- •18. Методика ознайомлення із масою. Способи її вимірювання,одиницями маси і співвідношення між ними. Дії над іменованими числами, виражені мірами маси.
- •19. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними.
- •20.Тмо вивчення часових уявлень.
- •21.Трактування «текстова задача». Функції текстових задач.Система текстових задач.
- •22. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •25. Система складених текстових задач . Тмо роботи з введення першої складеної задачі.
- •26. Тмо навчання учнів розвязувати типові складені задачі
- •27. . Мо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •28. Тмо розгляду алгебраїчного матеріалу в курсі
- •29.Тмо основи вивчення числових виразів та виразів, що містять змінну.
- •30. Тмо вивчення рівнянь
- •31. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики початкових класів.
- •32. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями (точка, пряма, відрізок, ламана, многокутники, коло, круг тощо).
30. Тмо вивчення рівнянь
теоретичною основою прийому розв'язування рівнянь у початкових класах є знання учнями залежностей між компонентами та результатами арифметичних дій і правил знаходження невідомих компонентів цих дій.
Спочатку Рівняння розглядаються з однією змінною, які можна поділити на дві групи: 1) найпростіші рівняння, до яких відносять рівняння на знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника, множника, діленого чи дільника, наприклад: 2+х=7, х-5=12, 12-х=7, 5●х=45, х:5=9, 48:х=6 тощо; 2) складені рівняння, до яких відносять рівняння, одержані із найпростіших, наприклад: (9+х):12=132 тощо.Система вправ 1) найпростіші рівняння на знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника, множника, діленого і дільника; 2) розв’язування рівнянь виду х+5=9+3, в яких права частина являє собою вираз; 3) розв'язування рівнянь виду х-24:8=7, в яких ліва частина містить вираз, до якого не входить невідоме; 4) рівняння найскладнішої структури, наприклад: (у-7):8=12, в яких ліва частина містить вираз, до якого входить невідоме; 5) розв'язування текстових задач з допомогою складання рівнянь.У математиці невідомі числа прийнято позначати буквами латинського алфавіту, а тому замість віконця поставимо букву х і одержимо запис х+5=9. У математиці такі записи називають рівняннями. Розв’язати рівняння - це означає знайти таке невідоме число, підстановка якого у рівняння робить числову рівність правильною. У математиці розв’язання рівняння потрібно перевіряти. Для цього замість букви х слід підставити знайдене число, знайти значення лівої частини і порівняти з правою частиною: 4+5=9. 9=9.
Поступово вводяться інші види найпростіших рівнянь на знаходження невідомих компонентів інших дій і складені рівняння різноманітних структур.
Програма не вимагає, щоб всі учні вміли розв’язувати рівняння складної структури. Їх лише треба ознайомити з такими рівняннями, які діти розв’язують під керівництвом вчителя.
31. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики початкових класів.
Геометричний матеріал не виділено в окрему тему, а він розміщений по всьому курсу у певній системі. Оскільки геометричні поняття абстрактні, то формування геометричних уявлень повністю відбуваються з виконанням лабораторних прийомів, що полягають у побудові геометричних фігур.
при вивченні геометричного матеріалу широко використовуються прийоми:
« пряма – це туго натягнута нитка, промінь прожектора», «точка – це слід на аркуші».
вивчення геометричного матеріалу не може обійтись без зіставлення і протиставлення геометричних фігур;
вивчення геометричного матеріалу приведе до успішного результату, якщо вчитель використовує міжпредметні зв’язки;
при вивченні геометричного матеріалу не слід вимагати від учнів будь-яких означень геометричних фігур, бо в 1-4 класах не має жодного означення;
Аналіз підручників свідчить, що формування геометричних уявлень відбувається при виконанні таких вправ: 1) які геометричні фігури використовують для перелічування об’єктів; 2) завдання, які полягають у формуванні геометричних уявлень про певні геометричні фігури та їх властивості; 3) завдання, що пов’язані з формуванням уявлень про геометричні величини (довжина, площа); 4) вправи, які використовують для формування навичок виміфрювати величини (довжина, площа). 5) вправи на побудову геометричних фігур за розмірами, зразком; 6) завдання на класифікацію геометричних фігур; 7) завдання на формування навичок читання та креслень; 8) завдання, призначення яких полягає у тому, щоб навчити учнів позначати геометричні фігури буквами.
