- •3.Мово-во давньої Індії,Китаю,античне мово-во.Мово-во серед віків та Відродження.
- •8.Мова як знакова сис-ма.Специфіка мовного знака.Місце мови серед ін. Знаков сис-м.
- •9.Мова і мислення,їх взаємозв*язок.Типи мислення.Мова і мовлення.Невербальне мислення.
- •10.Гіпотези походження мови.Первісні центри виникнення мови.
- •11.Мова як історичне явище.Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •15.Розвиток і функціонув мов у капіталіст сус-ві.Поняття нац. І літ мови.Терит і соц. Діалекти
- •16.Розвиток і функціонув мов у тоталіт соціаліст сус-ві.Питання про перспективи мов у майбутньому
- •17.Типи класиф мов світу
- •18.Мови світу,їх порівняльне вивчення.Генеалогічна класиф мов.
- •19.Поняття типолог класиф мов
- •20.Флективні мови аналітик і синтетич будови.Мови народів і народностей України.
- •22.Основні етапи розвитку фонографічного письма
- •23.Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •24.Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •27. Класифікація приголосних
- •36.Поняття фонол сист.Фонол школи
- •37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
- •39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.
- •40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.
- •41.Лексико-семант сист мови.Словниковий склад мови
- •42.Поняття про етимологію.Принцип наук етимолог.Нар етимологія.Деетимологізація.
- •43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45.Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48.Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49.Морфема. Види морфем.
- •50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
- •52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
- •53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
- •54.Поняття граматич категорії.Класиф грамат категорій.Грамат категорії та лексико-семант розряди.
- •56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
- •58.Синтаксичні зв'язки у словосполученнях і реченнях
- •60.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
Іменник має граматичне значення предметності, яке реалізується в категоріях роду, числа та відмінка (за наявності тих категорій у мові). У деяких мовах (германських, романських, болгарській та ін.) іменнику притаманна граматична категорія означеності/неозначеності. Іменники здатні приєднувати прикметники і дієслова. Співвідносяться із займенниками хто або що. Первинна синтаксична функція іменника - бути в реченні підметом і додатком.Прикметнику властиве граматичне значення ознаки (якості або властивості). Він граматично залежить від іменника (ознаки завжди стосуються якогось предмета). Іменник може бути без означення, а прикметник тільки з іменником. Залежність прикметника від іменника реалізується у формі узгодження з іменником або, як то маємо в англійській мові, позиційно. Категорії роду, числа і відмінка прикметника не є самостійними, а залежать від поєднуваного з ним іменника, що засвідчує граматичну підпорядкованість прикметника іменнику. Дієслово характеризується граматичним значенням процесу (дії або стану) і наявністю граматичних категорій особи, числа, часу, способу, виду та стану. Первинна синтаксична функція дієслова - виступати в реченні присудком. вербоїди - гібридні слова, які мають ознаки дієслова та якихось інших частин мови. До них належать інфінітив, супін (був у латинській і старослов'янській мовах) та герундій англійської мови, в яких поєднані властивості дієслова та іменника, а також дієприкметник, який має властивості дієслова (стан, вид, час) та прикметника (рід, відмінок), і дієприслівник, в якому поєднані властивості дієслова (вид, стан) і прислівника (виражає дію як ознаку іншої дії). Прислівник має граматичне значення "ознака ознаки" (дуже солодкий, зовні красивий, їхати швидко, зовсім дитина), не змінюється і не має граматичних категорій, крім ступеня порівняння у якісних прислівників. Функціонує в реченні як обставина. Від прислівника може залежати лише прислівник (дуже холодно, надто цікаво, страшно лячно).Числівнику притаманне граматичне значення кількості або порядку (місця в ряді). Числівники сполучаються з іменниками і співвідносяться з іменниками (два, п'ять, сто, десятеро), займенниками (багато, мало, декілька), прикметниками (другий, двадцятий). 57.Поняття про словосполучення.Класифікація словоспол. словосполучення — повна група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. За морфологічним властивостям головне слово словосполучення класифікуються наступним чином:Дієслівні Приклади: скласти план, стояти біля дошки, просити зайти, читати про себе.Іменні:Субстантивні (з іменником у ролі головного слова) Приклади: план твори, поїздка по місту, третій клас, яйця в холодильнику.Ад'єктивних (з прикметником у ролі головного слова) Приклади: гідний нагороди, готовий на подвиг, вельми старанний, готовий допомогти.Кількісні (з ім'ям числівником у ролі головного слова) Приклади: два олівці, другий з претендентів.Займенник (з займенником у ролі головного слова) Приклади: хтось із учнів, щось нове.Наречние Приклади: вкрай важливо, далеко від дороги. Класифікація словосполучень за складом (за структурою): Прості словосполучення, як правило, складаються з двох знаменних слів.Приклади: новий будинок, сивоволосий чоловік.Складні словосполучення утворюються на основі простих словосполучень.Приклади: веселі прогулянки по вечорах, відпочивати влітку на півдні.Академічна класифікація словосполучень за складом - більш складна. Крім простих і складних словосполучень, виділяють також: комбіновані.Основним критерієм цієї класифікації є спосіб зв'язку слів у складі словосполучення. [1]Класифікація словосполучень за ступенем злитості компонентівЗа ступенем злитості компонентів виділяються словосполучення:синтаксично вільніПриклади: високий будинок.синтаксично (або фразеологически) невільні, що утворюють нерозкладне синтаксичне єдність і виступаючі в реченні в ролі одного члена.Приклади: три сестри, братки.
