Методичні рекомендації педагогічним працівникам щодо здійснення завдань морально–етичного виховання
Дошкільне дитинство – це унікальний вік, через що дитина до семи років у народній педагогіці шанувалася і обожнювалася як невинна душа, чисте дзеркало незамуленої мудрості, закладеної в ній від природи.
Саме в цей період, закладаючи грунт майбутньої особистості, маємо сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, які у майбутньому стануть рясним урожаєм. Дитина прагне бути щасливою. Вона нетерпляча. Щастя їй потрібне уже сьогодні, зараз. А тому головною метою дошкільної освіти на сучасному етапі є створення сприятливих умов.
Для особистісного ставлення та творчої саморегуляції кожної дитини,
Для формування її життєвої компетенції,
Для розвитку ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Духовності, Людей, Самої Себе,
Для підготовки до практичного життя,
Вкласти в душі дітей кращі людські почуття, проводячи роботу під рубрикою «Уроки моральності та духовності дітям» через:
виховні технології (уроки добра і краси, роботу з етичними казками, подорожі до країни Милосердя),
психотехнології та гімнастику почуттів («Жива вода», «Серце на долоні», «Тепло рук Друзів»),
ч
ерез
ігрові технології «Квітка доброти»,
«Дзвіночки совісті», «Промінчики
людяності»,
ситуації морального вибуху (порівняльні, оцінювальні, проблемні),
складання родового дерева, розгляд сімейних фотографій, документів, листів та інших сімейних реліквій,
діагностичні методики малюнок «Моя сім’я», театралізовані вправи «Прихід у гості» інсценування казок різних життєвих ситуацій,
знайомство з традиціями, звичаями, обрядами українського народу,
трудову діяльність,
використання народного фольклору (загадок, прислів’їв …)
художньо-мовну творчість дітей (придумування ними розповідей, казок, віршів
План проведення семінару – практикуму для педагогів днз«Виховання у дітей морально-етичних норм поведінки»
«Ідеал людської краси –
це водночас і ідеал моральності.
Любов до людей - це твоя моральна серцевина.»
В.Сухомлинський
Мета семінару – практикуму:
1. Дослідити моральне виховання, як запоруку формувань позитивних моральних якостей доброти, чуйності та милосердя у дітей дошкільного віку.
2. Провести огляд особливостей формування позитивних моральних якостей у дітей дошкільного віку у процесі різних відав діяльності та вплив сімейного виховання..
Іі основні напрямки роботи
1. Вивчення нормативно-правових документів організації навчально-виховного процесу щодо формування позитивних моральних якостей та виховання доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці. 2. Удосконалення педагогічних методів, прийомів, технологій щодо організації освітньої та виховної діяльності з дошкільниками.
3. Підвищення теоретичної, методичної, професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу з даного питання.
4. Вивчення досягнень позитивного педагогічного досвіду і досягнень педагогічної науки та практики з питань морально-етичного виховання дітей.
5. Активізація самоосвітньої діяльності педагогів усистемі неперервної освіти.
6. Розвиток творчого потенціалу педагогів.
7. Розробити критерії і показники визначення рівнів сформованості у дітей дошкільного віку морально-етичних цінностей.
Очікувані результати:
У результаті преведення семінару педагоги набудуть такі професійно-педагогічні уміння:
усвідомлювати роль морально-етичного виховання дошкільників у гармонійному розвитку особистості;
володіти психолого-педагогічними методами дослідження і діагностики рівнів морально- етичного виховання дошкільників на основі запропонованої методики;
здійснювати об’єктивний особистісно-гуманістичний підхід до контролю й оцінки соціально значимих знань, умінь і навичок дітей дошкільного віку;
виконувати дії спрямовані на соціалізацію дошкільників, формувати у них основи гармонійного світосприймання, застосовуючи ефективні форми і методи роботи;
сприяти засвоєнню і відтворенню соціального досвіду дітьми у творчих ігорах;
складати власні розробки морально-етичного виховання дошкільників;
співпрацювати з батьками дітей, надавати їм консультативну допомогу;
володіння методами самоаналізу;
здатність до аналізу власного досвіду здійснювати процес соціалізації;
визначати шляхи професійного самовдосконалення;
систематизувати, узагальнювати наукову інформацію та використовувати у власній педагогічній діяльності.