1. Поняття і структура світогляду.

Світогляд - це сукупність переконань, цінностей, ідеалів, які формують уявлення людини про саму себе. Світогляд людини формується змалку, незалежно від неї. Навколишнє середовище чинить незмінний вплив і є основним джерелом інформації людини. Основним елементом світогляду є знання, яке людина отримує впродовж життя.

Світогляд є суспільною формою самосвідомості людини. Через його компоненти( почуття, цінності, настанови, переконання) людина формує своє ставлення до оточуючого світу.

Структура світогляду:

• Світовідчуття ( оптимістичне, песимістичне, нейтральне) - це духовний стан людини, який означає прийняття чи неприйняття людиною світу, її довіру або недовіру у ставленні до людей.

• Світосприймання . На цьому етапі переважають різного типу знання, просторово-часові уявлення про світ, які об’єднуючись утворюють цілісний образ світу.

• Світорозуміння (міфологічне, релігійне, філософське)- світ набуває цілісності. (абстрактне мислення + теоретичне пізнання).

2. Історичні типи світогляду.

Історичними формами світогляду прийнято вважати такі: міфологія, релігія, філософія.

Міфологія – найдавніша форма світогляду. Людина не видокремлює себе від природи, а є її необхідною складовою. Людина наділяє богів властивостями природи, виділяючи різні природні джерела ( вогонь, воду) Дещо пізніше, на противагу богам у міфах починають поставати образи героїв – напівбогів, над людей, які є більш спорідненими з людьми. В залежності від намагань людини розкрити центральну проблему, міфи поділяють на :

• Космоцентричні ( космос в центрі)

• Геоцентричні ( бог в центрі)

• Антропологічні ( походження першого предка)

• Есхатологія ( про кінець світу).

Релігійний світогляд – це більш зрілий світогляд, який означає певними рисами :

• Дуалізм( подвійне) світу ( небо – земля, бог – люди)

• Відділення людини від роду та виділення зв’язку людина –Бог.

• Неможливо осягнути Бога розумом і відчуттями

• Відбувається поступовий перехід від політеїзму до монотеїзму .

Філософський світогляд – це теоретичний спосіб світорозуміння, коли людина встановлює зв’язок між собою і світом, при цьому намагається пояснити для себе причини та наслідки природніх і суспільних явищ. Філософський світогляд дозволяє людині дивуватися з подій і явищ та ставити під сумнів причини їх виникнення.

3. Предмет, завдання і функції філософії.

Предметом  філософії  виступають  загальноприйняті закономірності, тенденції  наукового пізнання, тобто  особливості  діяльності з виробленням   наукових  знань  розвитку та  розгляду  в історично зміненомуконтексті  соціальної культури. Важливим завданням  філософії є  дослідження   історичних  змін  формування   способів  наукового знання, а  також  тих механізмів, які власне  впливають  на процес  розвитку   суспільного фактору.Що утворює основу світу?Як влаштований світ, як співвіднесені в ньому духовне і матеріальне?Чи мав світ початок в часі або він існує вічно?Чи є в світі відома впорядкованість або все в ньому хаотично?Чи розвивається світ або він постійно обертається в одному незмінному колі?Чи можна пізнати світ?Філософія  як відомо  розвивається  поряд з наукою, виконуючи  роль  самопізнання цієї науки.   А тому  філософія  виникає  як відповідь   на потреби  осмислення  соціально – культурних   функцій  науки   в умовах  розвитку науково – технічного прогресу.Філософія - це особлива форма суспільної свідомості, що відношення "людина-світ" розглядає під кутом зору природи і сутності світу, природи і сутності людини, її місця у світі, можливостей пізнання і перетворення світу, загальної структури світу (як світ улаштований).

Функції філософії:

• Світоглядна функція сприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його пристрій, місце людини в нім, принципів взаємодії з навколишнім світом.

• Методологічна функція полягає в тому, що філософія виробляє основні методи пізнання навколишньої дійсності.

• Гносеологічна - одна із засадничих функцій філософії - має на меті правильне і достовірне пізнання навколишньої дійсності (тобто механізм пізнання).

• Соціальна функція - пояснити суспільство, причини його виникнення, еволюцію сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили; розкрити протиріччя, вказати шляхи їх усунення або пом'якшення, вдосконалення суспільства.