінансові результати за останній звітний рік;

3) перелік і повний опис заставленого майна;

4) реєстр кредиторів із зазначенням розміру їх вимог;

5) все вищезазначене.

9. Відмова господарським судом у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство підприємства, має місце тоді коли:

1) відсутні підписи посадових осіб кредиторів;

2) відсутні квитанції про сплату державного мита;

3) усі вимоги кредиторів забезпечені заставою;

4) підприємство-боржник виробляє суспільно-необхідну продукцію;

5) вимоги за зобов’язаннями до боржника складають менше 500 мінімальних заробітних плат, розмір ставки якої визначено, згідно до законодавства, станом на 1 січня поточного року.

10. До виробничо-технічних заходів санації підприємств відносять:

1) реструктуризацію дебіторської заборгованості;

2) зміну організаційно-правової форми;

3) злиття з крупними підприємствами-конкурентами;

4) звільнення частини працівників;

5) збільшення асортименту продукції.

11. До фінансово-економічних заходів санації підприємств відносять:

1) пошук інвесторів та погашення зобов’язань за усіма вимогами кредиторів;

2) модернізація виробничих потужностей;

3) зниження виробничої собівартості продукції;

4) зменшення витрат на оплату праці;

5) закриття збиткових підрозділів.

12. В який термін, керуючий санацією повинен подати до розгляду комітету кредиторів план санації:

1) протягом 1 місяця з дня прийняття рішення про санацію боржника;

2) протягом 2 місяців з дня прийняття рішення про санацію боржника;

3) протягом 3 місяців з дня прийняття рішення про санацію боржника;

4) протягом 2 тижнів з дня прийняття рішення про санацію боржника;

5) протягом 3 тижнів з дня прийняття рішення про санацію боржника.

13. До внутрішніх фінансових джерел санації належать:

1) кошти від здачі в оренду майна, яке не використовується у виробничому процесі;

2) кошти, отримані як безповоротна фінансова допомога кредиторів;

3) кошти, залучені на умовах цільового банківського кредиту;

4) державні дотації;

5) внески засновників до статутного фонду.

14. Реструктуризація заборгованості боржника можлива у наступних способах:

1) пролонгація строків сплати;

2) конвертація боргу у власність;

3) перехід короткострокової заборгованості у довгострокову;

4) списання заборгованості;

5) всі відповіді вірні.

15. Потенційними внутрішніми фінансовими джерелами санації є кошти, отримані внаслідок:

1) збільшення інших операційних доходів;

2) збільшення адміністративних витрат;

3) залучення банківського кредиту;

4) продажу акцій додаткової емісії;

5) прямого державного фінансування.

16. Збільшення внутрішніх фінансових джерел санації може бути забезпечене у випадку:

1) отримання державних пільгових кредитів;

2) отримання позик від працівників;

3) реструктуризації кредиторської заборгованості;

4) зменшення кількості управлінського персоналу;

5) отримання позик від власників підприємства-боржника.

17. Збільшення внутрішніх фінансових джерел санації може бути забезпечене у випадку:

1) економії на пакувальних матеріалах;

2) зменшення безнадійної дебіторської заборгованості;

3) збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг);

4) здачі невиробничих основних засобів у фінансовий лізинг;

5) всі відповіді вірні.

18. Потенційними зовнішніми фінансовими джерелами санації є кошти, отриманні внаслідок:

1) зменшення витрат на оплату праці працівників;

2) зменшення витрат на проведення щорічних зборів учасників;

3) здачі в оренду невиробничих основних засобів;

4) внесення працівниками коштів до статутного фонду;

5) всі вищезазначені.

19. Пряме державне фінансування санації підприємств відбувається:

1) наданням податкових канікул підприємству-боржнику;

2) наданням державних пільгових кредитів;

3) шляхом державних закупівель продукції підприємства-боржника;

4) звільненням від сплати загальнодержавних податків;

5) наданням дозволу, щодо вільного ціноутворення.

20. У процесі ліквідації підприємства-банкрута, вилучені гроші від продажу майна в першу чергу виплачуються за вимогами щодо:

1) повернення, внесків трудового колективу до статутного фонду;

2) сплати податків та зборів;

3) оплати зобов’язань забезпечених заставою;

4) погашення банківських кредитів, незабезпечених заставою;

5) оплати витрат, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю працівників.

Задачі

Задача 1. Визначити ймовірність банкрутства підприємства на основі моделі Альтмана. Відомі наступні показники діяльності акціонерного товариства: поточні активи – 200 тис. грн, поточні пасиви – 190 тис. грн, активи підприємства – 650 тис. грн, статутний капітал − 160 тис. грн; додатково вкладений капітал – 50 тис. грн; нерозподілений прибуток – 10 % власного капіталу, виручка від реалізації продукції – 120 тис. грн; прибуток від операційної діяльності – 80 тис. грн; власний капітал – 270 тис. грн.

Задача 2. Оцінити ймовірність банкрутства підприємства у 2010 році за методикою Бівера. Прибуток до оподаткування складає 420 тис. грн. Власний капітал підприємства – 500 тис.грн. Довгострокові зобов’язання 350 тис. грн. Короткострокові зобов’язання – 250 тис. грн. Оборотні активи підприємства – 290 тис. грн. Нарахована у звітному році амортизація 150 тис. грн. Активи підприємства – 1100 тис. грн.

Задача 3. Визначити ймовірність банкрутства публічного АТ «Ромашка» за чотирифакторною моделлю прогнозу ризику банкрутства. Підприємство має поточні пасиви в розмірі – 270 тис. грн, поточні активи – 180 тис. грн, власний капітал – 400 тис.грн, необоротні активи – 600 тис.грн. Виручка від реалізації продукції – 300 тис. грн. Чистий прибуток підприємства – 100 тис. грн. Інтегральні витрати – 350 тис. грн. Активи – 780 тис. грн.

Задача 4. З метою виходу із фінансової ситуації, яка склалась на підприємстві, необхідно реалізувати інвестиційний проект вартістю 600 тис. грн. Для покриття цієї потреби було прийнято рішення про емісію облігацій з дисконтом. Основними характеристиками емісії облігацій є: 1) дата закінчення розміщення облігацій 31.01.2015р.; 2) строк погашення облігацій 31.12.2019; 3) курс погашення облігацій – 110 % номінальної вартості; 4) процентна ставка за облігаціями складає 15 % (нараховується за методом складних відсотків щокварталу); 5) вартість емісії за номіналом є рівною 600 тис. грн. Визначити суму витрат, що зазнає підприємство у зв’язку із емісією та погашенням облігацій.

Задача 5. Визначити, на якому із двох підприємств вигідніше проводити санаційні заходи і яке з них має більші можливості уникнути банкрутства. Результати роботи цих підприємств показані у табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Дані для оцінки ймовірності банкрутства підприємства

Показники	ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»	ПАТ «Ковельська птахофабрика»
Чистий грошовий потік, тис. грн	400	350
Вартість активів, тис. грн	800	900
Прибуток до оподаткування, тис. грн	160	140
Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, тис. грн	360	300
Виробничі запаси, тис. грн	200	160
Дебіторська заборгованість, тис. грн	70	90
Власний капітал підприємства, тис. грн	200	350
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн	45	55
Позиковий капітал, тис. грн	600	550

Задача 6. На основі прогнозної моделі Таффлера оцініть ймовірність банкрутства підприємства. Виручка від реалізації продукції у звітному році склала 400 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції 300 тис. грн. Інші операційні доходи – 100 тис.грн. Інші операційні витрати – 85 тис. грн. Витрати на збут – 10 тис. грн. Активи підприємства складають 800 тис. грн, з них 60 % займають необоротні активи. Поточні зобов’язання підприємства 300 тис. грн. Позиковий капітал – 540 тис. грн.

Задача 7. Визначити ймовірність банкрутства ТзОВ «Віва» за моделлю Спрингейта. Поточні активи підприємства на кінець року складають 300 тис. грн, поточні пасиви – 340 тис. грн. Власний капітал підприємства на кінець року– 500 тис. грн. Валюта балансу на кінець року – 1100 тис. грн.

У звітному році ТзОВ «Віва» характеризується наступними результатами діяльності:

‑ отримано виручку від реалізації продукції – 600 тис. грн (в т. ч. ПДВ);

‑ видано заробітну плату торговим агентам – 30 тис.грн;

‑ витрати на оплату відсотків за кредит склали – 45 тис. грн;

‑ собівартість реалізованої продукції – 420 тис. грн;

‑ втрати від операційної курсової різниці – 10 тис. грн;

‑ списано безнадійну дебіторську заборгованість – 20 тис. грн;

‑ отримано виручку від продажу виробничих запасів – 200 тис. грн (без ПДВ);

‑ оплачено послуги банків за розрахунково-касове обслуговування – 15 тис. грн;

‑ собівартість реалізованих виробничих запасів – 150 тис. грн;

‑ отримано орендні платежі за договорами операційної оренди в сумі 48 тис. грн;

‑ додатні неопераційні курсові різниці склали – 25 тис. грн;

‑ отримано відсотки за облігаціями – 31 тис. грн;

‑ збитки від стихійного лиха – 100 тис. грн;

‑ відшкодування збитків, отримані від страхової компанії – 110 тис. грн.

Задача 8. Визначити чи існує ймовірність банкрутства підприємства за моделлю дискримінантної функції. Дані балансу підприємства показані у табл. 11.2. Виробничі запаси складають 45 % вартості оборотних активів підприємства.

Таблиця 11.2

Баланс підприємства (тис. грн.)

Актив балансу		Пасив балансу
Необоротні активи	480	Власний капітал	100
Оборотні активи	300	Забезпечення наступних витрат і платежів	20
Витрати майбутніх періодів	20	Довгострокові зобов’язання	340
Необоротні активи та групи вибуття	-	Поточні зобов’язання	310
		Доходи майбутніх періодів	30
Всього	800	Всього	800

Відомі наступні результати діяльності підприємства за останній звітний рік:

‑ отримано виручку від продажу продукції в розмірі 540 тис. грн (в т. ч. ПДВ);

‑ оплачено рахунки-фактури за поставленими матеріалами на суму 200 тис. грн (без ПДВ);

‑ виплачено заробітну плату працівникам в розмірі 80 тис. грн;

‑ отримано кредит в сумі 200 тис. грн;

‑ оплачено виданий вексель на суму 15 тис. грн;

‑ отримано кошти в рахунок погашення безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 11 тис. грн;

‑ сплачено відсотки за кредит в сумі 10 тис. грн;

‑ отримано кошти від продажу основних засобів в розмірі 300 тис. грн (в т. ч. ПДВ);

‑ балансова вартість реалізованих основних засобів складала 200 тис. грн;

‑ оплачено придбання цінних паперів інших підприємств в сумі 300 тис. грн.;

‑ отримано дивіденди від володіння акціями іншого підприємства в сумі 15 тис. грн;

‑ оплачено послуги маркетолога в сумі 12 тис. грн;

‑ оплачено витрати, пов’язані із відрядженням керівника – 2 тис. грн.

Задача 9. Визначте сумарний санаційний прибуток товариства з обмеженою відповідальністю, якщо планом санації передбачено реалізацію таких операцій з реструктуризації активів:

‑ продаж невиробничого устаткування, у результаті чого надійшло 128,3 тис. грн без ПДВ (залишкова балансова вартість об’єкта — 164,8 тис. грн);

‑ проведено переоцінку всіх виробничих приміщень, що перебувають на балансі підприємства, — загальна сума дооцінки балансової вартості становила 65,8 тис. грн;

‑ перегляд інвестиційного портфеля через продаж частини короткострокових фінансових вкладень балансовою вартістю 13,5 тис. грн за 25,4 тис. грн, послуги торговцям цінними паперами — 0,7 тис. грн;

Задача 10. Під час проведення ліквідаційної процедури отримано виручку від продажу майна банкрута в розмірі 6,4 млн грн. Розписати черговість задоволення вимог кредиторів і визначити чи вистачить вилучених від продажу коштів до погашення усіх зобов’язань. У реєстрі зобов’язань підприємства-боржника містяться наступні дані: вимоги по кредитах, забезпечених заставою становили 2,8 млн грн; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство – 50 тис. грн; вимоги по відшкодуванню кредиту, отриманого на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута − 240 тис. грн; податкова заборгованість – 290 тис. грн; внески членів трудового колективу до статутного фонду підприємства − 3.6 млн грн; вимоги кредиторів не забезпечені заставою − 1,4 млн грн.

Задача 11. Після реалізації майна підприємства-банкрута було отримано 7 млн. грн. Вимоги двох кредиторів до банкрута, не забезпечені заставою становлять 1 млн грн та 300 тис. грн. Розрахувати на скільки відсотків будуть задоволені дані вимоги, якщо вимоги забезпечені заставою становлять 1,6 млн грн, заборгованість з оплати праці − 500 тис. грн, податкова заборгованість − 640 тис. грн, вимоги щодо повернення внесків трудового колективу до статутного фонду − 3.4 млн грн, витрати господарського керуючого, пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута − 70 тис. грн, інші витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство − 90 тис. грн.

Задача 12. Визначити чи може акціонерне товариство продовжувати свою діяльність в подальшому, якщо під час процедури ліквідації задоволено усі вимоги кредиторів. Після реалізації його майна було отримано 5 млн грн, а вимоги кредиторів становили: по оплаті праці – 300 тис. грн, по податках і зборах – 200 тис. грн, по витратах, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство – 50 тис. грн, по кредитах банків – 2 млн грн, з іншої заборгованості – 1,8 млн грн.