Іван Складний

Круг вогнища лунає

Дзвінкий веселий сміх.

Нас дружба зігріває,

Єднає пісня всіх.

Ти, вогнище дружби, яскраво гори,

І пісню дружби до нас говори.

Ти, пісне крилата, над світом лети,

Ми дружно живемо - як сестри й брати.

Ви також із піснями

Ведіть танок, як ми.

Хай буде щастя з нами,

Хай буде завжди мир.

А.Костецький пісня про дружбу

Твій друг тобі віддасть усе, і свій квиток на карусель,

І цвях, і ґудзик, і літак, і не за щось, а просто так.

І збільшувальне скельце - найбільше у дворі,

Твій друг зі щирим серцем тобі віддасть- бери!

І ти нічого не жалій, ніколи і нітрохи,

І навіть м’яч футбольний свій віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі, аж хочеться співати!

І зрозумієш ти тоді як гарно дарувати.

Секрет

Анатолій Костецький

Що зробити,

щоб удвічі

видавсь торт

смачнішим?

Що зробити,

щоб удвічі

кожен день

для вас побільшав?

Щоб і радості,

і щастя

вам було –

аж ніде діти?

А немає тут секрету:

треба

з другом

поділитись!

Жадібний Євгенко

Любов пшенична

Євген горіхи роздає:

• Оце – моє, оце – твоє.

• А це чиє?

• Це теж моє!

Дивлюсь, горіхів не стає…

А в вас такий Євгенко є,

Що так горіхи роздає?

Мирилки

Винний я і винний ти.

Так бува у нас завжди

Тож обоє уклонились

І швиденько помирились.

***

Мирись, мирись, мирись

І більше не сварись!

Дай скоріш мізинчик свій,

Зачепи його за мій.

***

Мізин-мізин-мізинець –

Помирив нас молодець!

***

Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько:

• Миріться швиденько!

***

Ти - не ворог, я – не ворог.

Нам сваритись просто сором.

Помирились, помирились,

Щоб ніколи не сварились.

Прислів’я про дружбу

1. Людина без друзів, що дерево без коріння.

2. Недовір’я вбиває дружбу.

3. Скажи мені хто твій друг, і я скажу,хто ти.

4. .Друга шукай, а знайдеш- тримай.

5. Недруг піддакує,а друг сперечається.

6. Дружба дорожча за гроші.

7. Дружба- то найдорожчий скарб.

8. Дружба і братство-дорожче багатства.

9. Краще друзі хороші, ніж у кишені гроші.

10. Людина без людини, як дім пустинний.

11. В лиху годину знайдеш вірну людину.

12. Світ не без добрих людей.

13. Справжній друг завжди вірний, в щасті й біді.

14.Скажи мені , хто твій друг, і я скажу,хто ти.

Е. Саталкіна

Знайте всі

Знайте всі, як два по два,

Що образливі слова

І на вулиці, і вдома

Вибухають, наче бомба,

Б’ють в лице, шмалкіші вітру,

Ще й забруднюють повітря;

Заважають їсти, спати…

То навіщо їх казати?

А слова ласкаві, щирі

З пліч знімають смутку гирі,

Добрі усмішки дарують,

Пестять, міць дають, лікують,

Розганяють чорні хмари…

Їх вживайте ви ж не скнари

Є.Івашина

Чарівні слова

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь,

Ти мусиш, друже, знати їх,

Запам’ятать не важко:

Маленькі ключики твої –

Спасибі і Будь ласка!

І.Січовик

Неввічливий ведмідь

В лісі жив ведмідь – гультяй,

Знав єдине слово: дай!

- Дайте меду! Дай малини!

- Дайте рибки! Дай калини!

Дорікали звірі в слід:

- Ну й неввічливий ведмідь!

Чи тобі завчити важко

Чарівні слова:

Будь ласка!

В. Сухомлинський

Навіщо кажуть «Спасибі»

Дрімучим лісом ішли два подорожні – дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити.

Нарешті вони дійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися , напилися.

Дідусь сказав:

• Спасибі тобі, струмочку.

Хлопчик усміхнувся.

- Чого ти усміхаєшся, хлопче? – запитав дідусь.

- Навіщо ви , дідусю, сказали струмкові «спасибі»? Він же неживий, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби напився вовк, він міг би і не подякувати. Ми ж не вовки, я люди. Розумієш, навіщо людина говорить «спасибі» ? Ф знаєш, кого це слово вшановує, звеличає, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер був саме час: дорого через ліс іще довга

В. Сухомлинський

Скажи людині «доброго дня!»

Лісовою стежкою ідуть батько й маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок лісовий дзюрчить у лісовій гущині.

Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся.

- Тату, куди йде? - питає син.

- Зустрічатися або проводжати, - каже батько й усміхається. – Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажи : «Доброго дня, бабусю!»

- Навіщо ж казати ці слова? – дивується син. – Ми ж зовсім її не знаємо.

- А ось зустрінемося, скажемо ці слова бабусі, роді й побачиш, навіщо.

Ось і бабуся.

• Доброго дня, бабусю! – каже син.

• Доброго дня! – каже батько.

• Доброго вам здоров’я! - відказує бабусю і усміхається.

І хлопчик побачив: усе довкола змінилося. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки – раніше їх не було чути.

На душі у хлопчика стало легко.

- Чому це воно так? – питається син.

Л. Забашта

Людина починається з добра, -

Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та винагород за це не вимагай.

Хай оживає істина проста:

Людина починається з добра.

В. Сухомлинський

Як Сергійко навчився жаліти

Сергійко грався біля ставка і побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона говорить:

- Не заважай мені слухати як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок камінець. Дівчинка питає у нього:

- Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

- Хіба ти не бачила? Я кинув камінець.

Дівчинка й каже:

- Я нічого не бачила., бо я незряча.

Сергійко довго дивився на ту дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить? Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. Його серце стиснув жаль.

Як же вона, бідна, живе у темряві?

Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.

В. Сухомлинський

Пихата літера

Жив на світі Мудрий Чоловік. Він придумав літери. Вирізав їх із березової кори, поклав їх у козубець та й думає: «Ось піду завтра до людей,навчу їх читати і писати» .

Минула ніч. Зібрався мудрий чоловік до людей іти. «Треба, - думає , - розмістити літери так, щоб легко було вчитися читати». Розкладає літери: А, Б, В... Усі літери лежать спокійно, чекають своєї черги. Тільки одна Я не може стерпіти. Усе сунеться мудрому чоловіку в руки, нагадує про себе « А я куди?» Розгнівався мудрий чоловік та й каже:

- А з тобою буде немало біди. Сиди, будь ласка, і чекай своєї черги.

Та літері Я не терпиться. Вона сама лізе мудрому чоловікові в руки й каже:

- А мене чому забуваєш?

Подумав мудрий чоловік і сказав:

- Літера Я буде на останньому місці

Л. Толстой

Батькова наука

В одного чоловіка було троє синів. Помираючи, батько звелів синам принести віник і по черзі переламати його. Проте ніхто із синів не зміг виконати такого завдання. Тоді батько звелів розв’язати віник, взяти кожному сину по прутику і переламати . Сини без труднощів впоралися із батьковим завданням. На це батько їм сказав: « Сини мої, ось так легко, як ви переламали прутики,зможуть і вас збороти вороги, якщо ви будете по одинці. А разом вас не здолає ніяка сила».

В. Сухомлинський

А серце тобі нічого не підказало?

Андрійко прийшов зі школи і побачив маму засмучену. Він поклав портфель і сів до столу. Чекає обіду.

- А тата до лікарні відвезли, - сказала мама. Захворів наш тато.

Вона чекала, що син занепокоїться,схвилюється. Та син був спокійним, непохитним.

Мама здивовано подивилася на Андрійка.

- А нам завтра до лісу йти, - сказав Андрійко. Завтра неділя…Учителька сказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій годині ранку.

- Ш куди ж ти завтра підеш?

- До лісу… Адже вчителька наказала.

- А серце тобі нічого не наказало? – запитала мама і заплакала.

О. Сенатович

Шануй старших

Любі діти – каже мати, -

Треба старших шанувати,

То дасть Господь сего світа

Вам прожити довгі літа.

Час минає тихо, звільна,

З ним дитинство неспокійне.

Оглянешся сюди – туди,

Кожен з вас вже старцем буде.

Старість, то не радість, діти,

Много треба натерпіти,

Много думать, працювати,

Треба старших поважати.

І. Січовик

Виховані діти

За сніданком Гена Віту

Поучав як старший брат:

- Добре виховані діти

Не ковтають виноград?

Не запізнюються в гості

І не їздять без квитка,

Прибирають вравці постіль,

Не тікають з дитсадка!

- А мене, - озвалась Віта,

В дитсадочку здавна вчать:

Добре виховані діти

За столом завжди мовчать.

Л.Людкевич

Чим кінчається сварка

Хлопчик цей – велика злюка.

Він мене шарпнув за руку,

Обізвав: « Всезнайка, соня,

І бабусина тихоня,

Мямля, чапля із поліно

І зануда, як Мальвіна».

Я сказала: «Ти на вроду –

Як опудало з городу!»

Він сказав…

І я сказала…

Він замовк.

І я мовчала.

Старший вік

Гімнастика пробудження

Жучок – мандрівник

Жив на світі жучок. У нього було все, але справжнього друга не було.

Цілий день літав він з кущика на кущик і шукав собі друга. Одного разу після чергових пошуків, облітавши все навкруги, він заснув. І приснився йому дивний сон…Раптом краплинки роси упали йому на повіки. Він відкрив свої оченята.

В.п –лежачи на спині , повороти голови вліво, вправо. (2р)

Але нікого не побачивши , жучок вирішив трішечки піднятися і потягнутися.

В.п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба .1-підняти руки, потягнутися,

2- в.п. (2р)

І зовсім прокинувшись , він побачив веселого метелика , який сидів на квіточці. Це він вирішив погратися з жучком. Жучок піднявся і сів.

В.п.- лежачи на животі, ноги разом, руки зігнуті в ліктях перед грудьми.

1- зігнути ноги в колінах, торкнутися п’ятками сідниць, лівою рукою дотягнутися до лівої п’ятки.

2- в.п.

3-4-повторити правою рукою.

Але метелик грайливо сів йому на носика, посміхнувся і знову полетів на квіточку . Жучок розсердився і перекинувся на спинку. Він хотів дістати метелика і запропонував свою дружбу.

В.п.-сидячи ноги зігнути в колінах і розвести їх в сторони, повторити 3-4р.

Знову жучок захотів доторкнутися до метелика , але той знову перелетів на нішу квіточку

В.п.- лежачи на спині, руками обхопити і притиснути до живота ноги, ритмічно покачатися вперед-назад.

Знову жучку не вдалося спіймати метелика, бо той змахнув крильцями і полетів на галявинку. Жучок став на лапки і поповз за метеликом.

В.п. – стати на коліна і долоні рук і піти на килимок.

І там на галявині жучок з метеликом подружилися і дружать до цього часу.

Старший вік

Ранкова гімнастика: «Коло друзів»

Тема: «Дивосвіт навколо нас» підтема « Дружба»

Шикування в коло. Звучить мотив пісні «Коли мої друзі разом зі мною»

Майже в кожного з нас є друг, а тому ви знаєте, як багато корисних справ можна зробити , коли є поруч вірний друг.

Сьогодні ми будемо виконувати вправу під пісню, яка розповідає про спільні справи друзів.

1. Если c другом вышел в путь веселей дорога? без друзей меня чуть-чуть, а с друзьями много.

( Ходьба звичайна.)

2. Что мне снегчто мне зной, что мне дождик проливной.

( ходьба з присіданням , вставати руки вгору)

3. Когда мои друзья со мной.

(Ходьба з оплесками в долоні)

4. Там где трудно одному ,справлюсь вместе с вами. Где чего-то не пойму разберусь с друзьями.

(приставні кроки)

5. На медведя я, друзья, без испуга. Если с другом буду я, а

медведь без друга!

(Ходьба на зовнішній стороні стопи)

6. Что мне снег что мне зной … .

( Біг по колу)

Комплекс вправ на пісню « Посмішка»

( Вправи виконуються в колі)

1. От улыбки хмурый день светлей, От улыбки в небе радуга

проснется.

(Взятися за руки. Нахили голови в сторони).

2. Поделись улыбкою своей, и она к тебе не раз еще вернется.

(Піднімання плечей вгору з поворотом голови в сторони. В.п.-триматися за руки один з одним, ноги на ширині ступні.)

3. И тогда наверняка, вдруг, запляшут облака и кузнечик

запиликает на скрипке.

(В.п.- те ж саме. Піднімання рук вгору з підставлянням почергово ніжки на носок) .

4. С голубого ручейка начинается река, ну а дружба начинается

с улыбки .

(В.п.- те саме, ноги на ширині плечей . Нахили тулуба вперед,

Руки підняти вгору за спиною)

5. От улыбки солнечной одной перестанет плакать самый

грустный дождик.

(Повороти тулуба в сторони з оплеском в долоні один одному)

5. Сонный лес простится с тишиной и захлопает в зеленые

ладоши.

(В.п.- ноги разом руки довільно . Рухи колінцями напівзігнутими зі сторони в сторону .Оплески в долоні.)

7. От улыбки станет всем светлей и слону , и даже маленькой

улитке.

(Стрибки парами. кружляння)

8. Вправа на дихання: «Лампочка»

Однолітки і дорослі

Пальчикова гімнастика

Моя сім’я

Це дідусь,

А це бабуся,

Це татусь,

А це матуся,

А малюк, звичайно, Я –

Ось і вся моя сім’я.

По черзі згинати пальчики до долоньки, а зі словами «Ось і вся моя сім’я» другою рукою охоплювати весь кулачок.

Наш малюк

Перший пальчик – наш дідусь,

Другий пальчик – то бабуся,

Третій пальчик – наш татусь,

А четвертий – то матуся,

А мізинчик – наш малюк.

Зігнути пальці в кулачок, потім по черзі розгинати їх, починаючи з великого пальця.

Хлопчик

Хлопчик любить скрізь ходити,

Ніжки мусять тупотіти.

Вказівний і середній пальці правої (потім лівої) руки «ходять» по столу.

А хто знає, любі діти,

Як шурупчик закрутити?

Треба викрутку узяти

І шурупчик обертати.

Діти стискають праву руку в кулачок, розгинають середній палець, натискають ним на долоню лівої руки і роблять обертальні рухи в один та в інший бік. Потім те ж саме роблять лівою рукою. Повторюють вправу кілька разів.

Ні для кого не секрет –

Всі ми любимо балет.

У театрі нам цікаво –

Плещем у долоні жваво.

Діти плескають в долоні. Повторюють віршик кілька разів.

Ми погано виміряли,

Як гвіздочок забивали.

А тепер берем обценьки,

Витягаєм по-маленьку.

Діти тягнуть середній палець лівої руки великим і вказівним пальцями правої. Потім міняють руки і те ж саме роблять із середнім пальцем правої руки. Повторюють вправу кілька разів.