- •Формаційний підхід до історичних досліджень.
- •Методологія магістерської роботи. Класифікація історичних джерел.
- •Характеристика принципу історизму.
- •Позитивізм в історичній науці
- •Методологія магістерської роботи. Обґрунтування об’єкту та предмету дослідження.
- •Сутність методологічного синтезу.
- •Методологія магістерської роботи. Основні вимоги до історіографії дослідження.
- •Діалектичний підхід до дослідження історії явищ і процесів.
- •Методологія магістерської роботи. Вимоги до обґрунтування хронологічних рамок досліджень.
- •Характерні риси методологічної школи «Анналів».
- •Методологія магістерської роботи. Обґрунтування географічних рамок дослідження.
- •Характерні риси методологічної школи мікроісторії.
- •Методологія магістерської роботи. Написання висновків до розділів.
- •Характерні риси методологічної школи «нової соціальної історії».
- •Методологія магістерської роботи. Написання загальних висновків до дослідження.
- •Методологія магістерської роботи. Розгорнутий план розділу.
- •Характерні риси цивілізаційного підходу до дослідження історії.
- •Особливості історичного дослідження у сегменті персоналій.
- •Методологія магістерської роботи. Основні вимоги до використання джерел в історичному дослідженні.
- •Використання інтернет-ресурсів у дослідницькій роботі історика.
Методологія магістерської роботи. Основні вимоги до історіографії дослідження.
Огляд літератури (ступінь дослідженості теми)
В магістерських роботах огляд літератури (історіографію та джерельну базу дослідження) подають в окремому першому розділі, однак у курсових та бакалаврських роботах його доцільніше подавати у вступі. В огляді літератури подається стисла характеристика ступеня розробленості теми роботи в історичній літературі. Підкреслюються окремі аспекти теми, розроблені в працях вітчизняних та закордонних науковців. Називаються питання, котрі залишилися невирішеними. Бажано закінчити розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Якщо огляд літератури подається в основній частині в межах розділу, то його загальний обсяг не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.
При використанні в дослідженні архівних документальних матеріалів треба вказати назву документа, номер фонду, опису й архівної справи, а також назву архіву, в якому зберігаються використані матеріали.
Діалектичний підхід до дослідження історії явищ і процесів.
Діале́ктика (грец. διαλεκτική — «мистецтво сперечатись», «міркувати») — метод філософії, що досліджуєкатегорії розвитку.
Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного.
Діалектична логіка пізнання стала універсальним інструментом для всіх наук, при вивченні будь-яких проблем пізнання і практики.
Діалектика як метод пізнання природи, суспільства і мислення, розглянута в єдності з логікою і теорією пізнання, є фундаментальним науковим принципом дослідження багатопланової і суперечної дійсності в усіх її проявах.
Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об’єктивність в оцінюванні дійсності.
Досвід і факти є джерелом, основою пізнання дійсності, а практика - критерієм істинності теорії.
Діалектика як фундаментальний принцип і метод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретнонаукові методи, пов'язані зі специфікою досліджуваної сфери.
Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і не протиріччя в методології.
Виділимо також діалектичний підхід, що охоплює загальні особливості розвитку будь-яких історичних явищ. Застосовуючи його, ми мали змогу об’єктивно вивчити динаміку демократичних процесів, зокрема законодавчого забезпечення становлення демократії у країнах регіону у перехідний період.
Вважаємо ці підходи одними з найважливіших у сучасній науці, оскільки системний приводить до вивчення історичних процесів у їх взаємозв’язку, а діалектичний - дає змогу розглядати їхній розвиток.
Методологія магістерської роботи. Вимоги до обґрунтування хронологічних рамок досліджень.
Хронологічні межі дослідження – це визначення конкретного часового простору, коли відбувалися події, досліджені в науковій роботі.
обумовлені його тематичною спрямованістю
Хронологічні межі передбачають чітке уявлення про те, джерела яких років видання необхідні (це хронологічна глибина пошуку).
