- •Звіт з розрахунково-графічних робіт
- •Методичні вказівки до пункту 1 контрольної роботи
- •Перша група формул:
- •Друга група формул:
- •Третя група формул:
- •Методичні вказівки до пункту 2 контрольної роботи
- •Методичні вказівки до пункту 3 контрольної роботи
- •Методичні вказівки до пункту 4 контрольної роботи
- •Розв’язок
- •Пункт 1 контрольної роботи.
- •Пункт 2 контрольної роботи.
- •Пункт 3 контрольної роботи.
- •Пункт 4 контрольної роботи.
- •Література
- •Додаток
Методичні вказівки до пункту 2 контрольної роботи
Теоретичний
матеріал з розрахунку і аналізу
електричного поля постійного струму в
провідному середовищі детально викладений
в
Для
виконання
даного
пункту пояснення приведені нижче.
Використовуючи
аналогію між електростатичним полем і
електричним постійного струму, для
струмів витоку з проводів лінії
через недосконалу ізоляцію (повітря)
можна записати наступну групу рівнянь:
(4)
де
-
власні
і взаємні
провідності ізоляції проводів (1/Ом
м);
-
часткові ємності з п. 1 контрольної
роботи.
Після
визначення власних і взаємних провідностей
за рівняннями (4) розраховуються струми
витоку
.
Для перевірки струми витоку визначаються
як
,
де
-
лінійні щільності зарядів проводів з
п. 1.
Потужність активних втрат від струмів витоку (Вт/м) визначається наступним чином:
де
-
задані потенціали проводів лінії.
Для перевірки потужність активних втрат розраховується як
Методичні вказівки до пункту 3 контрольної роботи
Теоретичний
матеріал з розрахунку і аналізу магнітного
поля постійного струму детально
викладений в
Для
виконання
даного
пункту пояснення приведені нижче.
Для розрахунку магнітного поля використовуємо метод накладання і закон повного струму. При цьому вектор напруженості магнітного поля і скалярний магнітний потенціал в точці N будуть дорівнювати:
де
-
модуль вектора напруженості від k
проводу зі струмом
(А/м);
відстань
від точки N
до k
проводу (м);
-
складова скалярного магнітного потенціалу
від струму
(А);
-
кут між віссю x
і радіусом
(радіан);
-
аргументи радіусів в комплексній формі
(радіан):
-
уявна
одиниця.
Скалярний
магнітний потенціал
дорівнює алгебраїчній сумі складових
потенціалу
,
а вектор напруженості
необхідно визначати графічним додаванням
векторів
,
які перпендикулярні радіусам
і зв’язані своїм напрямком зі струмами
правилом
правоходового гвинта.
Для
визначення сили F
(Н/м),
що діє на провід зі струмом
, необхідно визначити напруженість на
вісі цього проводу за формулою:
де
-
модулі напруженостей 1 і 2 проводів;
,
-
аналогічно п. 1 контрольної роботи.
А потім необхідно використати закон Ампера:
причому
вектор сили
буде перпендикулярний до вектора
і направлений згідно правилу лівої руки
.
Так
як для трипровідної лінії, що розглядається,
задані постійні струми проводів
і
протікають ” від нас ”, а струм
тече ” до нас ”, то таку лінію можна
розглядати як дві двопровідні лінії зі
струмами
і
,
у яких два проводи співпадають один з
одним і в них тече сумарний струм
.
Для визначення енергії магнітного поля знаходимо власні і взаємні індуктивності.
Власні індуктивності двопровідних ліній на одиницю довжини (Гн/м):
Взаємні індуктивності двохпровідних ліній на одиницю довжини (Гн/м):
де
-
розрахункові складові напруженостей;
-
аналогічно п. 1 контрольної роботи.
В результаті енергія, що накопичується в магнітному полі, на одиницю довжини (Дж/м), дорівнює:
