Тема 1. Роль і місце класного керівника в початковій школі за новій соціо-культурних умов.

ПЛАН.

1. З історії питання.

2. Функції класного керівника.

3. Варіативність класного керівництва.

4. Професіограма класного керівника.

5. Нормативно-методичне забезпечення діяльності класного керівник,!

Основні поняття: класний керівник, класний вихователь, класний куратор професіограма класного керівника.

Література:

1. Декларація прав дитини // Дитинство в Україні: права, гарантії, зачни (збірник документів).-К.:Столиця,1998,-С. 10-13.

2. Закон України про загальну середню освіту // Освіта України.-1999.-№25

3. Кацинська J1.JI. Довідник класного керівника.-Рівне:ІПКПКД999.-С.32-38

4. Конституція України.-К.:ПравоЛ 996.-С.9-22.

5. Концепція 12-річної загальноосвітньої школи //Педагогічна газет,і * 2000.-№9(75).

6. Концепція виховання дітей та Володі у національній системі освіти.-1996.-№2.

7. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвиті \ української державності/Юсвіта України.-2000.-№32.

8. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод, посібник: У 2ч / Ред.рада: В.М.Доній, Г.М.Несен та ін.-К.: ІЗМН, 1997 - ч.2: Життєтворчиіі потенціал нової школи.- С. 12-40.

9. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті//Ос віта. -2001. -№54-55. -С. 4-5.

10. Національна програма ⁴⁴Діти України”.-1996.

11. Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. та ін. Класний керівник у сучаснії) школі. -К., 1996.- 156с.

12. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти// Інф.збірник Міністерства освіти та науки України.-2000.-№22.-С.З-7.

13. Практикум з педагогіки:Навч.посібник/За заг.ред.О.А.Дубасенюк пі

А.В .Іванченка. -К. :ІСДОД 996.-С.309-344.

14. Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесс,! і» школе.-М.:Владос,2000.-С.81-205.

15. Фіцула М.М. Педагогіка.-К.:Академія,2000.-С.398-401.

16. Харламов И.Ф. Педагогика.-Минск:Універсітзцкае, 2000.-С.531-546. 17..Щуркова Н.Е. Вы стали классным

руководителем.-М.:Педагогика, 1986.-112с.

18.Щуркова Н.Е. Классное руководство: теория, методика технология.-М.:Педагогическое общество России,1999.-С.22-34.

6

1. З історії питання.

Класний керівник (згідно з Положенням про класного керівника)- це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класне керівництво формувалось протягом багатьох років, а тому історія його - і це природньо - має важливе значення для визначення завдань діяльності вихователя у сучасних умовах.

Інститут педагогів-вихователів найбільш інтенсивно розпочав формуватися у 70-х роках XIX століття, коли в середніх навчальних закладах поряд з посадою вчите ля-предметника з’явилися нові посади у чоловічих гімназіях - посади класних наставників та їх помічників, у жіночих - класні дами і класні спостерігачі. Вони призначалися для здійснення загального контролю і нагляду за поведінкою і учінням гімназистів і гімназисток, у тому числі і за їх благонадійністю.

Після жовтневого перевороту 1917 року ці посади було ліквідовано. Вважалося, що функції наглядача не потрібні новій школі. Проте в міру розвитку шкільництва, розширення кола обов’язків і функцій учителів, виникла потреба у введенні додаткової посади. Тому через деякий час окремих учителів стали призначати керівниками класу і називати груповодами або класоводами. Гру поводи, і вони ж вихователі класів, в основному здійснювали контроль за відвідуванням та успішністю учнів, виконували господарські обов’язки. Поступово почала розвиватися і позакласна робота з учнями. Змінювалися і ускладнювалися функції учителів, які закріплювалися за класами.

У 30-ті роки, після запровадження класноурочної системи, у школах був створений Інститут груповодів, який з 1934 року перейменований в Інститут класних керівників. Офіційне введення посади класного керівника в школах Української РСР відбулося у вересні 1935 року, що сприяло згрунтуванню учнівських колективів.

Період 1935-1991 p.p. є періодом розвитку класного керівництва. За цей час вийшли праці М.І.Болдирєва, Л.Я.Гордіна, Н.Є.Щуркової з методики роботи класного керівника, 0.3.Богдановой Л.Р.Болотіної, Д.І.Латишиної, В.І.Петрової та ін. з методики виховної роботи в початковій школі. Був накопичений позитивний досвід позакласної виховної роботи в початкових класах Ш.О. Амонашвілі, С.П.Логачевської, С.Л.Рябцевої,

В.О.Сухомлинського та ін. Пріоритетними напрямами роботи класного керівника в цей час були: планування виховної роботи, формування колективу та робота з батьками учнів. Основними підходами до процесу виховання в

7

радянські часи були комплексний, діяльнісний, ставленицький (формування соціалістичного ставлення до людей, праці, природи тощо), системний.

Проте, слід зазначити, що в 30-80-ті роки у загальноосвітній і спеціальній школі виховний процес набуває значного ідеологічною спрямування. Виховна діяльність також повинна була здійснюватися в мсжіі.ч вимог певних партійних настанов і у відповідності до конкретних політичних гасел. Характерними рисами виховного процесу того часу були декларативність, формалізм, авторитарність, обмеженість пошуку і творчосп вчителя, стандартизація засобів, форм і методів виховної роботи. Особлинп увага приділялась ідейно-політичному вихованню, під яким розумі і и утвердження в свідомості школярів “єдино правильної марксистсько-ленінської ідеології” та політики комуністичної партії. Мри цьому у системі виховної роботи загальнолюдським ЦІННОСТЯМ ВІДВОДИЛОСЯ досить скромне місце.

Нині інститут класного керівництва і виховання у школі зазн.и відчутних змін, оскільки надто ускладнилися і значно змінилися вимоги щ виховання, умови виховного процесу у середніх навчальних закладах, а звідс и - й ускладнилися умови розвитку і становлення особистості учня.Зміни і> українському суспільстві торкнулися глибинних пластів суспільної психології, актуалізували проблему життєвих Цінностей людей. Характерним сьогодні є те, що люди втрачають орієнтири життя і страждають від почуті втрати смислу життя. Тому діяльність класного керівника в нових умоиііч

спрямована на плекання дитини як суб’єкта життя, допомогу їй у визнане

життєвої стратегії, у пошуках смислу життя, його повноти і культури. Окрім того, акцент сьогодні робиться на вихованні особистості громадянина України з національною свідомістю, яка б з повагою ставилася до культурних надбані, інших народів.

Відповідно переглянуті цілі, засоби, форми та методи роботи класною керівника. Мета виховання у загальному вигляді визначається необхідніший формування всебічно розвинутої особистості, котра володіє псвноиі інформацією, засобами, методами, що дає їй змогу приймати обгрунтонпін рішення, свідомо будувати своє життя, виходячи з реальних потреб, інтерес II» та можливостей особи і держави (на відміну від радянської людини, ямі повністю покладалася на турботу КПРС і держави). Основними завданнями ■ формування в учнів загальнолюдських, громадянських та національніїч цінностей. Пріоритетними підходами до виховання стають особистішім» зорієнтований, гуманістичний, демократичний, рольовий та полікультурниіі

Сьогодні класний керівник організує різноманітну діяльність у к мли піклується про розвиток кожної дитини, допомагає дітям у вирі мігшії виникаючих проблем. Особлива увага звертається на індивідуальну ро6оі\ і дітьми, емоційну підтримку груп в середині класу, створення ПОЗИЦІЙНОЮ психологічного клімату в класі, розвиток дитячого самоуправління, створеним умов, які дозволяють кожній дитині розкрити себе у відношення \ І оточуючими. Тому основними напрямами роботи класного керівники t