32. Поняття про ефективні керамічні матеріали. Фактори ефективності. Різновиди і доцільність їх виробництва і застосування.

У звичайної керамічної цегли є два істотні недоліки: відносно висока щільність (понад 1600 кг/м3) і невеликі розміри. Висока щільність зумовлює і більшу теплопровідність цегли і, як наслідок, більшу товщину стін (у середній смузі СРСР до 65 см). Знижують щільність і теплопровідність шляхом виготовлення цегли з порожнечами або збільшенням його пористості (наприклад, введенням в глину вигоряючих добавок - тирси). Таким чином, отримують пустотілий, пористий і пористо-пустотіла цегла. Застосування такої цегли дозволяє зменшити товщину стін і скоротити витрату матеріалів, тому його називають ефективним.

Ефективна цегла також може бути отримана випаленням сировинної маси, основу якої складають легкі пористі кремнеземисті породи (діатоміт, трепел). Щільність такої цегли знижена за рахунок високої пористості. Області його застосування такі ж, як у пустотілої цегли, але міцність і морозостійкість нижче, ніж у цегли, отриманого з глиняної сировини.

За щільністю, як і цегла, камені поділяють на умовно ефективні та ефективні. Марки каменів, що встановлюються по міцності при стисненні і вигині (розрахунок ведеться без вирахування площі порожнеч), для каменів з вертикальними порожнечами від 75 до 300, а з горизонтальними порожнечами значно нижче - від 25 до 50. Марки за морозостійкістю такі ж, як у цегли: від Мрз15 до Мрз50.

Пустотілі камені застосовують для кладки зовнішніх і внутрішніх стін. З каменів не можна викладати фундаменти і цоколі, а також застосовувати їх для стін приміщень з вологим режимом експлуатації.

Застосування цегляних блоків та панелей окрім зниження трудовитрат при зведенні будівлі та прискорення будівництва дозволяє скоротити в 2 ... 3 рази витрату цеглини і полегшити масу стін. Це досягається за рахунок використання в конструкціях блоків і панелей ефективних теплоізоляційних матеріалів (піноскла, фіброліту та ін) і механізованого заводського виготовлення самих блоків і панелей.

33. Порівняльна характеристика стінових матеріалів з мінеральної сировини. (хз что сюда писать)

Каміння та блоки для укладання стін. Багато пористих гірських порід легко розпилюються на камені та блоки правильної геометричної форми (прямокутні паралелепіпеди). Основні розміри каменів для зведення стін: 390 × 1000 × 1500мм; 490 × 240 × 188мм; 390 × 190 × 288мм. Маса каменя не повинна перевищувати 16 кг, маса дрібного блока – 40 кг.

Каміння та блоки застосовують для зовнішніх стін, перегородок та інших частин будівель та споруд.

Облицювальні матеріали й вироби. Облицювальне каміння й плити, а також архітектурно-будівельні вироби виготовляють, розпилюючи блоки (напівфабрикати) або вдаючись до безпосереднього випилювання з масиву гірської породи. Можна виготовляти також колоті вироби (з некондиційних блоків).

Для зовнішнього облицювання використовують щільні атмосферостійкі породи (граніти, сієніти, габро тощо) або щільні вапняки, для внутрішнього облицювання – породи середньої твердості: мармури, пористі вапняки (травертин, черепашник), вулканічні туфи тощо. Пористі породи, крім декоративного ефекту, забезпечують добру акустику приміщень, тому їх застосовують для оздоблення театрів, кінотеатрів та інших громадських споруд.

Цокольні плити, а також деталі карнизів та інших частин будівлі, що виступають, виготовляють з атмосферостійких порід.