- •1.Загальна характеристика архаїчного Римського права.
- •2.Jus civile. Закони XII таблиць (Кодифікації)
- •5.Юриспруденція періоду Республіки. Загальний огляд.
- •6.Правове становище особи.
- •8.Речові права.
- •13.Право приватне та публічне.
- •14.Юриспруденція класичного періоду.
- •17.Правоздатність фізичних осіб.
- •18.Правове становище римських громадян.
- •19.Правове становище Латинів.
- •20.Правове становище перегринів.
- •23.Залучення рабів до участі у цивільному обігу(квазіправоздатність рабів).
- •24.Сім’я та родина.
- •25.Шлюб та його види.
- •26.Конкубінат та контуберніум.
- •27.Правові відносини подружжя.
- •28.Правові відносини між батьками і дітьми.
- •29.Батьківська влада. Усиновлення та узаконення.
- •30.Поняття юридичної особи.
- •31.Правоздатність юридичної особи. Її реалізація.
- •33.Виникнення та припинення юридичних осіб.
- •34. Поняття речей. Речі публічні та приватні.
- •36. Сутність поділу на асtіо іn rеm та асtіо іn реrsоnam (розмежування речових та зобов'язальних прав).
- •37.Види речових прав.
- •38.Поняття посідання.
- •39.Види посідання.
- •40.Виникнення та припинення посідання.
- •41.Посесійний захист.
- •42.Поняття і зміст права власності.
- •43.Власність індивідуальна та спільна.
- •44.Власність державна та приватна.
- •45.Виникнення та припинення права власності.
- •46.Захист права власності.
- •47.Поняття, сутність і види прав на чужі речі.
- •48.Сервітут: поняття і види.
- •49.Земельні сервітути.
- •50.Персональні сервітути.
- •51.Емфітевзис.
- •54.Захист прав на чужі речі.
- •55.Поняття та види спадкування.
- •56.Спадкування за заповітом.
- •57.Спадкування без заповіту (за законом).
- •58.Обов’язкове спадкування.
- •59.Прийняття спадку та відмова від спадку.
- •60.Легат, фідеїкоміс та суміжні спадкові інститути.
- •61.Захист спадкових прав.
- •62.Зобов’язання.Поняття та види.
- •66.Забезпечення контрактів.
- •68.Відповідальність за невиконання контрактів.
- •69.Окремі види контрактів: вербальні, лібральні, реальні, консенсуальні, інномінальні.
- •70.Поняття квазіконтрактів та їх види.
- •71.Ведення справ без доручення.
- •72.Безпідставне збагачення.
- •75.Концепція захисту цивільних прав за Римським правом класичної та після класичної доби. 76.Самозахист прав.
- •77.Преторські інтердикти.
- •78.Строки і захист прав.
- •79.Поняття та види позову.
- •80.Формулярний процес.
- •81.Формула та її складові частини.
- •82.Екстраординарний процес.
- •83.Поняття рецепції Римського права.
- •84.Чинники рецепції.
- •87.Типи рецепції Римського права.
- •88.Передумови рецепції Римського права у Візантійській імперії.
- •89.Систематизація Юстиніана.
- •91.Базиліки як друга спроба рецепції римського права.
- •92.Рецепції Римського права у «після візантійський» період.
- •93.Континентальний та англосаксонський типи рецепції.
- •94.Проторецепція.
- •95.Рецепція Римського права у Середньовічній Європі.
- •96.Вплив Римського права на кодифікації хіх ст.
- •97.Рецепція Римского права у сучасній Європі.
- •98.Загальні положення рецепції римського права в Україні.
- •99.Рецепція Римського права в середньовічному українському праві.
- •100.Римське праов в Російській імперії.
- •101.Латентна рецепція Римського права в срср.
- •102,103.Римське право і цивілістика незалежної України.
30.Поняття юридичної особи.
Римляни не розробили поняття юридичної особи як особливого суб'єкта приватних прав. Вже в Законах XII таблиць згадувалися різного роду корпорації, колегії релігійного характеру, що мали змогу бути власниками певного майна. Кількість таких корпорацій зростала. Чіткішим проявом ідеї юридичної особи було визнання за муніципіями (міськими общинами) права на самоуправління і господарську самостійність. Це знайшло правове вираження в тому, що муніципії в своїх майнових відносинах отримали змогу керуватися нормами приватного права. Цим вони прирівнювалися до статусу фізичних осіб. визнання класичним правом певних ознак цього суб'єкта права:
а) в галузі приватно-правових відносин корпорації прирівнювалися до фізичних осіб.
б) вихід із складу об'єднання окремих осіб не впливає на його юридичне становище;
в) майно корпорації не є ні спільною власністю всіх членів корпорації, ні її окремих членів. Це відособлена від її членів власність самої корпорації як особливого суб'єкта права;
г) корпорація від власного імені має право вступати у будь-які приватно-правові відносини як з фізичними, так і з юридичними особами.
Ці відносини здійснюються через фізичних осіб, уповноважених на це в установленому порядку. Найпоширенішими видами юридичних осіб в Римі були: скарбниця, муніципії, різні спілки осіб однієї професії — пекарів, м'ясників, ремісників, могильників тощо. Визнавалися юридичними особами різноманітні релігійні об'єднання. Діяльність юридичної особи припинялася в таких випадках: після досягнення мети, яка перед нею ставилась, якщо її діяльність набувала незаконного характеру; після вибуття всіх її членів. мінімальна кількість, необхідна для функціонування юридичної особи — 3 чоловіки.
31.Правоздатність юридичної особи. Її реалізація.
Правоздатність юридичної особи в Римі обмежувалася тільки майновими правами, однак ці права не для всіх юридичних осіб були однаковими; не кожна юридична особа могла одержати спадщину, таке право належить тільки державній казні. Юридичні особи існують самостійно і незалежно від зміни їх особового складу. Суб’єктом права і обов’язків є юридична особа, тому за правочином вона дістає права і несе відповідальність за себе; за особисті борги своїх членів корпорація відповідальності не несе, а члени корпорації не відповідають за її борги. Вищим органом управління корпорацій були загальні збори, справи вирішувалися більшістю голосів. Основні положення, сформульовані римською юриспруденцією щодо юридичних осіб приватного права, виглядають таким чином:
Корпорації у сфері приватного права можуть розглядатися як особи фізичні
Юридичне існування корпорації не припиняється та не порушується при виході з неї кількох учасників
Майно корпорації відокремлене від майна її членів і належить їй як особливому суб'єкту
Корпорація та її члени мають окремі права та обов'язки і не відповідають за зобов'язаннями одне одного
Корпорація (юридична особа) вступає у правові відносини за участі фізичних осіб, уповноважених на це певним чином.
32.Види юридичних осіб. Визначаючи види організацій — суб'єктів приватного права, слід звернути увагу на те, що на початку імперії починає формуватися досить складна система юридичних осіб. Крім уже відомих раніше муніципій та приватних корпорацій, права юридичних осіб визнаються за державою, яка персоніфікується у йвсиз — скарбниці принцепса, котрий спочатку вважався приватною особою, хоч поступово сконцентрував у своїх руках всі джерела державних доходів.
У Римі існували наступні види юридичних осіб: державна, а згодом і імператорська скарбниця, муніципії, різні спілки осіб однієї професії – м’ясників, пекарів, ремісників, могильників, тощо, а також різноманітні релігійні об’єднання. Крім того, юридичними особами приватного права з часом визнають установи, поштовхом чому було визнання у 380 р. християнства державною релігією. Церковні установи здобули право отримувати майно за договорами та за заповітом, бути кредиторами, виступати у суді тощо. Потім таку цивільну правоздатність визнають за різноманітними приватними (недержавними) благодійними установами — шпиталями, притулками та ін., оскільки вони перебували під наглядом церкви.