25. Система складених текстових задач . Тмо роботи з введення першої складеної задачі.

До першої групи віднесемо складені задачі(типові) входять:

1. задачі на знаходження четвертого пропорційного, які можуть бути трьох видів: а) задачі, які розв’язуються способом прямого зведення до одиниці б) задачі, які розв’язуються способом оберненого зведення до одиниці в) задачі, які розв’язуються способом відношень

2. задачі на пропорційний поділ

3. задачі на знаходження невідомого за двома різницями

4. задачі на знаходження середнього арифметичного

5. задачі на подвійне зведення до одиниці або задачі на складне правило трьох

Другу групу складають так звані складені задачі з типовим конкретним змістом і сюжетом.

1. задачі на рух, які бувають таких видів: а) задачі на зустрічний рух б) задачі на рух у протилежних напрямках; в) задачі на рух навздогін

2. задачі на час, які можуть бути таких видів: а) на знаходження тривалості події б) на визначення часу початку події, в) на визначення часу закінчення події

3. задачі з геометричним змістом, серед яких виділяють принаймні наступні: а) задачі на знаходження периметру чи площі за відомими елементами б) задачі на знаходження невідомих елементів за відомим периметром чи площею многокутників і їхніми елементами

4. задачі пов'язані з дробами, до яких відносять: а) задачі на знаходження частини від числа б) задачі на знаходження дробу від числа; в) задачі на знаходження числа за його частиною

До третьої групи будемо відносити нетипові текстові складені задачі. До неї входять складені задачі, які не можна віднести до перших двох груп, бо до їх складу можуть входити різні за видами прості задачі.

Підготовча робота: підготовча робота до ознайомлення дітей з першою складеною задачею має на меті допомогти дітям зрозуміти основну відмінність складеної задачі від простої. Відмінність полягає в тому, що при розв’язуванні простої задачі ми маємо можливість зразу ж дати відповідь на її запитання. Для відповіді на запитання складеної задачі у нас немає такої можливості, бо нам доведеться розв’язати, встановивши зв’язки між відомими та шуканою величинами, принаймні дві прості задачі, які є складовими компонентами складеної задачі. Крім того, під час підготовчої роботи потрібно навчити дітей розв'язувати ті прості задачі, які згодом будуть входити до складеної як її структурні компоненти.

система вправ до підготовчої роботи:

1. вправи на розв’язування простих задач всіх відомих видів, які потім будуть входити структурними компонентами до складених задач;

2. завдання на розв’язування простих задач з недостаючими даними. Основне призначення таких вправ полягає в тому, щоб формувати у дітей думку про те, що не кожну задачу можна розв’язати одразу. Крім цього, розв'язування задач з недостаючими даними дозволяє учням фактично складати нову задачу.

3. вправи на розв'язування задач з надлишковими даними. Використання таких завдань дозволяє навчити учнів аналізувати текст задачі та свідомо встановлювати взаємозв'язок між даними та шуканою величинами. Розгляд вправ з недостаючими та надлишковими даними формує в учнів уважний і свідомий підхід до встановлення зв'язків між даними та шуканою величиною.

4. завдання в яких потрібно поставити запитання до даної умови. Такі вправи використовуються для того, щоб формувати уміння складати задачі та показувати дітям, що залежно від запитання задача може розв’язуватися різними способами.

5. розв’язання пар простих задач, в яких число одержане у відповіді першої задачі є одним із даних другої задачі. Використання таких вправ дозволяє формувати у дітей уявлення про складену задачу.

6. вправи на складання задач за даним запитанням. Таких вправ може бути кілька різновидів. Завдяки цьому здійснюватимемо особистісно-зорієнтований підхід до організації навчального процесу. Так, запитання може: а) бути сформульованим повністю; б) містити тільки опорні слова, наприклад: “скільки ...”, “на скільки ...”, “у скільки ...” тощо; в) крім опорних слів підказувати сюжет задачі, наприклад: про автомобілі, про дії учнів тощо.

7. завдання виду: “На майданчику гралося 4 дівчинки, а хлопчиків – на 3 більше. Скільки дівчаток гралося на майданчику?” Встановлюючи зв'язок запитання і умови задачі, діти виявляють, що у запитанні запитується про те, що вже відомо в умові задачі. ТМО роботи над будь-якою складеною задачею передбачають дотримання наступних етапів: 1) ознайомлення школярів з умовою задачі; 2) проведення аналізу задачі або відшукання шляхів її розв’язання; 3) складання плану розв’язання задачі; 4) оформлення розв’язання задачі; 5) робота над розв’язаною задачею. Саме сутність вказаних етапів повинен довести вчитель до свідомості учнів у процесі навчання розв’язувати задачі.