2.2. Умови проектування полігонометричних ходів та мереж
Привести найсприятливіші умови прокладання полігонометрії згущення і закладки пунктів на забудованій і незабудованій територіях, керуючись лекційними матеріалами чи літературою [2, 6, 13].
2.3. Характеристика району робіт
Навести фізико-географічну характеристику району робіт. Вона подається за планом: населені пункти навкруг даного за варіантом міста; шляхи сполучення; характеристику рельєфу (рівний, горбистий, пересічений, гірський, наявність ярів та балок); гідрографію (річки, озера, болота, канали); рослинність (чагарники, ліси, луки їх характеристика); кліматичні умови з характеристиками пір року та глибину промерзання ґрунтів. Необхідні дані для опису фізико-географічних умов необхідно взяти з географічних атласів, географічних карт та довідникових матеріалів, наприклад [5].
Дати характеристику наявній геодезичній мережі району проектування полігонометричних ходів (для карти масштабу 1:10000, яка є безпосередньою топоосновою для проектування).
2.4.Проектування мережі полігонометрії 1 розряду.
2.4.1.Проектування одиночних розімкнених і замкнених полігонометричних ходів
На карті масштабу 1:10000 запроектувати полігонометричний хід, що спирається на сторони полігонометрії чи тріангуляції старшого класу, в трьох варіантах: а) окремий, витягнутий хід (рис. 1,а); б) окремий, зігнутий хід (рис. 1,б); в) замкнений хід (полігон) (рис. 1,в).
а
б
в
Рис. 1. Схеми полігонометричних ходів у вигляді: а-окремий витягнутий хід; б-окремий зігнутий хід; в-замкнений хід (полігон).
2.4.3 Визначення форми ходів
Форму зігнутого ходу визначають за трьома критеріями:
1.Кут γ (Рис. 1, б) між замикаючою і будь-якою стороною не повинен перевищувати 24˚; кут γ-визначають графічно.
2. Відношення
,
(1)
де [s] - сума довжин сторін ходу; L - довжина замикаючої. Значення [s] і L визначають графічно поперечним масштабом.
3. Жодна з точок ходу не повинна виходити за межі коридору шириною 2а, де а - відстань від вершини ходу до замикаючої, яка не повинна бути менша L/8, тобто
а
L/8.
(2)
2.4.4. Визначення центра ваги зігнутого і замкненого ходу графічним способом.
Для визначення центра ваги необхідно перенести з карти на кальку точки 1-5 ходу (рис. 2).
Рис 2. Схема визначення центра ваги окремого зігнутого ходу.
Відрізок 1-2 ділять пополам і фіксують точку а, яку з’єднують з точкою 3. Відрізок a-3 ділять на 3 частини і фіксують точку в, яку з’єднують з точкою 4. Відрізок в-4 ділять на 4 частини,фіксуючи точку с ,яку з’єднують з точкою 5. Відрізок с-5 ділять на 5 рівних частин і фіксують точку о, яка буде центром ваги зігнутого ходу.
2.4.5. Визначення центра ваги зігнутого і замкненого ходу аналітичним способом.
Графічно визначають по карті координати Хі, Уі точок 1-5. Координати точки О-центра ваги визначають за формулами:
Хо
=
,
Уо
=
,
(3)
де n- кількість точок ходу.