- •Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 1. Поняття про виробничий і технологічний процеси та компоненти хімічного виробництва
- •Тема 2. Класифікація типових процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Тема 3. Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Тема 4. Аналітичні методи складання математичного опису виробничих об’єктів
- •1. Рівняння швидкості хімічного перетворення речовин
- •2. Рівняння гідродинаміки рідких і газоподібних середовищ
- •3. Процеси теплопереносу
- •4. Кінетика масопередачі
- •5. Аналітичне складання рівнянь статики й динаміки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Процеси переміщення та їх апаратна реалізація.
- •Таким чином, в задачах управління можна виділити змінні, що визначають процес витікання сипких матеріалів з отворів в ємностях.
- •2. Переміщення сипких матеріалів за допомогою пневмотранспорту|
- •3. Апаратна реалізація механічних процесів. Переміщення
- •Тема 2. Процеси подрібнення та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесів подрібнення твердих матеріалів
- •2. Апаратна реалізація механічних процесів. Подрібнення
- •Тема 3. Процеси класифікації. Технологічний розрахунок барабанного класифікатора зернистих матеріалів
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи процесу відстоювання та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу відстоювання
- •2. Розрахунок горизонтальних відстійників. Закономірності відкладень осаду та формування освітленої зони
- •3. Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи фільтрування та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу фільтрування
- •Тема 4. Фізико-хімічні основи мембранних методів розділення та математичне моделювання процесів ультрафільтрування
- •1. Класифікація і математичне моделювання режимів ультрафільтрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи теплопередачі
- •2. Математична модель процесу із|із| зосередженими параметрами
- •3. Апаратна реалізація процесів теплообміну
- •Тема 2. Процеси випаровування та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу випаровування
- •2. Методика розрахунку випарних апаратів
- •3. Математичне моделювання та розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •4. Робота випарної установки
- •5. Апаратна реалізація процесів випаровування
- •6. Контактне випаровування
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу спалювання (процес горіння)
- •2. Оптимальні умови спалювання. Регулювання витрати палива і повітря
- •3. Апаратна реалізація процесу спалювання (Промислові реактори для системи газ-тверда речовина)
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •2. Фізико-хімічні основи процесу масопередачі
- •3. Молекулярна та конвективна дифузія
- •4. Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •2. Типи ізотерм адсорбції
- •3. Активність адсорбенту
- •4. Методи адсорбції і десорбції
- •5. Розрахунок адсорбції у процесах осушки (очищення) газових потоків
- •7. Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •2. Апаратна реалізація процесів абсорбції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •1. Принципи збагачення сировини
- •Тема 2. Контроль якості сировини
- •1. Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •2. Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів
- •4. Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Тема 2. Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •1. Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •2. Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •3. Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Тема 3. Технологія органічних речовин
- •1. Продукти і сировина промислового органічного синтезу
- •2. Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •3. Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •4. Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •5. Виробництво віскози, капрону, найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Тема 4. Основні відомості про виробничі процеси одержання цукру
- •1. Основні відомості про цукор та сировину,
- •З якої його виробляють
- •2. Технологічна схема виробництва розсипного цукру
- •3. Технологічні системи виробництва кускового цукру
- •Тема 5. Переробка відходів та очищення стічних вод
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •2. Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація для очищення стічних вод
- •Запитання для самоконтролю
- •Модудь 8. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування
- •1. Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •2. Види несправностей і ймовірності їх появи
- •3. Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •4. Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •5. Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •6. Усунення несправностей
- •7. Діагностика хімічних реакторів на основі аналізу гідродинамічних шумів
- •Тема 2. Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів
- •1. Формулювання задач оптимізації
- •2. Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Vі. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Модуль 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •2. Абсорбція – поглинання газів або пари з газових або паро- газових сумішей:
- •3. Закон Генрі:
- •10. Йонний обмін – це:
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •2. Визначте принцип збагачення сировини:
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Модуль 8. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •7. Кластерний аналіз відноситься до категорії:
- •8. Більшість задач в технічній діагностиці хімічного обладнання можна вирішити шляхом:
- •9. Ексергією називається:
- •10. Методологічні підходи термодинаміного аналізу мають загальну основу:
- •Тести підсумкового контролю
- •11. Відстоювання – це процес:
- •12. Гідравлічну крупність визначають:
- •14. Позначте оптимальні технічні показники випарних апаратів:
- •16. Основне рівняння теплопередачі має вигляд:
- •25. Емульсії – це:
- •32. Основними джерелами тепла в хімічній промисловості є:
- •33. Перевагою насиченої водяної пари як теплоносія при нагріванні є:
- •34. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •Паливо – це:
- •79. Закон Генрі:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •91. Визначити правильне позначення формулювання задачі оптимізації:
- •92. Визначити принцип збагачення сировини:
- •93. Розрахувати, яка кількість азоту та водню практично витрачається для виробництва 1 т амоніаку (вихід продукту 40%):
- •99. Визначити витрати сульфур(іv) оксиду на знекиснення води, що містить 3 мг о2 в 1 дм3. Продуктивність установки 100 м3/год:
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VIII. Термінологічний словник
- •Iх. Література
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація…………..161
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси.....................174
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................184
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................202
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту.......214
- •Тема 2. Контроль якості сировини....................................................224
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів.........................230
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування.........................................301
- •Тема 2. Методи котролю обладнання і перебігу прцесів………...323 1. Формування задач оптимізації.......................................................323
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної
- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації
- •33028, Рівне, вул. Соборна,11.
2. Апаратна реалізація механічних процесів. Подрібнення
Пристрій щокових дробарок. У щокових дробарках матеріал надходить зверху і подрібнюється шляхом періодичного роздавлювання між нерухомою і рухомою щоками. Руйнування шматків матеріалу відбувається в основному внаслідок роздавлювання їх рухомою коливною щокою. Продукт дроблення вільно випадає через нижню випускну щілину між щоками.
Найбільш поширені щокові дробарки з верхньою віссю підвісу рухомої щоки (рис. 14).
Всередині станини 1, виготовленої з чавуну або сталевого лиття, знаходиться нерухома щока 2 у вигляді рифленої плити з зносостійкого матеріалу.
Така ж плита 4 закріплена на рухомій щоці 5, що коливається на осі 6. З боків робочий простір дробарки обмежений гладкими плитами 3.
Хитання рухомої щоки 5 здійснюється за допомогою шатуна 8, насадженого на головний (ексцентриковий) вал 7. Шатун з'єднаний шарнірно з рухомою щокою за допомогою розпірних плит 9. Таким чином утворюється колінчастий важіль, за допомогою якого найбільші зусилля створюються у верхній частині щік, де відбувається роздавлювання найбільш великих шматків матеріалу.
Рис. 14. Щокова дробарка:
1 – станина; 2 – нерухома щока (плита); 3 – бічна плита; 4 – плита; 5 – рухома щока; 6 – вісь рухомої щоки; 7 – головний (ексцентриковий) вал; 8 – шатун;
9 – розпірні плити; 10 – тяга; 11 – пружина; 12 – клини; 13 – маховик
Натяг в рухомій системі (щока, розпірні плити, шатун) і зворотний рух щоки досягаються за допомогою тяги 10 і пружини 11. Ширина випускної щілини регулюється шляхом переміщення одного з клинів 12 по іншому за допомогою гвинта. На кінцях головного валу є маховики 13. Привід головного валу здійснюється за допомогою шківів.
Для оберігання робочих частин дробарки від поломки при випадковому попаданні в неї шматків металу одну з розпірних плит виготовляють з двох частин. Обидві частини з'єднують болтами, які зрізаються при певному навантажені, що перевищує допустиме, і можуть бути легко замінені новими. Іноді запобіжною деталлю служить власне розпірна плита, перетин якої розраховують із зменшеним запасом міцності.
Оптимальне число обертів валу щокової дробарки визначається за формулою:
де S – довжина ходу щоки, см; α кут захоплення, приймають α≤15-220.
Рис. 15. До розрахунку щокової дробарки:
dН – початковий діаметр кусків подрібненого матеріалу; є – мінімальна ширина пропускної щілини; s – довжина проходу щілини; h – висота випадаючого слою подрібненого матеріалу
Переваги щокових дробарок: 1) простота і надійність конструк-ції, 2) широка область застосування (у тому числі для дроблення крупнокускових матеріалів великої твердості), 3) компактність, 4) легкість обслуговування.
Недоліки: 1) періодичний характер впливу на матеріал (тільки при зближенні щік), 2) неповна врівноваженість рухомих мас. Ця остання обставина є причиною шуму, ударів і струсів будівлі, де працюють дробарки. Тому їх встановлюють на важких фундаментах і забезпечують масивними маховиками.
Барабанні млини. Для тонкого подрібнення широко використовуються барабанні і кільцеві млини, в яких матеріал з кусками 10-12 мм подрібнюється до розмірів 2-0,075 мм. В барабанних млинах матеріал подрібнюється у внутрішній частині барабану, що обертається навколо осі, різними подрібнюючими тілами - кулями, стержнями, галькою або самороздрібненням.
Подрібнення проводиться мокрим і сухим способами. У кульових барабанних млинах подрібнюючими тілами є стальні кулі діаметром 25-120 мм, якими барабан заповнюється приблизно наполовину. В інших млинах барабан заповнюється галькою.
У стержневих млинах подрібнюючими тілами є стальні стержні, які рівномірно подрібнюють матеріал. Стержні виготовляються діаметром 40-100 мм і на 25-50 мм коротшими від довжини бара-бану.
Кільцеві млини застосовують для тонкого подрібнення матеріалів малої і середньої твердості (крейда, тальк, барвники тощо), для яких не можна використати барабанні млини в зв'язку з тим, що на кулі і футеровку налипає м'який матеріал. У кільцевих млинах робочою частиною є ролики або кулі, які подрібнюють матеріал, роздавлюючи або стираючи його на поверхні нерухомого або обертового кільця.
Дробарки та млини для надтонкого подрібнення. При збільшенні частоти дії зовнішніх сил на матеріал все менша кількість тріщин, що утворюється в шматках чи зернах, встигає затягуватися і процес подрібнення прискорюється. Тому з найменшою витратою енергії тонке подрібнення може бути здійснене шляхом вібраційної дії на матеріал, тобто шляхом досить частих, але слабких ударів по його зернах. При такій дії відбувається руйнування зерен матеріалу, що подрібнюється.
Разом з тим деформаціям та руйнуванню піддається не тільки матеріал, що дробиться, але й машина для подрібнення – дробарка чи млин. Вага описаних вище дробарок та млинів є набагато більшою за вагу матеріалу, що дробиться, тому матеріалу передається лише незначна частка всієї енергії, що витрачається на дроблення, і ККД таких машин дуже низький. Для підвищення ефективності подрібнення необхідно якомога більше зменшити вагу машини, що застосовується.
Цей принцип був покладений в основу створених за останні роки вібраційних млинів, вібраційних дробарок. Надтонке подрібнення досягається у вібраційних, струменевих та колоїдних млинах, в яких матеріал подрібнюється до 1,75.10-3 - 1.10-4 мм.
У колоїдних млинах, які застосовують, в основному, для мокрого надтонкого подрібнення, матеріал подрібнюється в дуже малій щілині (до 0,05 мм) між дисковим ротором, що обертається з великою швидкістю, і нерухомим корпусом. У вихровому потоці, що утворюється в щілинах, часточки матеріалу обертаються навколо своїх власних осей з такими швидкостями, що відцентрові сили їх розривають.
Крім того, в промисловості завпроваджуються вибухові, термічні, електротермічні та термохімічні способи подрібнення твердих матеріалів.
