19. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними.

Процес формування уявлення про час є складним. Час – величина не матеріальна, час йде то швидше, то повільніше залежно від того чим заповнений той чи інший проміжок часу. Час не можна зупинити, а тому діти не можуть реально побачити одиниці вимірювання часу так, як це відбувалося при вивченні довжини, площі, місткості тощо при виконанні практичних чи лабораторних робіт, а тому їх провести не можливо.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так й при виконанні спеціальних завдань. Для формування часових уявлень необхідно використовувати принаймні наступну систему вправ: 1) відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?; 2) завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій; 3) практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем; 4) завдання на перетворення іменованих чисел; 5) арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу; 6) розв'язування простих та складених задач на час.

Ознайомлення з одиницями вимірювання часу завершується складанням та запам’ятовуванням таблиці мір часу

1 століття = 100 років

1 рік = 12 місяців

1 рік = 366 або 365 днів

1 місяць = 30 або 31 (у лютому 28 або 29) днів чи діб

1 доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

Швидкість. Час. Відстань. Швидкість — нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4 класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл вказують. Поняття швидкості пояснюють на основі поданої нижче задачі.

Задача. За 2 год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за І год, коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів?

Розв'язання

120:2 = 60(км).

Відповідь. За 1 год автобус проїде 60 км.

Пояснення. Якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то кажуть, що він рухається зі швидкістю 60 км/год. Це записують так: 60 км/год.

Швидкості вимірюються в різних одиницях. Наприклад: 3 м/с; 10 м/хв; 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна перетворювати. Так, 5 м/с — це те саме, що 5 • 60 м/хв, тобто 300 м/хв.

Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюється залежність між цими величинами.

У процесі закріплення матеріалу розв'язують як прості, так і складені задачі, але більшу увагу на цьому етапі приділяють простим задачам.

20.Тмо вивчення часових уявлень.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так й при виконанні спеціальних завдань. Система вправ: 1) відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?; 2) завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій; 3) практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем; 4) завдання на перетворення іменованих чисел; 5) арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу; 6) розв'язування простих та складених задач на час.

При ознайомленні учнів з такими одиницями вимірювання часу як секунда, година, хвилина, доба необхідно використовувати модель циферблата годинника, а при ознайомленні з тижнем, місяцем, роком – табель-календар. Вивчення мір часу буде проводитися успішніше, якщо пов’язувати пояснення нового матеріалу, формування реальних уявлень про одиниці вимірювання часу та виявлення їхньої сутності з природними явищами.

Ознайомлення з кожною одиницею вимірювання часу завершується встановленням співвідношення між новою та вже відомими одиницями вимірювання часу. Спочатку це робиться окремо для кожної нової одиниці часу, наприклад: 1 рік = 12 місяців, 1 місяць = 31 або 30 днів(діб) (у лютому 28 або 29), 1 доба = 24 години, 1 година = 60 хвилин, 1 століття = 100 років. У кожного учня повинен бути табель-календар, за яким пропонуємо виконати наступні вправи: 1) випишіть назви місяців у році та запишіть кількість днів у них; 2) випишіть (назвіть) назву самого короткого місяця року, вказавши кількість днів у ньому; 3) випишіть однакові за тривалістю місяці року; 4) які з них мають по 30 днів?;

Одним із завдань формування часових уявлень у молодших школярів є створення конкретних уявлень про кожну одиницю вимірювання часу. Відповідно до індивідуальних особливостей дітей поняття про добу розкривається спочатку через відомі їм поняття частини доби – ранок, день, вечір, ніч. Пізніше учнів ознайомимо з науковою точкою погляду на добу. Спочатку годину трактуватимемо як тривалість уроку та перерви, а потім як одну двадцять четверту частину доби. Програмою курсу математики І-ІУ класів передбачено навчити учнів розв'язувати прості задачі трьох видів: 1) на визначення тривалості подій за її початком і закінченням; 2) на визначення часу початку події за її тривалістю і часом закінчення події; 3) на визначення часу закінчення події за часом її початку та тривалістю.